родовища введені в дію 11.88 р. з дебітом 4,5 т/доб, при буферному тиску 5,4 МПа, затрубному – 12,0 МПа . Через три місяці дебіт свердловини зменшився до 1,2 т/доб, що пояснюється різким зменшенням пластового тиску від 30,6 до 17,7 МПа. В квітні 1990 р. в свердловині проведено ГРП, проте відновити дебіт свердловини не вдалося і він становив від 1,2 до 1,5 т/доб. Надалі в свердловині встановлено режим обмеження депресії на пласт в межах від 6,0 до 7,0 МПа. Протягом 1991-1999 рр. робота свердловини періодична із збільшенням часу накопичення від 24 до 70 годин. За вказаний період на свердловині проведено два капітальні ремонти по очищенню вибою від металу (01.04-30.06.91 р.) . Робота свердловини значно ускладнена відкладеннями парафінів в інтервалі 0-500 м, які усувають механічним способом та прокачуванням гарячих парафінорозчинників. Під час обстеження свердловини (КР 13.01-30.01.98 р.) виявлено, що колона НКТ прихоплена. На даний час свердловина потребує проведення КР.
Свердловини 70, 56 Бистрицького блоку Довбушансько-Бистрицького родовища введена в експлуатацію 04.03.92 р. Враховуючи досвід роботи попередніх свердловин, експлуатація свердловини постійно проводилась на режимах обмеженої депресії на пласт в межах від 10 до 12 МПа. Початковий дебіт свердловини становив 5 т/доб, газовий фактор 418 м3/т. До серпня 1996 р. свердловина працювала стабільно від 6 до 5,5 т/доб. Надалі робота свердловини постійно ускладнюється через утворення пробок на вибої і прихоплення НКТ, які ліквідовують під час проведення КР. Від серпня 1996 р. до 01.09.99 р. на свердловині проведено п`ять капітальних ремонтів. Коефіцієнт експлуатації свердловин протягом вказаного часу становлять від 0,5 до 0,49, що вказує на тривалість проведення ремонтів. Після ремонтів середньодобовий дебіт свердловини майже відновлюється, але на незначний термін (від 10 до 30 діб), а надалі знову зменшується через утворення нової пробки.
Свердловини 20, 89, 128 Бистрицького блоку Довбушансько-Бистрицького родовища введені в експлуатацію після буріння 04.93 р. і 07.93 р. відповідно. Станом на 01.09.98 р. свердловина 89 перебуває в капітальному ремонті з метою ліквідації піщаної пробки висотою близько 400 м. Свердловини працюють з дебітами рідини 2,3 т/доб при буферному тиску 2,0 МПа, затрубному – 2,3 МПа. Робота свердловин стабільна.
5.4 Конструкції та обладнання свердловин
В діючому фонді Довбушансько-Бистрицького родовища знаходиться 43 видобувних свердловини, з них 39 нафтових і 4 газоконденсатних. Газоконденсатні свердловини підєднані в загальну систему промислового збору та транспортування. Родовище, в основному, розбурене на протязі 1979-1985 рр. Свердловини експлуатують поклади 3 складок: Довбушанської, Бистрицької та Південно- Бистрицької. Глибина залягання продуктивних пластів знаходиться в межах від 1800 до 3700 м. Свердловини похило спрямовані із відходом вибою від вертикалі 200-900 м, обсадженіі 146 або 168х146 мм експлуатаційними колонами, які зацементовані, в основному, до гирла і перфоровані в інтервалі залягання продуктивних пластів. Перфоровані інтервали складають від 100 до 700 м. Низ експлуатаційних колон на деяких свердловинах обладнано фільтрами, які в подальшому додатково перфорувались. Технічний стан експлуатаційних колон задовільний. Свердловин вводились в експлуатацію переважно механізованим способом з початковими дебітами від 3 до 10 т/доб. На даний час із 39 свердловин, які експлуатують нафтові поклади 34 обладнанні глибинними штанговими насосами малих діаметрів (28-32 мм), 5 свердловин фонтанують.
Щільність сітки свердловин на площі запасів категорії С1 дорівнює 88104 м2 на свердловину у верхньо- середньоменілітових відкладах та 233104 м2 на свердловину у нижньоменілітових.
Обводнення продукції, в основному, незначне і становить від 3 до 8. Газові фактори великі і знаходяться в межах від 700 до 1200 м3/т. Свердловин працюють періодично від 4 до 10 год. на добу при буферних тисках від 1,0 до 2,0 МПа, пов’язано із значними довжинами викидних ліній, гірською місцевістю, а також існуючою системою збору та транспорту продукції. Насоси із діаметрами плунжера 32 і 29 мм спускаються на максимально допустиму глибину 2000-2200 м. Верстати-качалки встановлено на 29 свердловинах вантажопідйомністю 12т, на решта свердловин 8-9 т, працюють при максимальній довжині сальникового штока 3,0 м та числі коливань 6-7 за хв.
Ремонти, які проводились на свердловинах зв’язані, в основному, із заміною насосів, ліквідації обривів штанг, необхідністю ліквідації АСПВ, замірів пластових тисків. Щорічно на кожній свердловині проводиться по 2-3 ремонти. Коефіцієнт використання експлуатаційного фонду свердловин становить 1.
5.5 Аналіз методів дії на ПЗП
Розрізняють такі основні методи дії на продуктивний пласт з метою підвищення продуктивності свердловин:
а) хімічні кислотні обробки (КО);
б) фізичні теплові обробки, обробки поверхнево-активними речовинами, вуглеводневими розчинниками;
в) механічні гідравлічний розрив пласта (ГРП), гідропіскоструминна (ГПП) і додаткова кумулятивна перфорація, віброобробка;
г) комплексні термохімічні обробки, гідрокислотний розрив пласта, термогазохімічна дія і т.д.
Вибір методу визначається геолого-фізичною характеристикою пласта і причинами зниження продуктивності свердловин.
Гідравлічний розрив пласта (ГРП) один з основних методів дії на привибійну зону і його суть полягає у створенні нових або розширенні існуючих тріщин шляхом закачки рідини в свердловину під високим тиском та подальшому закріпленні їх розклинюючим високопроникним матеріалом (піском).
Суть теплової обробки або термообробка (ТО) полягає у прогріванні привибійної зони пласта і стовбура свердловини з метою розплавлення парафіносмолистих відкладів.
Солянокислотна обробка (СКО) використовується найчастіше внаслідок простоти технології, наявності сприятливих умов для її застосування і високої ефективності. Вона призначена для обробки карбонатних колекторів і пісковиків з карбонатним цементом, очищення привибійної зони від забруднення, для розчинення відкладів солей і очищення від глини, цементу і т.д.
Солянокислотна обробка основана на властивості соляної кислоти розчинити карбонатні породи