числових матриць по сітці 200 х 200 м, виділення елементів розломно-блокової тектоніки, а також виділення аномалій, які, ймовірно, пов’язані з впливом покладів ВВ та супутних їм дифузивних ореолах.
Для ослаблення впливу регіонального фону були обчислені локальні складові геоелектричних параметрів по програмі “ЕНЕРГЕТИЧНА ФІЛЬТРАЦІЯ” комплексу “COSCAD”, вікно фільтрації 5 х 5 точок (1000 х 1000 м).
При прогнозуванні нафтогазоперспективності структур за даними електророзвідки з метою визначення інформативних признаків був виконаний ретельний аналіз поведінки різних компонент електромагнітного поля над відомими Юліївським, Нарижнянським та Огульцівським родовищами ВВ.
3.6
Обгрунтування вибору набору періодів базується на даних розрахунків теоретичних кривих ЧЗ-ВП, в яких для прийнятої моделі геоелектричного розрізу послідовно змінювались питомі електричні опори шарів (8).
За даними моделювання встановлено, що на частоті 0,075гц (= 3,6 с) на геоелектричні параметри впливають переважно відклади в інтервалі глибин 2000-3600м (С3, С2m, С2в), а на частоті 0,038 гц (= 5,1 с) – відклади в інтервалі глибин 3000-4200м (С2в, С1s, C1v). Враховуючи це, при прогнозуванні нафтогазоперспективності використовувались значення уявного опору і диференціального фазового параметру по електричній і вертикальній магнітній компонентах на = 5,1 і 3,6 ста різниця між цими значеннями.
На форму і рівень аномалій впливають і структурно-тектонічні особливості розрізу, літологічні неоднорідності, мінералізація підземних вод та рівень техногенних завад. Враховуючи це, аномальні геоелектричні параметри аналізувались в комплексі з метою послаблення можливих випадкових помилок за наступною методикою:
- По вертикальних розрізах і картах параметрів електромагнітного поля по наведених вище критеріях виконувалось виділення аномалій уявного опору і диференціального фазового параметру окремо для кожної компоненти. Виділеним аномаліям по кожному параметру надавалась однакова вага рівна 1.
- Контури аномалій були сполучені в плані і визначалось сумарне їх значення в перекриваючих частинах, яке назване нами умовним показником нафтогазо-перспективності. По цих значеннях була побудована карта прогнозу нафтогазо-перспективності структур за даними електророзвідки.
На завершальній стадії виконувалась поглиблена кількісна інтерпретація методом підбору по програмі “FRIEND”. Її метою було визначення геоелектричних характеристик стратиграфічних комплексів осадочного чохла. При проведенні підбору перевага надавалась амплітудним і фазовим кривим паралельній електричній компоненті Ех, які мають високу дозволяючу спроможність і менш схильні до спотворювань. Амплітудні і фазові криві по вертикальній магнітній компоненті при підборі використовувались як допоміжні. Підбір здійснювався для одинадцятишарової моделі геоелектричного розрізу.
Перше наближення моделі геоелектричного розрізу задавалось виходячи зі значень опору геоелектричних шарів, отриманих за даними електрокаротажу глибоких свердловин Юліївської і Нарижнянської площі. Границі стратиграфічних комплексів визначались і закріплювались за даними сейсморозвідки МСГТ та глибокого буріння. Результати розрахунків порівнювались із спостереженими кривими, параметри моделі корегувалися і підбір повторювався до збігу розрахункової і спостереженої кривих в межах досягнутої похибки спостережень (5%).
За результатами кількісної інтерпретації по профілях були виділені аномалії підвищеного опору надпродуктивної товщі (С1s-С2в), які імовірно, відповідають ділянкам епігенетичних змін від впливу дифузійних ореолів, розвинутих над покладами ВВ. Рідка сітка спостережень не завжди дозволяє впевнено оконтурити аномалії в плані.
Комплексна інтерпретація матеріалів граві-магніто-електророзвідки ЧЗ-ВП проводилась по таких головних напрямках: вивчення геолого-тектонічної будови докембрійського фундаменту, вивчення осадочного чохла з метою прогнозування нових позитивних структурних форм і прогнозування нафтогазоперспективності об’єктів.
Основними матеріалами при вивченні геолого-тектонічної будови кристалічного фундаменту були дані гравіметричних та магнітометричних зйомок.
Прогноз субвертикальних розущільнених зон в фундаменті виконаний по даним комплексної інтерпретації сейсморозвідки (аномалії знижених значень псевдоінтервальних швидкостей та аномалії підвищених значень резонансних частот відбивального горизонту VІІ, партії 40/88, 45/91 СУГРЕ), гравірозвідки і магніторозвідки (лінійні зони малоінтенсивних мінімумів), електророзвідки (провідні зони в кристалічному фундаменті виділені за даними МТЗ, партія 235/89 ДГЕ “Дніпрогеофізика”, з уточненнями).
Прогнозна оцінка нафтогазоперспективності площі виконана також і за допомогою комплексу “COSCAD” (Російський інститут геоінформатики) на ПЕОМ за програмою “РОЗПІЗНАВАННЯ КОМПЛЕКСНИХ АНОМАЛІЙ”, в якій реалізований алгоритм розпізнавання еталону за комплексом ознак.
3.5.Комплексна інтерпретація геофізичних і геохімічних досліджень
В межах Нарижнянської площі виконаний досить потужний комплекс досліджень, який включав сейсморозвідку МСГТ, гравімагніторозвідку, електророзвідку в модифікаціях ЧЗ-ВП і ТЕМЗ, комплексні геохімічні дослідження. Комплексна інтерпретація геофізичних і геохімічних матеріалів проводилась з метою прогнозування нафтогазоперспективності (продуктивності) відомих і виявлених звітними дослідженнями об’єктів осадочного чохла.
Оскільки не існує єдиної технології комплексної інтерпретації геолого- геофізичних і геохімічних даних при рішенні нафтогазопошукових задач, використовувались візуальні (порівняльні) методи інтерпретації з метою вивчення структурно–тектонічної будови площі і прогнозування нафтогазоперспективних об’єктів. На першому етапі комплексної інтерпретації матеріалів на структурну карту по відбивальному горизонту Vв3-п(С1v1) були нанесені тектонічні порушення і аномалії по всіх геофізичних і геохімічних методах комплексування, що зв’язуються із впливом покладів ВВ, з метою аналізу їх приуроченості до потенційних пасток вуглеводнів (граф.дод.7).
. В реалізації другого етапу комплексної інтерпретації безпосередніми виконавцями були автори звіту [19] з наступним додаванням даних сейсморозвідки. На другому етапі всі згадані аномалії (всього 7 незалежних ознак) були просумовані в плані з побудовою умовного комплексного показника нафтогазо-перспективності. Вага кожної незалежної ознаки (аномалії) приймалась за 1. При цьому значення ізолінії відповідає кількості співпадаючих аномалій різних фізичних полів ( граф. дод. 8).
Такий підхід на думку авторів являється доцільним, бо на даний час не існує наукового і об’єктивного обгрунтування ступіню (величини) впливу покладів ВВ на геохімічні і геофізичні поля і відображення їх в аномаліях конкретно по кожному з методів і модифікацій. В той же час не підлягає сумніву, що поклади ВВ впливають на геохімічні і геофізичні поля, а тому навіть просте арифметичне підсумовування всіх аномалій і ступінь їх співпадіння в плані