щитами і ящиками з піском. Потрібно придбати вогнегасники типів ОХВП – 10.021 – 21 по 21 шт, відра по 10 л, 1м3 дощок товщиною 25 мм, 3 л червоної фарби, 20 м пожежного шлангу, діаметром 10 см.
На кожному автомобілі буде встановлено вогнегасник. Для своєчасного виявлення пожеж і повідомлення про них застосовують пожежну сигналізацію.
Усі ці заходи максимально знизять небезпеку пожеж та ефективність гасіння.
2.6.4 Охорона навколишнього середовища
Виробнича діяльність партії буде організована у відповідності з діючим законодавством з охорони природи і раціонального використання природних ресурсів. Всі роботи, пов’язані з порушенням екологічної обстановки, передбачається узгоджувати з районними органами охорони природи. При цьому особлива увага буде приділятися збереженню посівів сільгоспкультур і ліквідації наслідків заглиблень від діяння вібраторів на поверхню грунту. Крім цього, передбачаються такі заходи:
- збирання в спеціальні місткості автомобільних мастил і електроліту з подальшою їх здачею;
- збирання технічних відходів і побутового сміття на базі партії і в тимчасових таборах з ліквідацією їх відповідно інструкції;
- упорядкування бази партії зеленими насадженнями;
- перевірка якості виконання ліквідаційних робіт перед початком весняних сільгоспробіт і за необхідності проведення повторної ліквідації;
- відпрацювання профілю з максимальним використанням шляхів і земель без посівів і угідь, а також з мінімальним прорубуванням просік.
Під час проведення польових робіт буде завдано шкоди посівам (змотування-розмотування сейсмокіс автозмотками, заїзди сейсмостанції на пікети, заїзди вібраторів на пункти збудження, розбивка профілю топобригадою, розмотування-змотування сейсмокіс і розстановка груп геофонів вручну сейсмобригадою). У зв’язку з цим передбачається відшкодування збитків власникам сільгоспугідь згідно з розрахунком.
Проектом передбачаються кошторисні витрати на ліквідацію наслідків заглиблень від діяння вібраторів на поверхню ґрунту. Використання вібраторів є досить ефективним засобом охорони навколишнього середовища в порівнянні з вибуховим способом. Але в результаті діяння вібратора на поверхню ґрунту відбувається його ущільнення з утворенням заглиблення площею біля 1,5м2, яке буде засипатися грунтом вручну без трамбування. Товщина ущільненого грунту залежить від стану і виду грунту, кількості збуджень, але фактично не перевищує 15см. Механічні властивості грунту ущільнених площадок відновлюються під час оранки. Родючість грунту при цьому не зменшується.
4.РЕЗУЛЬТАТИ РОБІТ
4.1. Сейсморозвідка МСГТ
В результаті проведених сейсморозвідувальних досліджень МСГТ з використанням переоброблених і переінтерпретованих матеріалів минулих років та даних буріння всіх свердловин на ділянці досліджень уточнена геологічна будова Нарижнянської площі. Побудовано чотири структурні карти по відбивальних горизонтах у відкладах середнього і нижнього карбону, які відображають:
Vв3-п(C1v1) - залягання підошви нижньовізейських відкладів;
Vв21(C1v2) - залягання покрівлі продуктивного горизонту В-16 у верхньовізейських
відкладах;
Vв12(C1s2) - залягання підошви верхньосерпухівських відкладів;
Vб2-п(С2в) - залягання підошви башкирських відкладів середнього карбону.
Стратиграфічна прив’язка відбивальних горизонтів виконувалась за даними всіх свердловин, пробурених в межах Нарижнянської і частини Юліївської площ.
Проведені дослідження, в основному, підтвердили результати сейсморозвідувальних робіт минулих років і дозволили уточнити геологічну будову західної частини Нарижнянсько-Огульцівської зони антиклінальних структур, трасування екрануючих порушень та визначити характер зчленування Нарижнянської, Рогівської, Шилівської і Бурівської структур.
Площа робіт розташована в межах Північного борту ДДЗ, що і визначає основні риси її геологічної будови. За результатами проведених досліджень ділянка робіт являє собою моноклінальний схил, нахилений в південно-західному напрямку, із різними кутами занурення верств у відкладах карбону. На півночі площі, між Юліївською та Нарижнянською структурними зонами, спостерігається відносно розлогий схил з зануренням шарів на південний захід. Найменші кути залягання верств цього схилу спостерігаються в пологому прогині, який безпосередньо примикає з півночі до незгідного скиду, що обмежує Нарижнянсько-Огульцівську антиклінальну зону. Від осі цього прогину на південь місцями фіксується зміна кутів залягання шарів на протилежний напрямок, що утворює незначний їх підйом на південь.
Далі на південь розташована, власне, Нарижнянсько-Огульцівська зона антиклінальних структур, з короткими і пологими північно-східними крилами, ускладненими незгідним скидом, який трасується на десятки кілометрів в південно-східному напрямку. Південно-західне крило антиклінальної зони чітке і протяжне, характеризується кутами залягання 5-70 і поступово переходить в монокліналь, що занурюється на південний захід під кутами до 150. Після згідного диз’юнктиву, який обмежує дану антиклінальну зону з півдня, спостерігається більш круте занурення шарів в нижньому карбоні до крайового порушення, яке субширотно трасується в південній частині площі, та обмежує антиклінальну зону з заходу, набуваючи тут субмеридіонального напрямку.
Слід зазначити про поступове зростання товщин різних стратиграфічних підрозділів, і, в першу чергу, продуктивного серпухівсько-візейського комплексу, із півночі на південь (граф.додатки 10-22).
Західна частина Нарижнянсько-Огульцівської зони структур по відкладах нижнього карбону (відбив.горизонти Vв3-п та Vв21) являє собою ланцюжок малоамплітудних антиклінальних складок, серед яких з північного заходу на південний схід виділяються: Войтенківська, Нарижнянська, Рогівська, Шилівська та Бурівська. Структури приурочені до горстоподібного блоку фундаменту і обмежені з півночі незгідним скидом, амплітудою 50-70м, який в східній частині площі з’єднується з йому подібним незгідним скидом, амплітудою 25-30м. Останній, трасуючись в північно-західному напрямку, ускладнює моноклінальний схил між Юліївською та Нарижнянською зонами і простежується до серпухівської поверхні. Вздовж скиду, в припіднятому блоці, в візейській товщі простежується ряд терасовидних ділянок та пологих структурних носів, утворюючих пастки і умови для збереження ВВ.
Північно-східні крила складок в межах структурної зони пологі і короткі, а місцями відсутні, так як вони ускладнені або зрізані незгідним скидом, вздовж якого розвинені. З півночі, в зануреному блоці вздовж незгідного порушення, простежуються два неглибоких видовжених прогини.
Південно-західні крила структурної зони протяжні, ускладнені субширотним згідним порушенням амплітудою до 100м. Вздовж даного скиду в зануреному блоці у серпухівсько-башкирському комплексі розвинені структурні форми у вигляді пологих терас та структурних носів. Північніше даного