Для теригенного нижньокрейдового комплексу “с5“ характерний низький опір. Деякі підвищення опору пов’язуються тут зі збільшенням піскуватості розрізу.

Найбільш перспективними у відношенні пошуків ВВ є карбонатні відклади палеоцен-верхньокрейдового комплексу “с4“. Треба враховувати, що в північно-західному напрямку поперечний опір турон-сеноманських відкладів різко збільшується і для методів постійного струму (ВЕЗ) ці відклади стають екраном.

Комплекс “с3“ – це потужна низькоомна товща піскуватих відкладів майкопської серії. На витриманому спокійному фоні опорів 2-2.5 Омм відмічаються піскуваті низи з опором до 5 Омм, які також представляють інтерес при пошуках ВВ на Керченському півострові.

Неогеновий комплекс “с2“ розвинутий в північно-західній частині півострова. Пошуковий інтерес представляють вапняки караган-чокрацького віку і меотичні рифові побудови.

Неоген-четвертинний комплекс “с1“ розвинутий повсюдно і має знижені значення опорів.

На рис. 1.3 приведено геоелектричний розріз по профілю ЗСБ, відробленому в межах Вулканівської та Селезньовської площ, на якому впевнено виділяються інтервали розповсюдження карбонатних відкладів верхньої крейди, які характеризуються підвищеними значеннями позірних опорів. В склепінні Вулканівської структури виділяється тектоничне порушення, яким вона поділяється на два блоки, що підтверждується даними буріння.

Рисунок 1.3 – Геоелектричний розріз ЗСБ. Селезнівська і Вулканівська площі

Інтервали підвищених позірних опорів, які зафіксовано в олігоценових відкладах відповідають пісковикам низів майкопської серії (св. 3 Вулканівська) і які виклинюються до склепіння структури, що також підтверджується з даними буріння.

1.5 Обгрунтування вибору геофізичного методу

Слід відмітити, що вивченість окремих літодинамічних комплексів (палеоген, верхня та нижня крейди) Краснопольської площі глибоким бурінням нерівномірна. Так, в свердловинах 10,14,16 Краснопольських та 1 Сторожевській вибій знаходиться у відкладах нижньої крейди, а в свердловинах 6, 7, 9, 13 Краснопольських – у відкладах верхньої крейди, решта зупинена у відкладах палеоцену (11, 12 Краснопольські) та олігоцену (1-5 Краснопольські). Враховуючи складну геологічну будову площі по відкладах крейди та скупченість свердловин в склепінні структури (Додаток 1) виконати кондиційні структурні побудови по даних буріння неможливо.

Сейсморозвідкою МСГТ Краснопольська площа в основному вивчалась в 1977-1987 р.р. В ці роки використовувались 12-кратні системи спостереження з аналоговою реєстрацією інформації, по яких первинні матеріали, отримані до 1985року, не збережено. В результаті досліджень установлена складна геологічна будова площі: тектонічними розривами поздовжнього і поперечного напрямків вона розділена на окремі блоки.

Враховуючи той факт, що в ці роки кореляція відбиваючих горизонтів проводилась по немігрованих часових розрізах, достовірність існуючих на цей час структурних побудов слід вважати недостатньою.

Крім того, при використанні профілювання МСГТ з малою кратністю (12,24), особливо в склепіневій частині Краснопольської структури, отримано сейсмічний матеріал з низьким співвідношенням сигнал-завада. Тому, при вивченні геологічної будови цієї частини площі необхідно використовувати 48-кратне профілювання МСГТ. В межах периклінальних частин Краснопольської структури і на Карийської пастки неантиклінального типу (ПНТ), які характеризуються менш складною будовою, застосування 24-кратного профілювання МСГТ цілком достатньо.

Попередніми електророзвідувальними роботами ЗСБ на Фонтанівській, Вулканівській, Пограничній та інш. площах (Свириденко, Шишкін, Френкель, 1976 –1987 р.) доведена можливість розчленування геологічного розрізу відкладів крейдового та олігоценового віку.

Проведення аналогічних досліджень в межах ділянки проектних робіт дозволить отримати додаткову інформацію про геологічну будову. На Краснопольській площі роботи ЗСБ спрямовані на вивчення будови відкладів верхньої крейди та їх “блокіровки”, а також на виділення в розрізі та плані рифогенних побудов палеогену.

На інших площах основною задачею електророзвідувальних робіт є виділення зон розповсюдження пісковиків майкопської серії, з метою прогнозу розповсюдження колекторів.

При проведенні робіт на суміжних площах прямих ефектів від покладів та проявів ВВ не зафіксовано. Деякі незначні підвищення опорів вуглеводновмістних пластів не можуть бути ідентифіковані. Не дивлячись на це, методом ЗСБ достатньо впевнено фіксується підвищення опору, товщ, що лежать вище покладів, та пов’язаних з ореолом розсіяння ВВ. Відмічаються ефекти від водонафтових та водогазових контактів і незначні аномалії ВП (ССП, ВЕЗ ВП) над покладами ВВ, що доведено при виконанні електророзвідувальних досліджень в межах Південно-Сиваського родовища (Свириденко,1987). Крім того, в результаті виконання цих досліджень встановлено, що електророзвідувальні дані дозволять впевнено виділяти зони відсутності вуглеводнів в межах окремих пластів (зниження позірних опорів по зрівнянню з нафтогазонасиченими інтервалами).

Надто рідка сітка спостережень ЗСБ, що проводились раніше, на Краснопольській і других площах, не дала змоги достатньо повно вивчити геологічну будову складнопобудованих структур Керченського півострова і прослідити зміну геоелектричних характеристик як по латералі, так і по вертикалі, пов'язаних з покладами.

Нове покоління апаратури, покращена завадозахищеність програмного забезпечення, а також нові оригінальні інтерпретаційні рішення та кондиційна сітка спостережень дозволить впевнено вирішити поставлені перед методом ЗСБ задачі.

2 ПРОЕКТНА ЧАСТИНА

2.1Методика та техніка польових робіт

2.1.1 Сейсморозвідка

Проектом передбачається виконати виробничі дослідження МСГТ на Краснопольській площі Індоло-Кубанського прогину.

Крім того, для розрахунку статичних поправок буде вивчено ВЧР методом перших вступів та МСК.

Для виконання даного геологічного завдання передбачено відпрацювати сітку профілів МСГТ в основному 24-кратним поздовжнім профілюванням з використанням вібраторів в якості джерела збудження пружних коливань. На ділянках структур зі складною геологічною будовою передбачається використання 48-кратного профілювання, з прокладанням профілів по критичних напрямках.

Групування джерел збудження і прийому пружних коливань дозволить послабити поверхневі хвилі-завади. 24-кратне перекриття сейсмічних горизонтів забезпечує приблизно 5-кратне послаблення нерегулярних завад на більшій частині площі. В межах Краснопольської площі 7-кратне послаблення забезпечить 48-кратне профілювання. Перевищення інтенсивності корисного сигналу над завадами в 5-7 разів (статистичний ефект) дає можливість провести інтерпретацію з позиції СФА.

Виробничі сейсмічні дослідження передбачається виконати поздовжнім профілюванням за методикою, яка вироблена в попередні роки і є оптимальною для проектних ділянок. Ця методика передбачає для Краснопольської площі використання