приготування розчину (3-7% з початку схоплення), що значно більше ніж у інших видів розширюючих цементів, але безпечно для властивостей ТК, необхідно на 100 масових часток портландцементу вводити 10-20 масових часток молотого негашеного вапна. Кількість введеного вапна залежить від термінів схоплення вихідного портландцементу, його активності та швидкості гасіння, а також від умов застосування цементу.
В помірно високих температурних умовах виникає проблема збереження необхідного розширення та забезпечення достатнього часу прокачування тампонажного розчину. З підвищенням t0 величина розширення, яке фіксується після початку схоплення, зменшується, однак при t0 до 750С оксид кальцію ще можна застосовувати як розширюючу добавку, особливо коли вибирати вапно з низькою швидкістю гасіння. При виробництві великих партій вапна, яке призначено для добавляння до тампонажних цементів для помірно високих t0, можна ввести зміни в технологічний процес обпалювання з метою отримання перепаленого вапна. В такі цементи доцільно також додавати розмелений кварцовий пісок, який сприяє сповільненню запустіння і схоплення розчину, а також підвищенню міцності в процесі твердіння в результаті реакції СаО та SіО2.
При t0 > 75 0С процес гідратації вапна відбувається настільки швидко, що значна частина оксиду Са перетворюється в гідрооксид ще до появи структури, не призводячи до розширення каменя. Однак, якщо частинки вільного оксиду Са розташовані всередині частинок клінкера або пилоподібної золи, то вони гід ратуються значно повільніше, ніж оксид Са що додається у вигляді негашеного вапна, отриманого при такій же t0 обпалювання.
Портландцементний клінкер, який вміщує вільний оксид Са можна отримати двома способами: короткочасним обпалюванням при t0 1100 – 13500С сировинної суміші, складеної з розрахунком на отримання не менше 60% три кальцієвого силікату ( залишок вільного вапна в клінкері в межах 3 – 15%), і звичайним обпалюванням сировинної суміші з КН > 1.
На основі таких клінкерів можна отримати розширюючи цементи для свердловин з t0 від 50 до 1200С. Клінкери з КН >1 можна застосовувати при t0 не менше 800С.
Перевага розширюючи тампонажних цементів на базі клінкера з вільним CaO полягає в тому, що поряд з забезпеченням великого розширення каменя при високих t 0, значно спрощується технологічних процес виготовлення такого цементу. Його можна виготовляти на будь- якому цементному заводі без значної зміни технологічного процесу. Такі цементи значно краще зберігаються, ніж цементи з добавкою молотого негашеного вапна. Необхідно відмітити також, що бажано застосовувати цей клінкер в складі термостійкого піщанистого цементу.
Економічно ефективний спосіб отримання розширюючи цементів на основі оксиду Ca полягає в додаванні до портландцементу пилоподібних паливних зол, які вміщують вільний оксид Ca. Такі золи залишаються після спалювання деяких видів вугілля та сланців в пиловугільних топках на електростанціях.
Для свердловин з більш високими t0 доцільно застосовувати менше активну оксидну розширюючи добавку – оксид Mg. Якщо оксидMg обпалювати при t0 1200 – 13000С, то він може бути доброю розширюючою добавкою до цементів при температурах від 120 до 1800С.
При t0 >1600С розширюю чого добавкою може бути оксид Mg, який обпалений при ще вищих t0 –рах. В металургійній промисловості для футерівки печей часто застосовують металургійний магнезитовий порошок, який отримують обпаленням магнезиту при t0 1500 – 16000С з вмістом MgO не більше 50% . Оксид Mg в магнезитовому порошку знаходиться у вигляді периклазу, висока t0 обпалювання якого обумовлює його низьку реакційну здатність. Добавка MgO у вигляді так званого ,,перепаленого” периклазу виявилась вдалою розширюючою добавкою для високотемпературних тампонажних цементів ( t0 застосування > 1800С). Такий Перикла вміщується в кількості до 40% в деяких металургійних шлаках, які також можна використовувати в якості розширюючої добавки. Оксид Mg, обпечений при t0 12000С , знаходиться, наприклад в кількості 36% в ароматному шламі – відході від переробки хромітових руд.