очищення, ізоляції й укладання на дно траншеї в стінках труб і зварених швів у випадку недотримання прийнятої технології можуть виникати великі механічні напруги, здатні викликати втрату стійкості стінки, перелом трубопроводу й інші серйозні ушкодження. Щоб уникнути цього роботи виробляються по технологічному процесу, ретельно розробленому, на основі різних схем розміщення устаткування, висоти підйому трубопроводу, величини виникаючих у ньому згинальних моментів.
Дозвіл на право проведення очисних і ізоляційних робіт на трубопроводі видає зварювально-монтажна організація ( разом з технаглядом замовника), що підготувала на трасі ділянки трубопроводу.
Трубопровід, що укладається в траншею, покритий антикорозійною ізоляцією. тому при укладанні необхідно також починати міри, що попереджають порушення цілісності і властивостей ізоляційного покриття.
Існує декілька організаційно-технічних прийомів проведення ізоляційно-укладальних робіт.
Роздільний спосіб, коли операції очищення, ізоляції й укладання
виконуються незалежно одна від іншої. При цьому трубопровід після очищення й ізоляції необхідно опускати на лежання.
2. Сполучений спосіб, коли в єдиному технологічному процесі сполучене: очищення трубопроводу з накладенням ґрунтовки, ізоляція й укладання трубопроводу в траншею; тільки ізоляція й укладання трубопроводу в траншею.
Сполучений спосіб ізоляційно-укладальних роботах.
При сполученому методі ведення робіт ізоляційно-укладальна механізована колона виконує одночасно три послідовних технологічних операції: очищення, ізоляцію й укладання трубопроводу в траншею.
Сполучений метод рекомендується для трубопроводів діаметром вище 325 мм. На трубопроводах менших діаметрів виникає небезпека появи залишкових деформацій стінок труби від вигину під дією ваги ізоляційної машини.
При сполученому методі процес ізоляції виробляється над виритою траншеєю. Трубопровід після ізоляції опускають на дно траншеї відразу, як тільки температура ізоляційного покриття знизиться до значення, при якому ізоляція прийме достатню механічну міцність.
Для сполученого методу потрібно визначений комплект технологічних і допоміжних машин і механізмів, а також добре погоджена їхня взаємодія в процесі роботи.
Кількість кранів трубоукладачів у механізованій колоні складає 4 – 6 у залежності від діаметра і ваги 1 м. довжини труби і вантажопідйомності трубоукладачів. при будь-якій організації робіт на трубопроводах діаметром 720 мм повинне бути не менш 4 трубоукладачів, на трубопроводах меншого діаметра – неменш 3 трубоукладачів.
Щоб максимально використовувати стійкість трубоукладача, трубопровід після зварювання повинний знаходитися на відстані не більш 1- 1.5 м. від брівки траншеї.
Типова організація роботи ізоляційно-укладальної механізованої колони наступна.
Перший і другий трубоукладачі за допомогою троллійних візків піднімають трубопровід із землі для проходу очисної машини, що знаходиться між ними. Троллійні візки котяться по нижній частині поверхні трубопроводу і тим самим не перешкоджають вільному руху трубоукладачів уздовж траншеї. При цьому виходить безупинне переміщення механізмів з поступовим підняттям із брівки й опусканням трубопроводу в траншею. В міру руху два перших трубоукладачі зміщають трубопровід із брівки до осі траншеї. Третій і четвертий трубоукладачі підтримують трубопровід для роботи ізоляційної машини, що знаходиться наприкінці колони. Ці трубоукладачі зміщають трубопровід на вісь траншеї разом з ізоляційною машиною.
Перші два трубоукладачі займають найбільше важливе положення в колоні. Вони підстраховують один одного, попереджаючи аварії в колоні у випадку чи несправностей ушкоджень якого-небудь з цих трубоукладачів.
Розміщення устаткування по фронті робіт і відстань між машинами і трубоукладачами визначаються механічним розрахунком.
При цьому загальна довжина ділянки трубопроводу, що піднімається, повинна бути мінімальної, щоб його вага разом з вагою очисних і ізоляційних машин і з урахуванням реакцій ґрунту на 20-30% був менше сумарної вантажопідйомності всіх трубоукладачів колони. Механічним розрахунком установлюється безпечна і достатня висота ділянки трубопроводу, що піднімається.
Процес укладання трубопроводу складається з наступних основних технологічних операцій: підйому трубопроводу, надвигання й опускання в траншею.
При сполученому методі ведення робіт рухлива механізована колона виконує ці операції безперервно. Відповідно до цього роль кранів-трубоукладачів різна в залежності від того, яку операцію вони здійснюють відповідно до свого місцеположення в колоні.
Ізоляційні покриття.
Ізоляційні покриття для захисту від корозії підземних металевих трубопроводів повинні задовольняти наступним основним вимогам: володіти високими діелектричними властивостями; мати гарну адгезію до металу труби; мати низку вологопроникнення і малим вологовбиранням; протистояти проникненню хлоридів, сульфатів і інших іонів, що прискорюють процес корозії стали; володіти високою механічною міцністю, біологічною і хімічною стійкістю в часі; не змінювати своїх властивостей при значних негативних температурах у зимовий час і високі температури в літній період; матеріали, що входять до складу покрить, повинні бути недефіцитними, а саме покриття - недорогим і довговічної.
У залежності від захисної здатності покрить у конкретних умовах експлуатації розрізняють типи - нормальний, посилений, дуже посилений. У залежності від використовуваних матеріалів розрізняють види покрить - мастичні (бітумні, кам'яновугільні), полімерні (екструдированні з розплаву, що сплавляються на трубах з порошків, що накочуються на труби з липких ізоляційних стрічок).
Бітумні покриття
Для ізоляції трубопроводів застосовують нафтові бітуми різних марок (табл. 7.4)
Таблиця 7.4
Фізико-механічні властивості нафтових бітумів
#G0Марка бітуму | Глибина проникнення голки при 25 °С за ДСТ 11501-78, не менш | Розтяжність при 25 °С, див, не менш | Температура розм'якшення по КиШ,
°З, не менш
БНИ-IV
| 25-40 | 4 | 75
БНИ-IV-3
| 30-40
| 4
| 65-70
БНИ-V
| 20 | 2 | 90
БН-IV
| 21-40 | 3 | 70
БН-V
| 5-20 | 1 | 90
Примітка. Для зазначених марок бітуму розчинність у чи хлороформі бензолі складає не менш 99 %, а водопоглинення за 24 ч - не більш 0,2 %
Бітумні мастики (ізоляційні)
Мастики ізоляційні бітумні являють собою суміш бітуму з наповнючами і пластифікаторами. Для готування бітумних мастик звичайно застосовують бітум БНИ-IV-3 чи БH-IV.
Для поліпшення фізико-механічних властивостей ізоляційних мастик до бітумів додають пластифікатори, а також мінеральні й органічні наповнючами у виді порошку. До