Контроль якості виконання ізоляційних робіт.

Контроль якості захисних ізоляційних покрить виконують як у процесі будівництва, так і при експлуатації газопроводів. Ефективність захисту від корозії і її вартість багато в чому залежать від правильного вибору типу покриття, його властивостей і якості нанесення. Ніж гірше захисне покриття, тим більше витрат на електрохімічний захист, зміст і технічне обслуговування трубопроводу.

Ретельний контроль за покриттям під час його нанесення і при наступних операціях із трубами є дуже важливим фактором для забезпечення високої якості захисту. На кожній стадії ізоляції й укладання трубопроводів необхідний контроль ізоляційного матеріалу, очищення поверхні трубопроводу, товщини і суцільності нанесеного покриття. Крім того, варто виявляти місця дефектів ізоляційного покриття трубопроводу після укладання його в траншею і засипання. Виявлені великі дефекти ізоляції необхідно усунути.

У стандарті США Rp-01-69 Національної Асоціації корозіонистів (NACE) сформульовані наступні вимоги до покрить і їхнього контролю:

кожне захисне покриття (як провідне, так і ізолююче), застосовуване для захисту зовнішньої поверхні від корозії, необхідно наносити на правильно підготовлену поверхню; воно повинно мати достатніми адгезіонними властивості, щоб не допускати міграції вологи під покриттям, необхідною в'язкістю, щоб протистояти розтріскуванню, і міцністю для забезпечення запобігання ушкоджень при роботі з трубами і під впливом ґрунту, а також властивостями, що дозволяють застосовувати катодний захист;

кожне зовнішнє захисне покриття, що володіє електрично ізолюючими властивостями, повинне мати низьку гідрофільність і високий електричний опір;

зовнішнє захисне покриття необхідно оглянути перед укладанням трубопроводу в траншею і засипанням його, але ремонт покриття потрібно тільки при великих ушкодженнях, при дрібних ушкодженнях покриття не ремонтують;

зовнішнє покриття повинне бути захищене від шкідливого впливу ґрунту і від можливих ушкоджень, викликаних впливом опорних блоків;

якщо ізольований трубопровід передбачається укласти проштовхуванням, продавлюванням чи іншим подібним методом, необхідно прийняти запобіжного заходу для запобігання ушкодження ізоляції;

кожну операцію нанесення ізоляції варто проводити під наглядом інспектора, товщину покриття, температуру мастики, адгезію й інші параметри необхідно періодично контролювати, а отримані результати звіряти з установленими нормами; при цьому велике значення придається візуальному контролю досвідченого інспектора, що відповідає за кожен етап ізоляційно-укладальних робіт; і тільки в тих випадках, коли ушкодження не може бути виявлене візуально, рекомендується застосовувати електричні дефектоскопи.

Аналогічний підхід до виконання ізоляційно-укладальних робіт корисно використовувати й у наших умовах додатково до існуючого вимогам проведення таких робіт при будівництві і ремонті трубопроводів.

Вимоги до захисних покрить і рекомендації з їхнього нанесення, застосуванню і контролю викладені в #M12291 901711179ДСТ 25812-83#S, #M12291 871001209СНіП III-42-80#S, #M12291 871001207СНіП 2.05.06-85#S, ТУ 14-3-1226-83 і ВСН-2-84-82.

В даний час розроблений і випускається цілий ряд приладів і систем, що дозволяють контролювати ізоляційне покриття до і після укладання трубопроводів у траншею: товщиноміри, адгезиметри, дефектоскопи, шукачі ушкоджень ізоляції на підземних трубопроводах. Якість вихідних матеріалів перевіряють, зіставляючи дані, приведені в паспорті і сертифікатах, з результатами лабораторних аналізів, а також контролем відповідності їхніх властивостей вимогам ТУ і ДСТ на ці матеріали.

Якість нанесеного на труби ізоляційного покриття визначають зовнішнім оглядом, виміром товщини і суцільності покриття, адгезії (прилипання) до металу, міцності при ударі, перехідного опору. Зовнішній огляд ізоляції варто проводити в процесі накладення кожного шару покриття по всій довжині труби і після закінчення ізоляції. При цьому не допускаються пропуски, пори, тріщини, згустки, здуття, міхури, розшарування, складки й інші дефекти ізоляції.

При нанесенні захисних обгорток контролюють натяг полотнища, що забезпечує щільне прилягання обгортки до поверхні ізоляційного покриття трубопроводу, а також ширину нахлесту витків, що повинна бути не менш 2 див (на кінцях обгортки - 10-15 див). Захисні обгортки, що не мають міцного зчеплення наприкінці полотнища, а при необхідності і через кожні 10-12 м, закріплюються бандажем, чи клеєм іншим придатним способом.

Товщину ізоляції перевіряють при заводському чи базовому нанесенні на 10 % труб і в місцях, що викликають сумнів, не менш чим у трьох перетинах по довжині труби й у чотирьох крапках кожного перетину. При трасовому нанесенні - не менш одного виміру на кожні 100 м трубопроводу.

Суцільність захисних покрить контролюють іскровими дефектоскопами. У трасових умовах нанесення ізоляції суцільність покриття перевіряють, наприклад, іскровим дефектоскопом ДЭП-1, ДЭП-2, ДИ-74 чи аналогічними приладами. Напруга на щупі встановлюють з розрахунку не менш 4 кв на кожен міліметр товщини покриття. У випадку пробою захисного покриття дефектні місця ремонтують і повторно перевіряють.

Адгезію покриття до поверхні металу визначають за допомогою адгезиометрів СМ-1, ПЕКЛО-1, А-1. Прилад СМ-1 призначений для оцінки адгезионної міцності бітумних ізоляційних матеріалів і покриття. Принцип дії приладу заснований на вимірі зусилля, необхідного для зрушення зразка ізоляції контурною площею 1 див . Цей прилад забезпечує можливість оцінки адгезионої міцності в межах від 0 до 1,5 МПа при погрішності не більш 5-6 %. Прилад ПЕКЛО-1 призначене для оцінки адгезионої міцності бітумних покрить шляхом виміру зусилля, необхідного для відриву покриття від поверхні труби. Межі виміру приладу від 0 до 1,6 Мпа. Прилад А-1 призначений для контролю адгезії ізоляційних покрить з полімерних стрічок. Принцип дії приладу заснований на вимірі зусилля, необхідного для відриву надрізаної смужки ізоляції визначеної ширини (наприклад, 5 див).

У деяких випадках за узгодженням із замовником допускається використовувати спрощені методи визначення адгезії покриття, наприклад, контролювати адгезію захисного покриття трасового нанесення шляхом вирізу рівностороннього трикутника зі сторонами 3-5 див з наступним зняттям покриття ножем від вершини надрізу. Адгезія вважається задовільної, якщо трикутник не відшаровується, а при відриві значна частина ґрунтовки і