борін, тому що вони будуть стягувати мульчу з рослинних решток на зворотні смуги. Замість зубових борін краще навішувати ланцюжки. Це знижуватиме гофрованість поверхні поля та непродуктивні втрати вологи через випа-ровування. При передзимовій культивації ланцюжки знімають. Ґрунт "йде в зиму" з гофрованою поверхнею, що дозволяє наве-сні розпочати на цьому полі весняні роботи раніше.
На схилових землях система безплужного обробітку ґрунту охоплює щілювання фунту і посівів озимини та багаторічних трав. На неглибоких блюдцях для попередження вимокання посівів озимини та багаторічних трав проводять глибоке щілюван-ня ґрунту в два сліди навхрест з виходом двох проходів щілю-вання за межі блюдець.
ВИСНОВКИ
На основі проведення досліджень можна зробити наступні висновки:
Для охорони ґрунтів від содового засолення і злитості бажана хімічна меліорація (внесення гіпсу), застосування фізіологічно кис-лих і сірковмісних добрив, введення в сівозміну багаторічних трав. Режим зрошення повинен виключати перезволоження і пересушення ґрунтів.
Помітну роль в збільшенні вторинної кислотності орних ґрунтів відіграє неконтрольоване застосування фізіологічно кислих добрив без одночасного вапнування.
Досить розповсюдженою є ще одна форма деградації ґрунтів -переосушення. Воно спостерігається при реалізації необдуманих ме-ліоративних проектів та недотриманні технологічних стандартів.
Засолені - це такі ґрунти, що містять у всьому профілі або в його частині легкорозчинні солі в кількостях, шкідливих для рослин.
Солоді в сільському господарстві використовуються мало, ос-кільки вони володіють низькою потенціальною родючістю: несприят-ливий для сільськогосподарських культур водний режим, бідність еле-ментами живлення. Трав'янисті екосистеми на солодях можна використовувати як сінокоси та пасовища, а ліси - як джерело деревини і водоохоронні угіддя.
Ґрунтозахисні технології безплужного вирощування сільсь-когосподарських культур у перехідний період охоплюють велику кількість технологічних операцій по боротьбі з бур'янами. У мі-ру звільнення від бур’янів технології будуть спрощуватись і здешевлюватись.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Александрова Л.М. Грунтознавство / Александрова Л.М., Антипов-Каратаєв І.М., Гаркуша І.Ф. – К.: Вища школа, 1999. – 423 с.
Бомба М.Я. Землеробство з основами ґрунтознавства, агрохімії та агроекології / Бомба М.Я. – К.: Урожай, 2003. – 398 с.
Кіт М.Г. Морфологія грунтів / Кіт М.Г. – Львів, видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 230 с.
Крикунов В.Г. Ґрунти і їх родючість / Крикунов В.Г. – К.: Вища школа, 1993. – 287 с.
Назаренко І.І. Ґрунтознавство: Підручник / Назаренко І.І., Польчина С.М., Нікорич В.А. – Чернівці: книги ХХІ, 2003. – 400 с.
Недвига М. В. Структура грунту / Недвига М. В. – Умань, 2005. – 231с.
Нікорич В.А. Ґрунтознавство: Підручник / Нікорич В.А. – Чернівці: книги XXI, 2004. – 400 с.
Панас Р.М. Ґрунтознавство: Навчальний посібник / Панас Р.М. – Львів: «Новий світ 2000», 2005. – 372 с.
Шкварчук М.М. Ґрунтознавство / Шкварчук М.М., Делеменчук М.І. – К.: Вища школа, 1976. – 259 c.
Малопродуктивні землі Івано-Франківської області
Наслідком високої сільськогосподарської освоєності земельного фонду, без належних заходів щодо її охорони і відтворення як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього середовища є прогресуюча деградація і ерозія земель, зниження родючості ґрунтів що створює загрозу екологічній безпеці області та сталому розвитку регіону. Орні землі в області складають 59,2 % в структурі с/г угідь. Основним найбільш негативним наслідком нераціонального с/г землекористування є інтенсивний розвиток водно-ерозійних процесів. На території області процесами змиву охоплено 138,7 тис. га с/г угідь, з них 98,4 тис. га ріллі.
Розвиток ерозійних процесів і зниження родючості ґрунтів є наслідком розорювання земель на схилах більш від 3 до 50, відсутності систем протиерозійних заходів на с/г угіддях, переважання тракторного трелювання деревини на лісових землях, а також значного зменшення внесення добрив (у 3-5 разів) і вапнування ґрунтів при вирощуванні с/г культур.
Основним і найбільш негативним наслідком нераціонального сільськогосподарського землекористування є порушення природного балансу в структурі угідь, розміщення орних земель на крутих ерозійно-небезпечних схилах, що призвело до інтенсивного розвитку водно-ерозійних процесів. Еродованість земель в області за останні 30 років зросла в 1,7 рази. В області нараховується еродованих слабо змитих, середньо змитих та сильно змитих орних грунтів на схилах 0-10 – 0.2 тис. га, 1-20 – 1,4 тис. га, 2-30 – 9,8 тис. га 3-30 – 37,5 тис. га, 5-70 – 32,6 тис. га, більше 70 – 16,9 тис. га. Середньо- і сильно змита рілля в області займає 59,5 тис. га, що складає 15,2 % від загальної площі ріллі.
Внаслідок ерозії родючість ґрунтів значно знижується, що не дозволяє досягти того рівня урожайності культур, який забезпечується кліматичними ресурсами. Відтворити еродовані ґрунти природним шляхом практично неможливо, а штучне відновлення вимагає значних трудових і фінансових затрат.
Господарське використання деградованих і малопродуктивних земель є екологічно небезпечним та економічно неефективним, тому такі землі підлягають консервації. З обробітку передбачається вилучити 29,5 тис. га еродованих малопродуктивних земель (таблиця )
Таблиця
Площа малопродуктивних земель для вилучення з інтенсивного обробітку.
№ п/п | Назва адміністративного району | Площа малопродуктивних земель, га
1 | Богородчанський | 2026
2 | Галицький | 3771
3 | Городенківський | 3309
4 | Долинський | 820
5 | Калуський | 2666
6 | Коломийський | 3329
7 | Надвірнянський | 2164
8 | Рогатинський | 3033
9 | Рожнятівський | 526
10 | Снятинський | 1759
11 | Тисменицький | 1554
12 | Тлумацький | 4216
13 | Болехівська міська рада | 291
По області | 29464
В області прогресує процес втрати гумусу. Якщо у 1980 році середньозважений вміст гумусу в ґрунтах становив 2,7 %, у 1990 р. – 2,4 %, то у 2002 р. цей показник знизився до 2,1%
Освоєння територій і екстенсивний тип господарської діяльності без врахування