З М І С Т |

Стор.

ВСТУП…....................................................................................................

1. | СТИСЛА ГЕОЛОГО-ГЕОФІЗИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ПЛОЩІ РОБІТ….......................................................................................

1.1. | Орогідрографія та загальні відомості….......................................

1.2. | Геолого-геофізична вивченість….................................................

1.3. | Фізичні властивості гірських порід..................................

1.4. | Стратиграфія…...............................................................................

1.5. | Тектоніка….....................................................................................

1.6. | Нафтогазоносність ……………………………………………….

2. | МЕТОДИКА І ТЕХНІКА ПОЛЬОВИХ РОБІТ….................................

2.1. | Сейсморозвідувальні роботи МСГТ…........................................

2.2. | Комплексні геохімічні дослідження……………………………

2.3. | Електророзвідка методом ТЕМЗ..................................................

2.4. | Топографо-геодезичні роботи…..................................................

2.5. | Метрологічне забезпечення…......................................................

3. | ОБРОБЛЕННЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ МАТЕРІАЛІВ

ГЕОФІЗИЧНИХ РОБІТ…………............................................................

3.1. | Сейсморозвідка.................................................................................

3.1.1. Характеристика первинних матеріалів та їх якість............

3.1.2. Оброблення матеріалів на ПЕОМ………………………

3.1.3. Характеристика хвильового поля часових розрізів.МСГТ...

3.1.4. Побудова сейсмічних розрізів і структурних карт............

3.2. | Комплексні геохімічні дослідження...........................................

3.3. | Електророзвідка методом ТЕМЗ................................................

3.4. | Переінтерпретація матеріалів гравімагніторозвідки і

електророзвідки ЧЗ-ВП..............................................................

3.5. | Комплексна інтерпретація геофізичних і геохімічних

досліджень.....................................................................................

4. | РЕЗУЛЬТАТИ РОБІТ…......................................................................….

4.1. | Сейсморозвідка МСГТ..................................................................

4.2 | Комплексні геохімічні дослідження.............................................

4.3. | Електророзвідка методом ТЕМЗ...................................................

4.4. | Гравімагніторозвідка і електророзвідка ЧЗ-ВП.........................

4.5. | Результати комплексної інтерпретації геофізичних

і геохімічних досліджень..............................................................

ВИСНОВКИ….....................................................................................….

Список використаної літератури…....................................................….

В С Т У П

Північний борт Дніпрово- Донецької западини в останній час виділився, як одна з найперспективніших зон. І незважаючи на досить високу ступінь вивченості південної зануреної частини цієї зони, де відкрита низка родовищ в осадовому чохлі і фундаменті. Отже, постановка детальних геофізичних досліджень на даній території була б доцільною і актуальною.

Вивчення геологічної будови Нарижнянської площі сейсморозвідувальними дослідженнями з залученням електророзвідувальних робіт методом точкових електромагнітних зондувань (ТЕМЗ), комплексних геохімічних досліджень та переінтерпетацію гравімагнітних даних та даних електророзвідки минулих років. Зокрема, передбачалась деталізація по відкладах візейського, серпухівського і башкирського ярусів нижнього та середнього карбону геологічної будови західної частини Нарижнянсько-Огульцівської зони антиклінальних структур, визначення характеру їх зчленування та уточнення траси незгідного скиду, що екранує поклади вуглеводнів.

В адміністративному відношенні ділянка робіт розташована в Валківському районі Харківської області.

Розмір площі сейсмічної зйомки складає 78,4 км2 , геохімічної – 104 км2. Дослідження МСГТ проведені з використанням вібраційних джерел збудження за системою 48-кратного профілювання у відповідності з передбаченою проектом методикою і технологією робіт.

Всього за польовий період на Нарижнянській площі сейсмічні дослідження виконані на 17 профілях загальною довжиною 164,025км, що складає 4576 фізичних спостережень та 293 загоно-змін.

Проект складений на основі фондових матеріалів Східно - Української ГРЕ.

І. СТИСЛА ГЕОЛОГО-ГЕОФІЗИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ПЛОЩІ РОБІТ

1.1.Орогідрографія та загальні відомості про ділянку робіт

Досліджувана територія являє собою горбисту рівнину, розчленовану річковою сіткою, ярами та балками.

