Палеогенова система / P /. В межах Довбушансько-Бистрицького родовища розкриті відклади палеоценового, еоценового і олігоценового віку.

Палеоценовий відділ представлений відкладами ямненської світи / P1jm /. В підошві ямненської світи залягає яремчанський горизонт,який складений глинистим флішем. Прошарки аргілітів мають зелений, зеленувато-сірий та вишнево-червоний колір. Вище залягає товща ямненських пісковиків, нечітко-верствуватих, голубувато-сірих, середньо- і крупнозернистих, вапняковистих. Товщина ямненської світи змінюється від110 до 179 м.

Еоценовий відділ / P2 / представлений відкладами манявської, Виготської та Бистрицької світ.

Манявська світа / P2mn / представлена глинистим тонкошаруватим флішем з чергуванням сіро-зелених кремнистих аргілітів, алевролітів зеленого і зеленувато-сірого кольору та пісковиків сірих, темно-сірих, зеленувато-сірих, щильних; невапняковистих. Товщина світи змінюється від 149 до 230 м.

Вгодська світа / P2vg /складена переважно пісковиками, які перешаровуються з аргілітами, алевролітами та вапняками. Пісковики кварцові, сірі і темно-сірі дрібнозернисті з карбонатним і кремнисто-карбонатним цементом, вапняковисті. Вапняки сірого і темно-сірого кольору, піскуваті, верстуваті. Аргіліти сірі, зеленувато-сірі. Товщина світи змінюється 90 до 105 м.

Бистрицька світа / P2bs / представлена тектонічним перешаруванням зеленувато-сірих аргілітів, алевролітів і пісковиків. Пісковики і алевроліти кварцові, дрібно-зернисті, слабовапняковисті з кременисто-глинистим цементом.

В покрівлі Бистрицьких відкладів простежується шешорський горизонт, який складається із світло-сірих, вапняковистих аргілітів, глинистих зеленувато-сірих мергелів. Товщина світи змінюється від133 до 185 м.

Олігоценовий відділ представлений менілітовою світою / P3ml /, яка поділяється на нижньо- і середньоменілітову підсвіти.

В повних розрізах нижньоменілітової підсвіти / P3ml1 /, виділяється 5 горизонтів: нижньороговиковий, аргілітів, клівських пісковиків, горизонт других зеленувато-сірих аргілітів і піщано-аргілітовий.

Аргілітів горизонт представлений товщею чорних, темно-коричневих вапняковистих аргілітів з прошарками пісковиків і алевролітів.

Нижньороговиковий горизонт складається з тонко верствуватих чорних силіцидів з прошарками чорних, окремні лих аргілітів.

Горизонт клівських пісковиків представлений переважно піщано-алевролітовою товщею. Пісковики і алевроліти темно-сірі, кварцові з слабовапняково-глинистим цементом плівково-порового типу. Аргіліти темно-сірі до чорних, бітумінозні, вапняковисті.

Горизонт других зеленувато-сірих аргілітів представлений перешаруванням аргілітів, алевролітів і пісковиків. Аргіліти темно-сірі з зеленуватим відтінком, вапняковисті. Пісковики і алевроліти темно-сірі, вапняковисті з глинисто-вапняковим цементом порово-базальтового типу.

Піщано-аргілітовий горизонт складений пачками пісковиків і алевролітів з прошарками аргілітів. У підошві горизонту зустрічаються пісковики сірі, кварцові та глауконіто-кварцові,слабовапняковисті. В покрівлі горизонту зустрічаються пісковики кварцові та глауконіто-кварцові, дрібно- і різнозернисті, невапняковисті і вапняковисті, з глинистим, кремнисто-глинистим і глинисто-вапняковим цементом базальтно-порового типу. Аргіліти, які розділяють піщані пачки, буро-чорні, бітумінозні, невапняковисті і слабовапняковисті залевролітовою домішкою. Товщина нижньоменілітових відкладів коливається від 116 до 246 м.

