ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

Тема | Проект комплексних геофізичних робіт на Краснопільский площі

Індоло-Кубанського прогину

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….

1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА…………………………………………………..

1.1 Географо-економічна характеристика району робіт………………….

1.2 Огляд, аналіз та оцінка раніше проведених робіт…………………….

1.3 Геологічна характеристика об’єкту робіт……………………………..

1.3.1 Літолого-стратиграфічна характеристика…………………………..

1.3.2 Тектоніка………………………………………………………………

1.3.3 Нафтогазоносність……………………………………………………

1.4 Геофізична характеристика об’єкту робіт…………………………….

1.4.1 Фізичні властивості гірських порід………………………………….

1.4.1.1 Швидкісна характеристика…………………………………………

1.4.1.2 Геоелектрична характеристика…………………………………….

1.5 Обгрунтування вибору геофізичного методу………………………….

2 ПРОЕКТНА ЧАСТИНА…………………………………………………..

2.1 Методика та техніка польових робіт…………………………………...

2.1.1 Сейсморозвідка………………………………………………………..

2.1.2 Електророзвідка……………………………………………………….

2.2 Методика та техніка обробки та інтерпритації матеріалів……………

2.2.1 Сейсморозвідка…………………………………………………………

2.2.2 Електророзвідка…………………………………………………………

2.3 Допоміжні роботи…………………………………………………………

2.4 Заходи направлені на охорону праці та навколишнього середовища…

2.4.1 Стан охорони праці на геофізичному підприємстві (СУГРЕ)……….

2.4.2 Охорона навколишнього середовища………………………………….

3 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА………………………………………………….

3.1 SeisVision - для сейсмічної інтерпретації і картопобудови……………

4 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА…………………………………………………

4.1 Кошторис на проектні роботи…………………………………………….

ПІСЛЯМОВА…………………………………………………………………..

ДОДАТОК А – Лист 1

ДОДАТОК Б – Лист 2

ДОДАТОК В – Лист 3

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

МСГТ – метод спільної глибинної точки

ЗСБ – зондування становленням в ближній зоні

МСК – мікросейсмокаротаж

ВЧР – верхня частина розрізу

МОК – магнітно-оптична дискета

ВСТУП

Нафта і газ є найважливішими видами паливно-енергетичних ресурсів і вони зберігатимуть це ведуче місце в структурі задоволення енергетичних потреб людства і в найближчому майбутньому. Забезпеченість країни цими видами ресурсів в значній мірі залежить від геологорозвідувальних робіт і їх ефективності.

Для пошуків і розвідки нафтових та газових родовищ застосовують геофізичні методи. Геофізична розвідка є одним з найбільш прогресивних сучасних засобів вивчення земних надр. Дослідження різноманітних фізичних явищ на поверхні землі, в гірських виробітках і свердловинах дозволяє робити висновки про структурні особливості і склад гірських порід, наявність корисних копалин.

Сейсморозвідка – провідний метод геофізичної розвідки. Вона застосовується самостійно або в комплексі з іншими методами практично на всіх стадіях геологорозвідувальних робіт. Вона дозволяє вирішувати найрізноманітніші геологічні задачі – від геотектонічного районування і геологічного картування досліджуваних ділянок до пошуків і розвідки родовищ корисних копалин і оцінки їх запасів.

Роботи будуть проводитись з невибуховими джерелами збудження (вібраторами СВ-10-180). Проектується відробити 162 погонних кілометрів 13 профілів. Реєстрація пружних хвиль передбачається сейсмостанцією “Прогрес-3М”.

1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1 Географо-економічна характеристика району робіт

Район робіт розташований в південній частині Керченського півострова – Краснопільский район Індоло-Кубанського прогину.

80% місцевості зайняті сільгоспугіддями: посіви, рілля, сади, виноградники, городи. 15% обсягів виконується на незбираних посівах.

Рельєф місцевості - хвилясто-горбкувата рівнина з окремими височинами. Абсолютні відмітки рельєфу +10 м – +140 м.

Кліматичні умови - помірні з типовим сухим літом. Середня температура повітря на рік складає +100С, середня кількість опадів на рік – 350 мм.

