З доломітизованих вапняків верхнього палеоцену незначні припливи газу отримані в свердловині 12 Краснопольській.

Перспективи нафтогазоносності майкопської серії пов'язані на даній площі з базальними пісковиками планорбелового горизонту. На Дубровській площі отримані припливи газу від 1 тис.м3/д до 45 т.м3.

При бурінні параметричної свердловини 1 Мар'ївська відмічалися нафтогазопрояви у відкладах еоцену, верхньої та нижньої крейди. В результаті випробувань були отримані припливи газу із відкладів верхньої крейди.

В нафтогазоносному відношенні на даній площі найбільш перспективними є ділянки з розвитком тріщинуватих вапняків верхньої крейди та базальними пісковиками планорбелового горизонту. Перспективи пошуків покладів ВВ у відкладах нижньої крейди на теперішній час не зафіксовані.

Приведені дані свідчать про наявність сприятливих літолого-фаціальних умов для формування покладів ВВ. Головною задачею проектних робіт є виявлення і підготовка сприятливих структурних форм для формування покладів ВВ.

1.4 Геофізична характеристика об’єкту робіт

1.4.1Фізичні властивості гірських порід

1.4.1.1 Швидкісна характеристика

Поверхневі сейсмогеологічні умови району робіт характеризуються в основному сприятливими умовами для збудження пружних коливань. На більшій частині площі робіт на поверхню виходять відклади верхнього пліоцену, які представлені піскуватими глинами з проверстками пісковиків. За даними МСК товщина ЗМШ змінюється від 5 м до 10 м, швидкість пружних коливань в ЗМШ складає 300-700 м/с, швидкість в підстилаючих породах 1500-1700 м/с.

На невеликій ділянці площі східніше Парпацького гребеню (Дубровська площа) на поверхню виходять відклади верхнього міоцену. Переверствування твердих карбонатних порід з теригенними та різко пересічений рельєф місцевості суттєво погіршують поверхневі сейсмогеологічні умови.

Геологічний розріз Індоло-Кубанського прогину по акустичних властивостях диференцьований порівняно слабко. Відклади олігоцену характеризуються швидкостями розповсюдження сейсмічних хвиль 2000-2500 м/с і слабким нарощуванням середньої швидкості з глибиною. Нижчезалягаючі еоцен-крейдові відклади характеризуються підвищеними швидкостями. Інтервальні швидкості цього комплексу досягають 5000-5200 м/с.

При збудженні пружних коливань крім корисних хвиль утворюються різні хвилі-завади: поверхневі, низько- і середньошвидкісні, звукові та ін. (Рис. .7). На глибині, у зв'язку зі складною формою відбиваючих границь, хвильове поле формується хвилями, які розповсюджуються в різних напрямках, інтерферуючи між собою. Це створює складний характер сейсмічного запису в інтервалі реєстрації відбиттів від крейдових горизонтів. Вплив кратних хвиль на формування хвильового поля незначний. Завади різної природи утворюють на більшій частині площі нерегулярний фон завад, які перешкоджують прослідженню корисних хвиль (? 1).

Зведена сейсмогеологічна характеристика району робіт наведена у таблиці 1.1.

На площах робіт просліджуються такі основні відбиваючі горизонти:

IVб2(К1під.), IVа(К1покр.), ІІІа(Р1під.), ІІб(Р23під.), ІІа(Р3під.), Ів(Р3plпокр.) та Іб(Р3k2 покр.). Цільові горизонти у відкладах олігоцену і еоцену на більшій частині площі просліджуються упевнено. Погіршення просліджування горизонтів відмічається поблизу розривних порушень, присклепеневих частинах структур, в зонах глиняних криптодіапірів і ін. (рис. 2.2-2.6). Якість просліджування горизонтів у відкладах палеоцену та крейди, обумовлена складністю сейсмогеологічних умов. Кореляція цільових горизонтів утруднена. Для підвищення якості просліджування горизонтів доцільно збільшити кратність профілювання.

У зв'язку зі слабкою вивченістю ВЧР на проектних площах проектується провести роботи МЗХ і МСК з метою одержання даних для розрахунку статичних поправок.

Рисунок 1.1

Таблиця 1.1 Зведена сейсмогеологічна характеристика осадочної товщі південних районів України

(Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна область) Герасимов М. Є., Кривченков Б. С. - 1986 р.

№

п/п | Структурно-літоло-гічні поверхи (СЛП) регіону,

їх індекси |

Вік відкладів |

Літологічна

характеристика розрізу |

Глибина

заля-

гання

(км) |

Потуж

ність

(км) |

Інтер-вальна

швидкість (км/с) | Характеристика основних відбиваючих границь

Індекс гори-зонту | Стратиграфічна приуроченість | Коефі-цієнт відбиван-ня (К)

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10

1. | I - ТК (Теригенно-карбонатний) | неоген | вапняки, глини, пісковики | 0 0,45 | 0 0,45 | 1,8 - 2,5 | Iа | підошва середнього міоцену | 0,2 - 0,35

2. | II -Т (Теригенний) | майкопська серія (олігоцен-нижній міоцен) | глини, алевроліти, алеврити, пісковики | 0,04 1,35 | 0 1,05 | 2,0 - 2,5 | IIа | підошва олігоцену | 0,15 - 0,2

3. | III - К | еоцен-палеоцен | мергелі, глини, | 0,07 2,45 | 0 1,15 | 2,8 - 3,2 | IIб | підошва верхнього еоцену | 0,15 - 0,2

(Карбонатний) | пісковики, вапняки | IIIа | підошва палеогену | 0,2 5 - 0,4

верхня крейда | вапняки, мергелі, а також вулка- | 0,02 4,5 | 0,7 2,4 | 3,2 - 5,9 | IIIб | покрівля коньяк-турону | 0,1 - 0,15

ногенні утворення сеноману | IIIв | підошва коньяк-турону | 0,15 - 0,2

4. | IV - ВТ (Вулканогенно- | нижня крейда | аргіліти, мергелі, вулкано-кластичні утворення, ефузиви, | 1,3 5,5 | 0,2 2,3 | 3,2 - 5,5 | IVа | покрівля нижньої крейди | 0,1 - 0,18

теригенний) | алевроліти, пісковики | IVб | базальна пачка нижньої крейди | 0,07 - 0,12

5. | VI - Т (Теригенний) | середня юра, тріас | аргіліти, пісковики, сланці | 3,6 6,2 | 0 2,0 | 4,7 - 5,6 | VI | підошва середньої юри, тріасу | 0,05 - 0,15

Фундамент гетерогенний | Pz2, AR-T | сланці, граніти | до 6-7 | Vг = 5,6 - 6,2 | поверхня фундаменту -заломлююча границя

1.4.1.2 Геоелектрична характеристика

Узагальнений схематизований геоелектричний розріз Керченського півострова складений за матеріалами ГДС (точечна оцінка) і методів польової електророзвідки МТЗ, ВЕЗ та ЗСБ (інтегральна характеристика). В розрізі виділяється шість геоелектричних комплексів (Рис. 1.2).

Опорний горизонт “с6“ ув’язується з відкладами нижньої крейди (неоком) – докрейдовим різновіковим фундаментом і по положенню в розрізі близький до умовного відбиваючого горизонту IVб та заломлюючої