Гідрографічну сітку площі складає річка Мокрий Мерчик, що протікає в північній частині ділянки, з її пересікаючими притоками. Долини річки заболочені.

Максимальні абсолютні відмітки рельєфу на водорозділах досягають 197,8м, а мінімальні, в заплаві річки Мокрий Мерчик, - 138,8 м.

Найбільш значними населеними пунктами, розташованими в межах площі робіт, являються новий Мерчик, Хворостове, Шлях та Мизяни.

В економічному відношенні район є сільськогосподарським. Промислові підприємства, в основному, місцевого характеру.

Лісистість площі не перевищує 3-4%.

Клімат району робіт помірно-континентальний з середньорічною температурою плюс 6-7оС. Середньорічна кількість опадів не перевищує 600 мм.

1.2. Геолого-геофізична вивченість

На площі робіт виконано значний обсяг геолого-геофізичних досліджень.

Магнітометричними роботами 1968-69рр. встановлено, що магнітне поле площі досліджень носить спокійний характер, значення ізодинам Zа, зменшуються в північно-західному напрямку (т.п.15/68-69.)

В 1957-90рр. на площі робіт була виконана електрометрична зйомка масштабу 1 : 50 000 та 1 : 200 000 (с.п.15-16/57.). На побудованій зведеній карті сумарної провідності S електричне поле носить мозаїчний характер.

Гравіметричні дослідження масштабу 1 : 50 000 в межах ділянки робіт проводились партією 240/79 . На площі відмічається обширний максимум F( ?g), центр якого збігається з Огульцівською структурою. Нарижнянське підняття локалізується в полі негативних значень F ?g, а Рогівське - в області переходу від позитивних до негативних значень F ?g. Тематичною партією 232/86 в межах ділянки робіт виділено високоперспективні блоки, обмежені скидами.

В 1987-91рр. в межах Нарижнянської площі партіями ДГЕ "Дніпрогеофізика" проведений досить потужний комплекс геофізичних досліджень. Він включав: електророзвідку методами багатокомпонентних ЧЗ-ВП і МТЗ та гравімагнітну зйомку масштабу 1 : 10 000 в поєднанні з профільними високоточними спостереженнями.

Гравімагнітна зйомка масштабу 1 : 10 000 виконана практично на всій площі по сітці спостережень - 100 х 100 м для гравірозвідки і 100 х 50 м для магніторозвідки. Сама південна частина площі закрита гравіметричною зйомкою масштабу 1 : 50 000 по сітці 400 х 400 м і аеромагнітною зйомкою масштабу 1:50 000 [19].

Електророзвідка методом ЧЗ-ВП виконана на більшій частині площі (крім південно-західного кута) по середній сітці спостережень 1000 х 500 м. Використовувалась станція ЦЕС-2, апаратура ЕВП-203, генгрупа ЕРС-67. Рознесення зондувань - 6 км, довжина діполя АВ - 2 км. Досягнута точність: по сщ-4,9%, по ?цщ±1,45о. В західній частині вона проведена в п’ятикомпонентному варіанті (Ех, Еу, Нх, Ну, dBz/dщ). В східній частині через високий рівень техногенних завад ЧЗ-ВП виконувались в трикомпонентному (Ех, Еу, dBz/dщ, партія 235/92) і двокомпонентному (Ех і dBz/dщ, партія 235/90) варіантах. Причому рознос зондувань був зменшений до 2-4 км.

Електророзвідка методом МТЗ проведена тільки в північно-західній частині площі через вказані вище причини, причому пункти МТЗ були сполучені із пунктами ЧЗ-ВП. Реєстрація магнітотелуричного поля виконувалась на протязі 2-3 годин. В якості датчиків електричного поля використовувались діполі МN довжиною 100 м, магнітного - індукційні датчики ІД-2 і петля 40 х 40 м з ефективною площею 0,04 кв.км. Похибка вимірів в середньому склала: по ефективному імпедансу - 1,53%, по фазовому аргументу - ±1,03%.

Інтерпретація геофізичних матеріалів проводилась по трьох головних