В 1993-99р. в результаті тематичних досліджень по узагальненню та оперативному аналізу геофізичних матеріалів по північному борту ДДЗ складені зведені карти гравітаційного і магнітного полів масштабу 1 : 200 000, побудована структурно-геологічна карта докембрійського фундаменту Нарижнянської площі в маштабі 1:50000, узагальнені геолого-геофізичні дані по свердловинах, які розкрили фундамент. Ці дані стосуються кори вивітрювання, петрографії порід фундаменту та їх фізичних властивостей, характеристики геологічної обстановки .

Аерокосмічними спостереженнями 1978-79рр. (т.п.100/78-79) в межах площі виділена Войтенківська прогнозна радіолокаційна аномалія, пов’язана з локальним підняттям в осадовому чохлі (Нарижнянська складка).

Головними дослідженнями по вивченню геологічної будови площі робіт являються сейсморозвідувальні роботи МСГТ і глибоке буріння.

За результатами сейсморозвідувальних робіт КМЗХ, які виконувались на площі в різні роки, починаючи з 1973 року, були вивчені характер залягання поверхні кристалічного фундаменту, наявність порушень, блоків та інших структурних елементів. По поверхні фундаменту Нарижнянська площа розташована над північним схилом Валківської западини (т.п.100/81. Глибина залягання фундаменту в межах площі збільшується з півночі на південь від 3,8 до 5,0 км.

В результаті регіональних сейсмічних досліджень МСГТ (т.п.113/89) на Нарижнянській площі відпрацьовано два РП: Перещепине-Валки та Багатійка-Мерефа). При інтерпретації матеріалів цих профілів разом з рештою РП, відпрацьованих в межах Північного борту та узагальненні сейсмічних матеріалів по цих профілях, було одержано нові, або уточнено існуючі уявлення про геологічну будову і історію розвитку цієї території та її локальних структурних форм, виконано прогнозування перспективних зон для пошуків нафтогазоперспективних об’єктів в різних структурно-тектонічних умовах вироблено рекомендації з подальших напрямків регіональних, пошукових та тематичних сейсмічних досліджень, а також рекомендації з методичних прийомів інтерпретації сейсмічної інформації в комплексі з даними буріння і ГДС.

В 1965-75рр. на площі робіт була відпрацьована сітка профілів МВХ і МСГТ (с.п.53-54/65, 36/73, 40/75), за даними яких у відкладах нижньої пермі і карбону було зафіксовано (с.п.40/75) структурний ніс, названий Шилівським. В результаті тематичного перегляду (т.п.45/78) в межах вищеназваного структурного носу виділено замкнуте Нарижнянське підняття, а Шилівська структура відмічена східніше, де вона виділялась раніше по темі 4к(70к) роботами УкрНДГРІ . В 1981 році сейсмопартією 40/79 була вивчена геологічна будова Нарижнянської складки по верхньовізейських та башкирських відкладах. В результаті цих досліджень Нарижнянське підняття було підготовлене до пошукового буріння по відбивальному горизонту Vв2(С1v2).

Пізніше, в 1982 році сейсмопартією 40/82 по відкладах карбону (відбив.горизонти Vв2 та Vб2) були виявлені і вивчені Рогівська, Бурівська, Огульцівська та деталізована Шилівська структури, із яких всі, крім Рогівської, підготовлені до глибокого буріння по відбивальному горизонту Vв2(С1v2). Також цими роботами у верхньовізейських відкладах (відб.гориз.Vв2) виявлено Юліївсько-Золочівську зону антиклінальних підняттів з обширним, протяжним південним крилом.

В 1991 році в результаті тематичного перегляду партією 45/89 сейсмічного матеріалу с.п.40/82, 40/83, 40/84 було вивчено у відкладах середнього і нижнього карбону будову південного крила Юліївсько-Золочівської антиклінальної зони і даний об’єкт підготовлено до глибокого буріння (відбив.гор. Vв3-п).

В 1982 році Нарижнянська площа введена в глибоке буріння. Пробурена свердловина 1 встановила промислову газоносність верхньосерпухівських (прод.гор.С-7) та башкирських (прод.гориз. Б-12-10) відкладів. По мірі розбурювання Нарижнянсько-Огульцівської структурної зони виконувався моніторинг сейсмічного матеріалу в 1983-97рр. (т.п.45/83, 45/87, 45/89, 45/91, 45/93, 45/95.), в результаті якого була уточнена геологічна будова підняттів, виділені нові порушення.

В 1992-97рр. проводились сейсморозвідувальні дослідження МСГТ с.п.31-34-40/92, які охоплювали і Нарижнянську ділянку (с.п.40/92.). В результаті даних робіт уточнено геологічну будову даної ділянки у відкладах нижнього і середнього карбону, а також виявлені південніше Нарижнянсько-Огульцівської структурної зони Шляхове та Гринцівське підняття.

Пошукове буріння в межах Нарижнянсько-Огульцівської антиклінальної зони було розпочате в 1982 році. Всього пробурено в різних структурно-тектонічних умовах 13 пошукових свердловин. Промислові поклади ВВ відкриті в межах Нарижнянського і Огульцівського підняттів у башкирських, серпухівських та візейських відкладах та розущільненій зоні фундаменту.

1.3. Фізичні властивості гірських порід

Швидкості розповсюдження сейсмічних хвиль на Нарижнянській площі визначались при проведенні сейсмокаротажу в свердловинах 2, 5, 12, 16, 17 Нарижнянської, 6, 8, 14, 15, 22, 23 Юліївської площ. Слід зазначити нерівномірність вивченості швидкості по площі. Найбільш повно швидкість пружних коливань вивчена вздовж незгідного скиду, який контролює Нарижнянсько-Огульцівську зону антиклінальних структур.

На рис.1.1 представлені осереднені інтервальні поздовжні швидкості в відкладах осадочного чохла і фундаменту. На фоні закономірного зростання пластової швидкості з глибиною, спостерігається деяке її зменшення у нижньосерпухівських відкладах, збільшення - у пермських і нижньовізейських відкладах. Значно збільшується пластова швидкість в породах кристалічного фундаменту.

Приповерхневий шар (зона малих швидкостей) відрізняється по швидкості та інших параметрах від решти розрізу і потребує спеціального вивчення. Значення швидкостей в ЗМШ змінюється від 300-400 м/с до 1200-1600 м/с. Це залежить, в основному, від диференційності рельєфу і літологічного складу розрізу. Треба зазначити, що швидкості в ЗМШ можуть змінюватись також від пори року і кількості атмосферних опадів. Швидкості в ЗМШ досить добре вивчені там, де

1.1

використовувалось вибухове збудження