1 – поклади верхньо-середньоменілітових відкладів Довбушанської

складки;

2 - поклади нижньоменілітових відкладів Довбушанської складки;

3 – поклади менілітових відкладів підвернутого крила Довбушанської складки;

4 – поклади верхньо-середньоменілітових відкладів Бистрицької складки;

5 - поклади нижньоменілітових відкладів Бистрицької складки;

6 – поклади верхньо-середньоменілітових відкладів Південно-Бистрицької складки.

Система розробки родовища , яка склалася впродовж дослідно-помислової експлуатації характеризується дренуванням покладів, які співпадають в плані, єдиною сіткою свердловин.

Об’єднання покладів в одному працюючому інтервалі свердловин встановлено невеликими їх запасами, спорідненістю низьких ємнісно-філбтраціцних характеристик однотипних колекторів і фізико-хімічних властивостей пластових флюїдів. Нафтонасичений розріз Бистрицької структури не має такої багатоярусності – в нижньоменілітових відкладах поклади, окрім ІІІ блоку, взагалі відсутні, лише в межах VI тектоблоку в еоценових відкладах виділено газовий поклад із запасами категорії С2. Таким чином, експлуатаційними об’єктами нафти родовищі слід вважати: поклади Довбушанської складки – І об’єкт ( І – ІІІ ), поклади Бистрицької складки – ІІ об’єкт ( IV – V об’єкти підрахунку ), поклади Південно-Бистрицької складки – ІІІ об’єкт ( VI об’єкти підрахунку ). В будовы всых трьох експлуатаційних об’єктів ускладнюючим є тектонічний фактор – чисельні тетонічні порушення, що січуть тіло складок переважно в хрест простягання порід, утворюють окремі блоки ділянки з власними ВНК. Строкатість покладів-блоків по величинах запасів разоом з вкрай нерівномірною і недостатньою розбуреністю спонукають до диференційованого розгляду складок-елементів експлуатаційних об’єктів при обчисленні проектних показників їх промислового освоєння.

В І експлуатаційному об’єкті розглядаються окремо поклади ІІ, ІІІ, V – VII, VIII, IX тектоблоків, в ІІ – поклади II, III, IV, V, VI, VIII блоків, в ІІІ – поклади I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII блоків.

Обґрунтування розрахункових варіантів розробки

та їх вихідні характеристики

Переважна більшість покладів родовища розробляється нафти природньому режимі виснаження – режимі розчиненого газу. Підтримання пластового тиску закачкою в пласт води проводиться нафти IV блоці І експлуатаційного об’єкту і нафти V, VI блоках ІІ об’єкту, поклади ІІІ об’єкту заводненням не охоплені. Виходячи з позитивного впливу процесів підтримання пластового тиску нафти стан розробки пропонується збільшення їх обсягів нафти блоках ІІ і ІІІ об’єктів. Застосування нафти родовищі горизонтальних свердловин ГС також є одним з прогресивних напрямків вдосконалення систем розробки , про що свідчить стала у світовій практиці тенденція збільшення об’ємів буріння свердловин горизонтального профілю. Для всіх трьох експлуатаційних об’єктів родовища розглянуто базові варіанти із збереженням існуючих нафти час складання технологічної системи систем розробки. Оцінка кожного покладу експлуатаційних об’єктів дозволила виділити з них такі, де рівні освоєння за базовим варіантом незадовільні, а кінцеві коефіцієнти нафтовилучення не забезпечують відбору затверджених видобувних запасів . це стосується покладів ІІ, V, VI блоків ІІ та I, II, III, V, VI блоків ІІІ експлуатаційних об’єктів, по яких в розвиток базового запропоновано варіант з додатковим розбуренням по 600 м сітці, продовження підтримання пластового тиску в V, VI покладах ІІ об’єкту і підтримання пластового тиску в покладах I, II, V, VI блоків ІІІ об’єкту. В покладах IV, VIII блоків ІІ об’єкту та IV, VII, VIII блоків ІІІ об’єкту через невеликі запаси і значну глибину залягання при нафтонасичених товщинах 5 – 20 м додаткове експлуатаційне буріння економічно недоцільне, т.я. очікувані дебіти нафти не перевищують 3,5 т/доб. Таким чином, І варіант об’єднує розробку покладів з бурінням нових свердловин і підтриманням пластового тиску і решти покладів базового варіанту.

В ІІ варіанті виділено розробку покладу ІІІ блоків ІІ об’єкту ( залучення в розробку з бурінням ГС ), І, V блоків ІІІ об’єкту із зменшенням в порівнянні з І варіантом обсягів буріння за рахунок проводки ГС I, II, V, VI блоків ІІ та ІІ, ІІІ, VI блоків ІІІ експлуатаційних об’єктів за І варіантом та IV, VIII / II об’єктів / - IV, VII, VIII / III об’єкт / за базовим варіантом. Обмеженість об’єктів під буріння ГС пояснюється необхідністю опрацювання технологій буріння при експлуатації в умовах родовища – з набуттям повного досвіду і позитивних результатів в проекті розробки кількість ГС може бути збільшена.

Обґрунтування прийнятої методики прогнозу

технологічних показників розробки

Створення по експлуатаційних об’єктах родовища розрахункових геолого-фізичних моделей неоднорідного пласта, які базуються нафти максимально достовірних даних з розповсюдження шарів, їх ємкісних характеристик, долі кожного з них в загальному об’ємі, неможливе через недостатню геологічну вивченість покладів. Зважаючи нафти це, лабораторією розробки родовищ Прикарпаття Українського нафтогазового інституту виконано техніко-економічне обґрунтування коефіцієнтів нафтовилучення до підрахунку запасів з використанням математичної моделі, складеної з врахуванням фізико-геологічних параметрів покладів, насичуючих їх флюїдів та результатів статестичної обробки даних дослідно-промислової експлуатації.

ДКЗ України затверджені коефіцієнти нафтовилучення по І експлуатаційному об’єкту за варіантом до розробки його існуючим фондом свердловин , по ІІ та ІІІ об’єктам – за варіантами з додатковим розкурюванням покладів в полях категорій запасів С1+С2 за 600х600 м сіткою. Розраховані за згаданою мАтематичною моделлю технологічні показники розробки експлуатаційних об’єктів приведені нижче.

В даній роботі підхід до методики прогнозу технологічних показників розробки в принциповому плані не змінився – для покладів ІІ, ІІІ, IV – VII тектоблоків І об’єкту, II, IV, V, VI, VIII блоків ІІ об’єкту та I, II, III, IV, V, VI, VII, VIII блоків ІІІ об’єкту з використанням останніх даних дослідно-промислової експлуатації визначені характеристики витіснення типу qн = А -