В нижній частині розрізу (свердловина 1 Мар’ївська) спостерігається перешарування аргілітів і алевролітів, рідше пісковиків, де, в основному, переважають аргіліти.

Верхня крейда (К2)

Відклади верхньої крейди незгідно залягають на розмитій поверхні альбу. Повний розріз цих відкладів за даними буріння розкрито свердловинами 10, 14, 16, частково 6, 7, 9, 13 на Краснопольській площі, 1 Мар’ївською та 1 Сторожевською свердловинами. Товщина цих відкладів суттєво змінюється по площі, від 92 м в свердловині 14 до 1514 м в свердловині 7 Краснопольських. Найбільш повний розріз розкрито свердловиною 1 Мар’ївською (1235 м). Тут відмічається наявність усіх ярусів відділу та відсутність стратиграфічних незгідностей. Літологічно породи представлені глинистими та алевритистими мергелями, світло-сірими вапняками, нерівномірно глинистими, місцями доломітизованими, а також органогенними вапняками, які характерні переважно для турон-коньякської частини розрізу, дуже рідко зустрічаються лінзи піскуватих вапняків.

Відклади характеризуються невитриманістю літологічного складу, наявністю переривів в осадконакопиченні і значною дислокованістю порід. Колекторами є тріщинуваті вапняки (Краснопольська площа).

Кайнозойська ератема (KZ)

Палеогенова система (Р)

Палеогенова система представлена трьома відділами: палеоценом, еоценом і олігоценом, останній об’єднується з нижнім міоценом в майкопську серію. За даними буріння відклади палеогену розкрито низкою свердловин на Краснопольській, Дубровській площах, свердловиною 1 Мар’ївська та 1 Сторожевська.

Відклади палеоцену (Р1)

Відклади палеоцену представлені в нижній частині розрізу переважно глинистими та глинисто-карбонатними відкладами. Глини алеврито-піскуваті, вапнисті.

Верхня частина розрізу складена аргілітами з підлеглими проверстками алевролітів, пісковиків та мергелей. На Краснопольській площі з’являється пачка вапняків біогермного походження (св. 9, 14, 12). Максимально розкрита товщина палеоцену досягає 332 м в свердловині 6 Краснопольській.

Колекторами на даній площі є тріщинуваті вапняки.

Відклади еоцену (Р2)

Еоценові породи залягають, як правило, трансгресивно. Подекуди відмічається відсутність відкладів еоцену (св.  Краснопольська). Комплекс характеризується зміною товщин і літології пачок по площі. Літологічно відклади представлені мергелями, іноді з проверстками аргілітів, пісковиків і вапняків. Товщина еоцену досягає 538 м (св.  Краснопольська).

Відклади олігоцену – нижнього міоцену (Р3+N11mk) –

майкопська серія

Олігоценові відклади об’єднуються з нижньо міоценовими в майкопську серію, яка трансгресивно залягає на нижчезалягаючих породах.

Майкопська товща представлена теригенним типом розрізу – глинами та аргілітами з підлеглими проверстками піщано-алевритових порід.

В низах майкопської серії (нижньопланорбеловий горизонт) і в середньому майкопі (керлеутський горизонт) встановлені піщано-алевритові пачки. З ними в основному пов’язані виявлені поклади нафти і газу на Дубровській площі.

Товщина майкопу досягає більше 3000 м (св.  Дубровська).

Неогенові відклади (N)

Відклади неогену (міоцен, пліоцен) залягають на поверхні батисифонового горизонту. Літологічно представлені глинами, пісковиками, вапняками та мергелями. Товщина неогену досягає 500 м (св.  Ортаелінська). Південніше Парпацького гребню відклади неогену відсутні.

Четвертинні відклади (Q)

Четвертинні відклади представлені суглинками, супісками, глинами і гравійно-галечним матеріалом. Товщина досягає 5 метрів

1.3.2 Тектоніка

На підставі узагальнення всіх накопичених геолого-геофізичних даних в межах Керченскього півострова виділена крупна регіональна структура, якою являється Індоло-Кубанський прогин кайнозойського віку (рис. 2.1).

На цей час на його південному борті обгрунтовано існування інверсійних підкидо-насувів по зміщувачах палеоскидів, формування на етапі тангенціального стиснення підкидо-насувів з субпошаровими (флети) та січними (ремпи) їх складовими. Формування блоків (у вигляді кривогранних призм) по лістричних скидах етапу розтягнення та локальних асиметричних складок стиснення на етапі загального тангенціального стиснення створило сприятливі передумови для утворення пасток вуглеводнів в перспективних інтервалах розрізу, які мають добрі колекторські властивості.

Теоретично, найбільш сприятливими для накопичення покладів ВВ являються прибортові зони рифтогену з високою щільністю локальних структур та родовищ.

Такою зоною уявляється південна прибортова зона Індоло-Кубанського прогину. Тут відомі газоконденсатні родовища в нижньоолігоценових відкладах: Фонтанівське і Поворотне, прогнозується промисловий поклад газу в Слюсарівській структурі. З відкладів нижнього палеоцену отримані припливи газу на Олексіївській площі, а з відкладів верхньої крейди – на Вулканівській та Північно-Вулканівській площах. Відкриті поклади приурочені до південновергентних складок стиснення, обмежених з півдня інверсійними підкидо-насувами.

Краснопольська, Мар'ївська, Дубровська, Високівська, Ортаелінська та інші структури, розташовані на південному борту Індоло-Кубанського прогину. На Краснопольській площі з відкладів верхньої крейди отримано промислові припливи вуглеводного газу, а на Дубровській – припливи газу з нижньопланорбелового горизонту. Мар'ївська структура розташована поміж Краснопольською і Дубровською структурами, а Високівська і Ортаелінська – східніше Дубровської структури. Вказані структури являються перспективними для пошуків вуглеводнів.

Краснопольська структура картується сейсморозвідкою по відбиваючих горизонтах у відкладах палеогену та крейди. Структура має складну геологічну будову. По всіх горизонтах вона показана антиклінальною складкою субширотного простягання, яка розбита серією тектонічних порушень на блоки. Зважаючи на те, що структурні побудови на ній виконано по немігрованих часових розрізах, її будову слід рахувати вивченою недостатньо. По горизонту ІІІа(Рпід.) тектонічним порушенням північно-східного напрямку амплітудою біля 200 м структура розділена на південний та північний блоки. Північний, в свою чергу, складається з двох блоків: західного і східного. Загальні розміри структури в межах ізогіпси мінус 2200 м південного блока і ізогіпси мінус 3400 м північного складають 10,4 х 3,0 км, амплітуда 800 м, площа 24,6 км2.

1.3.3 Нафтогазоносність

Основними нафтогазопошуковими об'єктами на ділянці проектних робот є відклади верхньої крейди – палеоцену та майкопської серії.

Верхньокрейдовий-палеценовий комплекс представлений мергелями, вапняками, аргілітами з проверстками алевролітів і пісковиків. Основний колектор – тріщинуваті вапняки. Колектори порово-каверново-тріщинного типу. Фільтраційні властивості значно покращуються за рахунок відкритих тріщин, про що свідчать часті поглинання промивочної рідини, інтенсивні газопроявлення до викидів і аварійних фонтанів на Краснопольській та Мар'ївській площах.

З відкладів верхньої крейди отримано численні припливи газу. Так в свердловині 6 Краснопольська дебіт газу склав 1.002 тис.м3/добу на штуцері 4.5 мм, а в свердловині 7 Краснопольська до 200 тис.м3/добу.

При