Річкова сітка відсутня. В низинах спостерігаються окремі солоні озера (Кояшське, Качик) та водосховища.

Група доріг - місцевого значення: Мар’ївка -Керч, Вулканівка –Ленінське та ін.

Можливі переміщення в районі робіт і використання різних видів виробничого транспортування для перевезення персоналу партії автотранспортом, перевезення вантажів і персоналу партії буде проводитись автотранспортом підвищеної прохідності часто з об’ї здами 200-1000 м.

Сейсморозвідка МСГТ і електророзвідка ЗСБ на 50% проектної площі роботи буде проводитись в місцевості, вище 70% якої зайнято ріллею, сільгоспкультурами, солончаками. Переміщення апаратури та обладнання проводиться на автотранспорті підвищеної прохідності з частими об’їздами, які перевищують 70% відстані між пунктами спостереження. Розмотка кіс вручну складає до 80%, за допомогою автотранспорту – не більше 20%, що відповідає Ш категорїї складності.

Решта площі до 50% зайнята ріллею, сільгоспкультурами, менш, ніж на 70%. Переміщення апаратури і обладнання проводиться на автотранспорті з об'їздами, які не перевищують 70% відстані між пунктами спостереження. Розмотка – змотка кіс вручну складає до 40% і не менш, ніж 60% за допомогою автотранспорту, що відповідає ІІ категорїї складності виконання робіт.

Для сейсморозвідки і електророзвідки 50% площі відноситься до ІІІ категорїї складності і 50% - до ІІ.

Топографо –геодезичні роботи місцевість змінюється від хвилясто – горбкуватої до перетинної (балки, урвища, солончаки); суцільні посіви, у тому числі і технічних культур (сади, виноградники, кукурудза, соняшник та ін.) висотою більше 1,5 м. Згідно з СОУСР на топографічні роботи (“Надра”, 1993 р.) така місцевість відноситься до ІІІ категорїї складності.

1.2 Огляд, аналіз та оцінка раніше проведених робіт

Геолого-геофізичні дослідження в межах проектних площ розпочаті в 40-ві роки минулого сторіччя. З того часу до 2005 року виконувались бурові, сейсморозвідувальні, граві-, магніто-та електророзвідувальні роботи.

Бурінням були вивчені відклади неогену, палеогену, верхньої і, частково, нижньої крейди. Одержано відомості про тектонічну будову, стратиграфію, літологію, нафтогазоносність та швидкісну характеристику порід осадової товщі.

На Краснопольській площі пошукове буріння розпочато в 1949-1953 р.р. В 1979-1989 роках на Краснопольській площі пробурені свердловини 1-7, 9-14, 16 Краснопольські та 1 Сторожевська. Розкриті відклади палеогену, верхньої і, частково, нижньої крейди.

Результати буріння показують високу перспективність площі у відношенні пошуків пасток вуглеводнів. В розрізі свердловин зафіксовані породи-колектори та покришки у відкладах верхньої та нижньої крейди, також установлена наявність біогермних тіл верхньопалеоценового віку (скв. 9,12,14 Краснопольські).

В процесі буріння свердловин 6,7,9,14 з відкладів верхньої крейди отримано численні припливи газу дебітом до 200 тис. м3/добу. Незначні припливи газу з відкладів верхнього палеоцену одержано при бурінні свердловини 12 Краснопольської.

1.3 Геогогічна характеристика об’єкту робіт

1.3.1 Літолого- стратиграфічна характеристика

Літолого-стратиграфічна характеристика розкритих відкладів приводиться за даними буріння Краснопольських, Дубровських, 1 Мар’ївської, 1 Сторожевської, 21 Пограничної, 1 Ортаелінської свердловин.

Осадовий чохол району робіт складений породами від нижньої крейди до четвертинного віку.

Мезозойська ератема (MZ)

Крейдова система (К)

Відклади крейдової системи представлені двома відділами: нижнім (К1) та верхнім (К2).

Нижня крейда (К1)

Відклади нижньої крейди розкрито свердловинами 10, 14, 16 Краснопольськими, 1 Мар’ївською, 1 Сторожевською. Повністю ці відклади не розкриті жодною свердловиною на проектній ділянці робіт. Майже усі свердловини зупинено в альбі.