Юліївська південна вуглеводнева структура (1) лінійного типу знаходиться на території моноклінального залягання пластів, на відстані 2-4 км на південь від власне Юліївського родовища. Вона простягається (у метриці Юліївського газоконденсатного родовища – при VF2 від 0,2 до 6,37) у південно-східному напрямку на 12 км при середній ширині 1,2-1,5 км. Особливо високий рівень розвантаження вуглеводнями спостерігається в східній і центральній частинах даної структури, де виконавцями геохімічних досліджень безпосередньо прогнозуються газоконденсатні поклади. Руйнування покладів у межах цієї структури, як свідчать аномалії вуглеводневих газів, проходить активно по розривних порушеннях північно-східного й північно-західного (паралельно напластуванню) напрямків. По одному з порушень північно-східного напрямку, ймовірно відбувся скид даної вуглеводневої структури.

Результати прогнозування Юліївської південної вуглеводневої структури і газоконденсатних покладів у її межах підтверджуються фактом газового викиду, який мав місце при бурінні свердловини №5 (Бурівська).

Нарижнянська південна вуглеводнева структура (2) кільцевого типу також знаходиться на території моноклінального залягання пластів. Ймовірно вона із заходу й півдня контролюється Крайовим порушенням. Вона має розміри (у метриці Юліївського газоконденсатного родовища – при VF2 від 0,2 до 6,37 ) біля 5 кв. км. Характерними ознаками даної прогнозованої структури є майже безперервна, кільцеподібної форми, аномалія вуглеводневих газів, яка її оконтурює і наявність відгалужуючих від неї лінійних зон розвантаження північно-східного напрямку. Власне Нарижнянське родовище (поклади розкриті свердловиною №1) має просторовий зв’язок з однією з таких зон.

Для того щоб оконтурити цю структуру, виконавці геохімічних досліджень пропонують розширити її вивчення (за допомогою ГХПКВ) за межі Нарижнянської площі в південному й західному напрямках.

Крайова зона розвантаження надр вуглеводневими газами (3). В південній частині Нарижнянської площі встановлена зона аномального розвантаження надр вуглеводневими газами, яка простягається в північно-східному напрямку більше ніж на 11 км, при ширині 0,8-1,2 км. При цьому вона з’єднує описані вище Нарижнянську південну і Юліївську південну вуглеводневі структури. В межах цієї зони ділянки з аномальними концентраціями вуглеводневих газів займають біля 45-50% її загальної площі. В окремих блоках цієї вуглеводневої зони можуть знаходитись і поклади вуглеводнів, але найбільш ймовірно в її східній частині, де найбільш активно проходить розвантаження надр вуглеводневими газами.

Кінцевим результатом прогнозно-геохімічного моделювання є класифікація дослідженої площі і виділених вуглеводневих структур по ступеню їх потенційної газоносності й імовірності виявлення в їх межах газових (газоконденсатних) покладів. Результати такої класифікації показані на головній прогнозно-геохімічній моделі (рис 4.2).

Таким чином, за висновками авторів [3] , Нарижнянська площа по потенційній продуктивності на вуглеводні розділена на два класи:

1 – неперспективна на поклади вуглеводнів;

2 – потенційно продуктивна на поклади вуглеводнів – виділені Юліївська південна і Нарижнянська південна вуглеводневі структури, а також Крайова зона аномального розвантаження надр вуглеводневими газами.

рис.4.2

4.3. Електророзвідка методом ТЕМЗ

При розгляді отриманих результатів авторами [18] основна увага була приділена вивченню електромагнітних особливостей ділянок відомих свердловин 1, 2, 3, 4, 5, 9, 16, 18 Нарижнянська, а також тектонічних порушень і позитивних структур, виділених за даними сейсморозвідки.

В результаті проведення електророзвідувальних робіт методом ТЕМЗ на Нарижнянській площі отримані наступні результати (рис.4.3):

На площі досліджень виділяються чотири зони позитивних та негативних значень параметру першої похідної по азимуту 15 градусів від величин нормованих середніх значень параметру nFiсум шару від 10 до 5000 м. Просторові межі зон, в цілому, збігаються з тектонічними порушеннями (особливо, крайові порушення), або мають спільне просторове направлення (зона, в котрій знаходяться позитивні структури).

1. Ан-1 – Нарижнянська – ( глибина 3380 – 3600 м);

2. Ан-2 – Бурівська – (глибини 3400 – 4000 м );

3. Ан-3 – Шилівська – (глибини 3300-3900 м );

4. Ан-4 – Войтенківська – (глибина 3400-3900м).

Південне розривне порушення Нарижнянсько-Огульцовської зони антиклінальних структур характеризується максимальними нормованими значеннями вертикального градієнта зміни напруженності вторинного поля nFiсум.серед. Такі особливості характерні для розущільнених порід зон розтяжіння, що підтверджується даними сейсморозвідки.

Північне розривне порушення зони характеризується мінімальними значеннями параметра nFiсум.серед. Подібні властивості характерні для зон стиску, що підтверджується даними сейсморозвідки (розривне порушення - незгідний скид).

На думку авторів [18], зони розущільнених порід є каналами міграції вуглеводнів, а зони стиску – бар’єрами, перед якими вони акумулюються. Найбільш перспективними для скупчення вуглеводнів є території, де аномаліїї максимальних значень параметра nFiсум.серед, знаходяться в південній частині, а аномалії мінімальних значень параметра - в північній частині площ.

Нарижнянська, Рогівська і північна частина Бурівської структур знаходяться в межах подібних площинних аномалій.

Нарижнянське родовище вуглеводнів виділяється як профільні пластові аномалії позитивних значень параметра dVзв при зворотній полярності в приймальній петлі (Ан-1). Аномалії знаходяться в зонах більших нормованих значень параметра сумарного вертикального градієнта (nFiсум) від значень в прямій і зворотній полярності в приймальній петлі №1. Ці шари мають аномальні електромагнітні властивості і значно відрізняються від пластових аномалій, котрі виділяються в районах свердловин 3, 4, 16, 18 Нарижнянські .

В межах профільних пластових аномалій Ан-1 виділяються локальні електромагнітні аномалії параметрів - d1Fiсум серед. В інтервалі глибин досліджень 3500-3600 м (петля № 2), та - modnFiзв на глибині 3374 м (петля № 2).

В північно-східній частині площі виділена лінійна електромагнітна аномалія Ан-2. Профільні пластові аномалії виділені по параметру dVзв, та знаходженню останніх в зонах більших нормованих значень параметра сумарного вертикального градієнта (nFiсум) від значень в прямій і зворотній полярності в приймальній петлі №1. Площа пластової аномалії Ан-2 перспективна