Дози гіпсу коливаються від 2 до 20 т/га.

Найбільш ефективно проводити хімічну меліорацію солонців при зрошенні, бо при цьому підвищується її ефективність, а утворені солі вимиваються з ґрунту. До комплексу окультурювання солонців вхо-дить також меліоративна оранка 3-ярусним плугом, а на кіркових різно-видах - плантажна оранка, використовується також землювання не-великих плям солонців. Обов'язково потрібно застосовувати органічні та мінеральні добрива, а на богарі - вологонакопичення.

4.3. Солоді

Солоді - це гідроморфні або напівгідроморфні ґрунти з різко ди-ференційованим профілем, яскраво вираженим освітленим гори-зонтом Е, з наявним ввібраним N3 та лужною реакцією в гори-зонті І, з карбонатами і легкорозчинними солями в нижній час-тині профілю. Солоді - продукт розсолення солонців із заміною ввібраного Na+ на Н+ в верхній розсоленій частині профілю.

Солоді широко (світова площа 70 млн. га), але тільки плямами, розповсюджені в умовах, аналогічних степу, лісостепу, рідше - на-півпустель. На території СНД площа солодей складає біля 2,5 млн. га, в Україні - біля 30 тис. га. Найбільше солодей на ґрунтовій карті світу відмічено: в Євразії - Західносибірська, Дніпровська й Причор-номорська низовини, придунайські низовини Угорщини; Північна Америка — західні штати США, Північна та Південна Дакоти, Айова, долина р. Міссісіпі; приморські південні райони Австралії; Півден-на Америка - в депресіях Аргентинської пампи та передгір'ях; в деп-ресіях рельєфу та морських узбережжях Африки.

Клімат території розповсюдження солодей суббореальний або субтропічний субгумідний або субаридний, тип водного режиму пері-одично промивний з тимчасовим поверхневим перезволоженням. Рельєф - винятково понижені елементи (наприклад, поди півдня Ук-раїни, лимани), безстічні рівнини. Рослинність гідрофільна: осика, береза, осока, різнотравно-злакові або заболочені луки, на поверхні -водорості. Ґрунтотворні породи різноманітні за генезисом, переваж-но - засолені, карбонатні, оглеєні.

Вперше морфологічна будова та умови залягання солодей опи-сані в кінці минулого століття В.В.Докучаєвим та його учнями, але на основі багатьох спільних з підзолистими ґрунтами рис їх ототож-нювали з останніми.

Лише в 1912 р. К.К.Гедройц і майже одночасно Т.І.Попов (1914) пов'язали генезис "западинних підзолів" із солонцями, вважаючи їх продуктами вилуговування та деградації останніх. К.К.Гедройц при-своїв цим ґрунтам народну назву "солоді" і наступним чином пояс-нив їх утворення: в умовах підвищеного поверхневого зволоження при відриві ґрунту від ґрунтових вод, обмінний Nа+ у верхніх гори-зонтах солонців заміщується на обмінний водень, що приводить до гідролітичного розщеплення мінералів ГПК. Півтораоксиди виносять-ся, залишковий кремнезем накопичується в осолоділому горизонті. Зверху вниз по профілю пересувається й органічна речовина. По-ступово солонцевий горизонт і частина підсолонцевого руйнують-ся, перетворюючись в осолоділий (Е).Ця гіпотеза одержала широке визнання, підтвердилась наявними в природі поступовими географі-чними переходами солонців в солоді.

На думку С.П.Яркова, І.С.Кауричева та багатьох інших дослід-ників, у генезисі солодей велика роль належить елювіально-ілювіаль-ному процесу. Перезволоження ґрунту в умовах достатньо високої температури викликає розвиток відновних процесів, утворення рухо-мих агресивних речовин (кислот, поліфенолів тощо), Ре, Мп, органо-мінеральних сполук, які викликають руйнування ґрунтових мінералів. Низхідний потік води забезпечує виніс продуктів руйнування вниз по профілю. Описані процеси одночасно беруть участь в утворенні соло-дей, їх сукупність називається осолодінням. За будовою профілю со-лоді близькі до дерново-підзолистих оглеєних ґрунтів:

Лугово-чорноземні солоді відрізняють по-рівняно глибоким РГВ (>3м), потужність гумусованого горизонту 50-70 см. Лугові (степові): РГВ = 1,5-Зм, менша потужність гумусованого гори-зонту, значніше оглеєння.

Лугово-болотні солоді: РГВ = 0,5-1 м, сильно оглеєні, на поверхні є оторфований горизонт (табл. 32).

Солоді володіють різко диференційованим профілем. Аналіз валового складу показує збіднення верхньої елю-віальної частини сполуками заліза, алюмінію, магнію, кальцію та відносне збагачення кремнеземом. Різка диференціація профілю ви-являється й аналізом гранулометричного складу.

Гумус солодей близький до гумусу підзолистих ґрунтів за груповим і фракційним складом. У Не-горизонті його вміст скла-дає 2-3%, але в окремих випадках може досягати 10 % і вище, різко падаючи в осолоділому горизонті і, як правило, дещо збільшуючись в І-горизонті. В гумусованому горизонті Сгк:Сфк >1, різко зву-жується вниз по профілю до 0,2. ЄП варіює в широких межах залеж-но від гранскладу, але завжди суттєво менша в Не і Е (10-15 мг-екв) горизонтах порівняно з ілювіальним (30-40). У складі обмінних кат-іонів, крім Са2+ та Мg2+, присутній Nа+ в І - горизонті в великій кількості (10% від ЄП і більше). В горизонтах Не та Е в багатьох випадках є також обмінний водень і алюміній, тому ці горизонти ненасичені основами, реакція середовища в них кисла. Ілювіальний горизонт має нейтральну або лужну реакцію. Отже, за реакцією се-редовища та складом ввібраних основ можна відрізнити солоді від дерново-підзолистих ґрунтів. Крім цього, на глибині біля 1 м солоді містять карбонати, глибше - водорозчинні солі.

Верхня частина профілю відрізняється від нижньої за водно-фізичними властивостями. На межі з І- горизонтом різко зменшуєть-ся пористість і водопроникність. Тому тут часто виникає верховод-ка, що викликає перезволоження верхньої частини профілю.

Солоді в сільському господарстві використовуються мало, ос-кільки вони володіють низькою потенціальною родючістю: несприят-ливий для сільськогосподарських культур водний режим, бідність еле-ментами живлення. Трав'янисті екосистеми на солодях можна використовувати як сінокоси та пасовища, а ліси - як джерело деревини і водоохоронні угіддя. Але в ряді випадків ці ґрунти все ж потрібно меліорувати й використовувати в землеробстві: регулювання вод но-фізичних властивостей та водно-повітряного режиму за рахунок глибокого розпушування та внесення органічних добрив, вапнування, збагачення колоїдами (внесення