Обчислення с.к.п. висоти будь-якої точки висотного ходу.

Згідно з завданням, вихідною висотною основою служать 2 пункти тріангуляції 3 класу, які одночасно є реперами нівелювання IV класу. Між цими пунктами необхідно запроектувати висотну знімальну мережу. При цьому слід пам'ятати, що немає необхідності закладати нові репери. Пункти висотної знімальної мережі суміщають з пунктами планових знімальних мереж. Важливо правильно запроектувати висотні ходи, які б охоплювали максимальну кількість , пунктів при мінімальних довжинах ходів, використовуючи автомобільні дороги, залізниці; грунтові дороги, береги річок тощо, а при їх відсутності, ділянки з щільними грунтами.

Висотні знімальні мережі створюють, як правило, методом технічного нівелювання. В передгірськнх та гірських районах, якщо висота перерізу рельєфу при зніманнях дорівнює 2 або 5 м, дозволяється застосування тригонометричного нівелювання.

Висотні знімальні мережі проектують у вигляді окремих ходів, які опираються на пункти висотних державних геодезичних мереж, або у вигляді систем з однією або кількома вузловими точками. В даній курсовій роботі пропонується висотні знімальні мережі запроектувати у вигляді окремих ходів технічного нівелювання.

Довжини ходів технічного нівелювання не повинні перевищувати допустимих значень, що регламентуються "Інструкції". Ці значення залежать від висоти перерізу рельєфу топографічного знімання.

Середня квадратична помилка висоти будь-якої точки висотного ходу технічного нівелювання може бути визначена за формулою

де - середня квадратична помилка відмітки вихідних реперів, між якими запроектовано хід;

- випадкова середня квадратична помилка одного кілометра нівелювання;

- довжина ходу.

- віддаль від репера до ближчого пункта.

Найбільш слабкою у ході буде точка ходу, яка знаходиться на його середині, тобто при . Підставивши у формулу, отримаємо формулу для обчислення середньої квадратичної помилки висоти найслабшої точки ходу

Студенту пропонується зробити обчислення величини для найдовшого запроектованого ходу.

Якщо величина не перевищуватиме , де - висота перерізу рельєфу топографічного знімання, роблять висновок, що запроектована висотна знімальна мережа відповідає необхідним технічним вимогам.

Обчислення:

Допустиме:

Запроектована висотна знімальна мережа відповідає необхідним технічним вимогам.

ВИСНОВОК.ВИСНОВОК.

Основне завдання курсової роботи було в проектуванні полігонометричного ходу 4 класу 1 і 2 розрядів.

У першому розділі я розкрила питання „Призначення робіт. Характеристика об’єкту”. В першому пункті описала призначення геодезичних робіт, висотну мережу, а також застосування топографічних планів масштабу 1:5000.

У другому пункті описала фізико-географічну і економічну характеристику об’єкту на прикладі Теребовлі. Висвітлив географію району, клімат, грунтово-рослинний покрив, розвиток промисловості, родовища корисних копалин, транспорт щоб мати інформацію про свій об’єкт і відповідно спрогнозувати роботу на даному об’єкті.

У третьому пункті я розглянула вивченість об’єкта у топографо-геодезичному відношенні зокрема, зробив повний опис топографічної карти масштабу 1:25000, а також схему підходу до пункту, тріангуляції і опис його місцезнаходження.

У другому розділі розглядається питання про створення планової основи. У першому пункті даного розділу я описала способи проектування полігонометричних ходів 4 класу і 1 розряду, методику та відповідні допуски. Далі виконував оцінку запроектованих ходів на карті масштабу 1:25000.

Зробивши оцінку полігонометричного ходу 4 класу, його очікувана нев’язка із даного обчислення знаходиться в межах допуску, який дається Інструкцією. Отже, я зробила висновок, що даний хід запроектовано вірно.

Аналогічно обчислення провела і для полігонометричних ходів 1 розряду. Порівняла з допусками для проектування в 1 розряді і виявила, що дані ходи також знаходяться в межах допуску.

В третьому пункті даного розділу обґрунтувала вибір типів центрів для мереж згущення 4 класу, 1 і 2 розрядів. Вибрала для свого конкретного об’єкта типи геодезичних центрів: У15Н, тип 160, тип 143.

У наступному пункті розкрила метод проектування пунктів знімальної мережі прямими та зворотніми засічками та зробила оцінку запроектованої мною прямої та зворотної засічки в межах даного об’єкта.

В результаті розрахунку прямої засічки було визначено, що середнє вагове помилок визначиних із двох одноразових засічок знаходиться у межах допуску.

Середнє вагове помилок визначених із двох одноразових засічок зворотної засічки, згідно із вимогами Інструкції,також запроектована вірно.

У п’ятому пункті описала пункти закріплення знімальної основи.

Третій розділ несе в собі інформацію про створення висотної основи. У першому його пункті я описала, види нівелювання, допуски для нівелювання різних класів та зробила оцінку точності нівелювання найслабшої точки ходу, яка знаходиться посередині ходу. Ця величина відповідає вимогам інструкції. Отже, нівелірний хід також знаходиться в межах допуску.

Наступний пункт розкриває методику польових робіт при створенні висотної мережі, містить формули і залежності для обчислення перевищень та нев’язок виміряних перевищень.

Отже, в результаті виконання курсової роботи я отримала практичні навики проектування планово-висотної основи для великомасштабного топографічного знімання на конкретному об’єкті, набула навиків виконання теоретичних розрахунків, письмового викладу технічних розрахунків, письмового викладу технічних рішень, аналізу та узагальнення одержаних рішень, аналізу та узагальнених одержаних на практиці результатів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, та 1:500. Київ, ГУГКіК, 1999.

Инструкция по нивелированию I, ІІ, ІІІ, ІV классов. М. «Недра», 1990.

Інструкція про типи центрів геодезичних пунктів (ГКНТА-2.01, 02-01-93). К., ГУГКіК, 1994.

Основні положення створення Державної геодезичної мережі України. Затв.пост.КабМіну України від 8.06.98 №844.

Руководство по топографическим съемкам в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. Высотные сети. М., «Недра», 1976.

Селиханович В.Г. Геодезия. М., «Недра», 1981.

Справочник геодезиста (в двух книгах). М. «Недра», 1975.

Боконова В.В. Практикум з геодезії.

Гириберг М.А. Геодезія М., Надра, 1958р.

Модричский А.І. Практикум по геодезії М.,Надра,1973р.

Могильний С.Т. Войтенко С.Б. Геодезія – Чернігів, КП ”Видавництво „Чернігівські обереги”. 2002 р. – 408с.

Литвинов Б.А. Геодезичиское инструментоведення; М: Недра, 1974 – 328с.

Стандарт підприємства. Курсовий і дипломний проекти. Вимоги до змісту та оформлення. СТП 02070855-03-99 ІФНТУНГ, Івано-Франківськ,