При вимірюванні ліній світловіддалемірами та електронними тахеометрами один раз за час вимірювання на одному кінці визначається температура повітря термометром-пращем з точністю і тиск - барометром з точністю 5 мм рт. ст. При вимірюванні ліній більше 2 км або при великому перепаді висот між точками стояння віддалеміра і відбивача метеодані треба, визначати на обох кінцях лінії.

Перед початком робіт потрібно визначати середню квадратичну помилку вимірювання віддалі одним прийомом. Визначення середньої квадратичної помилки проводять шляхом вимірювання інтервалів взірцевого базису 2 розряду довжиною 100, 300, 500, 1000, 2000, 3000 м або близьких до них інтервалів.

Взірцеві базиси 2 розряду (помилки довжин їх інтервалів становлять , де - довжина інтервалів у міліметрах) розташовані в таких містах: Київ, Харків, Львів, Херсон, Суми, Вінниця, Житомир, Лубни, Сімферополь, Артемівськ Донецької обл.

Пункт полігонометрії може бути закріплений одним стінним знаком або групою із двох-трьох знаків.

На стінні знаки координати передаються з тимчасових центрів, на яких виконуються всі кутові і лінійні вимірювання ходів полігонометрії. Визначення координат стінних знаків виконують з контролем шляхом порівняння віддалей між стінними знаками, що отримані з обчислень за координатами з виміряними віддалями або з додаткових вимірювань (при відсутності видимості між стінними знаками).

У випадку втрати тимчасових центрів їх визначають заново під час прив'язки або прокладання ходів полігонометрії, а під час прив'язки знімальних ходів – засічками від стінних знаків по промірах, що є в абрисах.

Напрямки на стінні знаки в полігонометрії 4 класу вимірюють трьома круговими прийомами після закінчення спостережень на пункти лінії ходу.

У полігонометрії 1 і 2 розрядів вимірювання на стінні знаки проводять за програмою вимірювання основних кутів.

Коливання в окремих прийомах напрямків, приведених до спільного нуля, не повинні перевищувати величин, що наведені в табл. 2.4.

Таблиця 2.4.

Показники | Віддалі до стінного знака, м

2 | 4 | 6 | 8 | 10 | 15 | 20 | 30

Коливання напрямків в окремих прийомах, кутові секунди | 200 | 150 | 80 | 60 | 40 | 30 | 20 | 10

При віддалях, що перевищують 30 м, розходження в окремих прийомах не повинні перевищувати значень, наведених у табл. 3.

Передачу координат з тимчасових точок, на яких виконуються основні кутові і лінійні вимірювання ходу полігонометрії, на центри стінних знаків, що входять в орієнтирні системи, можна здійснювати способами редукування полярним, кутової і лінійних засічок.

Спосіб редукування використовують у випадках, коли пункт закріплений одним стінним знаком.

Полярний спосіб використовується при передачі координат з тимчасових точок на стінні знаки, що встановлені у вигляді одинарних знаків, подвійних і потрійних систем.

Спосіб кутових засічок доцільно використовувати у випадках, коли безпосереднє вимірювання віддалей від тимчасових точок до центрів стінних знаків утруднене інтенсивним рухом транспорту і пішоходів.

Спосіб лінійної засічки можна застосовувати, якщо стінні знаки розташовані близько від тимчасових точок і немає ніяких перешкод для проведення лінійних вимірювань.

Вимірювання для передачі координат з тимчасових точок на центри стінних знаків виконують із сумарною середньою квадратичною помилкою у всіх розрядах полігонометрії.

Віддалі до стінних знаків вимірюють світловідда-лемірами, електронними тахеометрами та сталевими рулетками. У вимірянні віддалі вводять поправку за нахил лінії.

При вимірюванні віддалі рулеткою вводять поправку за компарування. Температуру повітря вимірюють з точністю .

Перевищення між; кінцем рулетки визначають з точністю 5 мм геометричним або тригонометричним нівелюванням. Компарування рулетки проводять на площині контрольною лінійкою.

Після проведення польових робіт з полігонометрії здають такі матеріали:

картки обстеження і відновлення пунктів полігонометрії (тріангуляції);

схеми обстеження і відновлення геодезичних пунктів;

схеми ходів полігонометрії;

журнали вимірювання ліній і кутів або результати вимірювань у реєстраторах чи накопичувачах інформації;

матеріали дослідження приладів;

матеріали польової обробки і контрольних обчислень;

абриси місцеположення пунктів полігонометрії та типи їх центрів;

акти здачі пунктів полігонометрії для нагляду за збереженням;

пояснювальна записка.

2.2. Оцінка проектів полігонометричних ходів2.2. Оцінка проектів полігонометричних ходів

Для того щоб виконати оцінку проектів полігонометричних ходів ми повинні обчислити:

середню квадратичну помилку найбільш слабкої точки ходу;

очікувану нев’язку ходу ;

відносну нев’язку ходу і порівняння її з гранично допустимою величиною для даного класу або розряду полігонометрії.

Очікувану с.к.п. найбільш слабкої точки ходу може бути обчислена за формулою

Для світловіддалемірів величина розраховується:

де - середня квадратична помилка вимірювання лінії середньої довжини, яку приймають:

1см для ліній довжиною до 500м,

2см для ліній від 500 до 1000м,

для ліній, довших, ніж 1000м,

- кількість ліній в ході;

Крім цього, в формулі:

- середня квадратична помилка вимірювання кутів в даному класі полігонометрії (4 клас – 3”, 1 розряд – 5”)

- довжина ходу.

Очікувана нев’язка ходу може бути визначена як подвійна величина , тобто

Очікувана відносна помилка обчислюється за формулою

Ця величина не повинна перевищувати гранично допустимої відносної помилки ходу 1/Т, яка передбачена „Інструкцією”.

Оцінка точності полігонометричного ходу 4 класу Теребовля 3 клас – г. Лісова 3 клас:

Очікувану с.к.п. найбільш слабкої точки ходу обчислюємо