Відклади середньоменілітової підсвіти / P3ml2 / поділяються на два горизонти: перших зеленувато-сірих аргілітів і високого опору. піщано-аргілітовий горизонт

Горизонт перших зеленувато-сірих аргілітів складається переважно аргілітами сірими, темно-сірими з зеленуватим відтінком, вапняковистими з прошарками сірих і темно-сірих глин, доломітів та мергелів. В нижній частині підсвіти зустрічаються пласти пісковиків і алевролітів темно-сірих, вапняковистих, які містять в сбі окрім кварцу значну кількість карбонатних уламківраковин молюсків (15-50)%. Пісковики дрібно- і середньозернисті з кремнистимі кремнисто-карбонатним цементом порового і базальтового типів.

Піщано-аргілітовий горизонт складений пачками піщано- алевролітів з прошарками аргілітів. Пісковики олігоміктові, темно-сірі і чорні, середньо- і крупнозернисті, гравійні. Цемент кремнисто-глинистий і карбонатно-глинистий порвого і базальтового типу. Алевроліти кварцові, різнозернисті, слабовапняковисті, зцементовані регенераційно-порвим карбонатно-глинистим і карбонатним цементом. Аргіліти темно-сірі і чорні, вапняковисті і слабовапняковисті з алевролітовою домішкою. Товщина середньоменілітової підсвіти змінюється від 106 до 234 м.

Верхньоменілітова підсвіта / P3ml3 /. В розрізі виділяються три горизонти: піщаний, туфітовий і піщано-аргілітовий.

Піщаний горизонт представлений пісковиками світло-сірими, дрібнозернистими, невапняковистими і вапняковистими. В невапняковистих цемент кременистий та глинистий порового і регенераційного типів, у вапнякових – кальцитовий, порово-базальтного типу.

Туфітовий горизонт представлений аргілітами, алевролітами, туфогенними породами. Туфи і туфіти сірі, пепелево-сірі, кристаловітрокластичні, слабовапняковисті. Порода щільна, складена переважно з уламків вулканічного скла і дрібноалевролітових зерен кварцу (до 30 %). Цемент складається з суміші пелітоморфного попелового і глинистого матеріалу. Туфітопісковики і туфоалевроліти темно-сірі, поряд із зернами кварцу і польового шпату вміщають попе леву масу, яка єцементом. Аргіліти темно-сірі до чорно-бурих, слабовапняковисті і вапняковисті з прошарками туфітів. Туфи і туфіти тріщинуваті з щільною матрицею. Породи розбиті тріщинами, відкритими або заповненими кальцитом.

Піщано-аргілітовий горизонт представлений перешаруванням пластів піщано-алевролітових порід і аргілітів. Пісковики сірі і темно-сірідо чорних, дрібно- і середньозернисті з алевролітовою домішкою, слабовапняковисті з кременистим і кремнисто-глинистим цементом порового типу. Алевроліти темно-сірі, кварцові, різнозернисті, вапняковисті.

Товщина верхньоменілітової підсвіти змінюється від 96 до 280 м.

Поляницька світа / (P3 – N1)Pl / представлена перешаруванням пісковиків, алевролітів, аргілітів і мергелів, які відрізняються від порід менілітової світи, сірим і світло-сірим кольором та особливостями складу. Цемнт базального і порового типів змішаного складу – глинистий, карбонатний, гіпсовий, ангідритовий.

Четвертинні відклади / Q / представлені алювіальним і делювіальним матеріалом, який розповсюджений по всій площі родовища іскладається з пісковиків, суглинків, глин, гальки. Максимальна товщина сягає 20 м.

В тектонічному Довбушансько-Бистрицьке родовище знаходиться в південно-східній частині Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину. За результатами науково-розвідувального буріння тут виділяються три яруси антиклінальних структур. До кожного належать насунуті одна на одну складки , однотипні по своїй морфології – це лежачі антикліналіз підвернутими північно-східними і відносно пологими південно-західними крилами. В їх будові беруть участь відклади верхньокрейдового і палеогенового флішу, а також міоценових молас. Складки ускладнені великою кількістю поперечних розломів підкидо-скидозсувного характеру.

В межах Довбушансько-Бистрицького родовища встановлена наявність трьох структурних ярусів складок. До першого ярусу відносяться три антиклінальні складки: Довбушанська, Бистрицька і Південно-Бистрицька.

Бистрицька складка – це асиметрична