ґрунти і мікро форми земної поверхні: піски, галькові, глинисті, щебеневі та інші поверхні, болота і солончаки;

державний кордон, межі політико-адміністративні, адміні-стративні, охоронних природних територій, землекористувань, різні огорожі. Державний кордон і межі наносять за координатами поворотних пунктів або з_ використанням відомчих картографічних матеріалів, що є в наявності;

власні назви населених пунктів, вулиць, залізничних станцій, пристаней, озер, річок, перевалів, долин, ярів та інших географічних об'єктів.

1.2. Фізико-географічна і економічна характеристика об’єкту1.2. Фізико-географічна і економічна характеристика об’єкту

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОН — район у центральній частині Тернопільської області. Утворений 1940 року. Площа 1,15 тисяч км2. 77,7 тисяч жителів у тому числі міського — 21,6 тисяч (1990). У районі — місто Теребовля (райцентр),селища міського типу Золотники, Микулинці ,Дружба та 74 населені пункти.

Лежить у межах Подільської височини. Поверхня — підвищена плоско-хвиляста лесова рівнина, розчленована ярами, річковими долина-ми і балками. Абсолютні висоти 250-360м.Поклади пісковиків, вапняків, глини, піску. Джерела мінеральних вод (полизу Микулинців).Територія розташована у Західно-Українській лісостеповій фізико-географічній провінції.Пересічна температура січня -5,2°, липня +18,5°. Кількість опадів 539 мм на рік, переваж-но в травні — серпні. Висота снігового покриву 24 см. Район належить до вологої, помірної теплої агро кліматичної зони. Річки басейна Дністра—Стрипа, Серет. Споруджено 27 ставків загальною площею водного дзеркала понад 248 га Переважають чорноземи опідзолені, чорноземи типові мало- гумусні та темно-сірі опідзолені грунти. В балках та заплавах річок—лучні грунти. Площа лісів 8,8 тис. га. Основні лісоутворюючі породи: граб, дуб, липа, клен, вільха, осика, бук. У районі—частина Семиківського заказника республіканського значення та 17 пам’яток природи місцевого значення.

Найбільші підприємства—у Теребовлі (заводи: консервний, цегляний, хлібні, спиртний та інші).Рослинництво зерново-буряківничий, тваринництво м’ясо-молочний напрямки. Основні культури: озима пшениця, ярий ячмінь, цукрові буряки, овочеві, картопля. Розвинуті скотарство, свинарство; допоміжні галузі—птахівництво, бджільництво, рибництво. Площа селянсько- господарських угідь—89,0 тис. га у тому числі орні землі—82,6 тис. га, сіножаті—2,1 тис. га, пасовища—4,0 тис. га. Залізничні станції: Теребовля, Деренівка, Микулинці-Струсів. Автомобільних шляхів 436,1 км, у тому числі з твердим покриттям—376,3 км. Культурно-освітнє училище у Теребовлі.

Об’єкти туризму: пам’ятки архітектури 16-18ст., зокрема комплекс споруд Василіанського монастиря, 16ст.; Миколаївська церква, кінця 16ст. –початку 17ст.; замок, 1631 року; комплекс споруд монастиря кармелітів, 1635-1639 роки; руїни замку, 16-17ст.; Троїцький костьол, 1761-1779; палацовий комплекс, 60-і роки 18-19ст.

1.4. Вивченість об’єкта в топографо-геодезичному відношенні1.4. Вивченість об’єкта в топографо-геодезичному відношенні673

Нам видана карта на якій нанесено об’єкт який знаходиться в Теребовлянському районі.

Дана карта видана в 2003р. Міністерством екології та природних ресурсів України. Головним містом є м. Загоряни.

Топографічна зйомка 1974р. Оновлено у 2002р. © Мінекоресурсів України, 2003р. Система координат 1942р. Масштаб карти 1:25000 (в 1 сантиметрі 250 метрів). Висота перерізу 5м. Суцільні горизонталі проведені через 5 метрів, Балтійська система висот.

Номенклатура карти N-34-37-B-в масштабу 1:25000, сумісні аркуші: Пн. - N-35-38-B-а, Пд. - N-34-49-А-а, Сх. - N-33-38-Г-г, Зх. - N-34-37-B-г.

Схилення на 2002р. східне (1-30). Середнє зближення меридіанів західне (0-40). При прикладанні бусолі (компаса) до вертикальних ліній координатної сітки середнє відхилення магнітної стрілки східне (1-43). Річна зміна схилення східна (0-01). Поправка в дирекційний кут при переході до магнітного азимуту мінус (1-43). Примітка. В дужках показані поділки кутоміра (одна поділка кутоміра=.

На об’єкті збереглися два пункти тріангуляції 3 класу: пункт тріангуляції Теребовля, пункт тріангуляції г. Лісова . А також 2 репери нівелювання ІІ класу: ґрунтовий репер 2012 ІІ класу, та стінний репер 1140 ІІ класу.

2. СТВОРЕННЯ ПЛАНОВОЇ ОСНОВИ.2. СТВОРЕННЯ ПЛАНОВОЇ ОСНОВИ.

2.1. Проектування полігонометричних ходів 4 класу, 1 і 2 розрядів2.1. Проектування полігонометричних ходів 4 класу, 1 і 2 розрядів673

Мережі полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів створюються у вигляді окремих ходів або систем ходів (див. дод. 2).

Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідних пункти. На вихідних пунктах вимірюють прилеглі кути.

Як виняток, у разі відсутності між вихідними пунктами видимості з землі, допускається:

прокладання ходу полігонометрії, що опирається на два вихідні пункти без кутової прив'язки на одному з них. Для контролю кутових вимірів використовують дирекційні кути на орієнтирні пункти державної геодезичної мережі або дирекційні кути прилеглих сторін, які одержані з астрономічних вимірів з середньою квадратичною помилкою 5" або вимірів гіротеодолітами з середньою квадратичною помилкою 10";

координатна прив'язка до пунктів геодезичної мережі. При цьому для контролю кутових вимірів (з метою виявлення грубих помилок вимірів) використовують дирекційні кути на орієнтирні пункти або азимути, що одержані з астрономічних або гіротеодолітних вимірів. Замість останніх дозволяється прокладати кутові ходи, які утворюють замкнуті фігури з включенням вихідних пунктів.

Прокладання висячих ходів не допускається.

При створенні мереж полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів треба дотримуватися вимог, що наведені в табл. 2.

В окремих випадках, коли абсолютна лінійна нев'язка і довжина ходу задаватимуться технічним завданням, кількість сторін у ході, при використанні електронних віддалемірів, треба розраховувати за формулою:

а допустима довжина ходу за формулою:

- де: - абсолютна лінійна нев'язка; - середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони; - середня квадратична помилка вимірювання кута; -