На площі досліджень в південно – східній частині Нарижнянської зони структур виділена площова пластова аномалія Ан-3, яка за електромагнітними властивостями подібна аномалії Ан-1. Площа аномалії Ан-3, на думку авторів [18], найбільш перспективна на знаходження вуглеводнів в інтервалі глибин 3400 – 3900 м. Для знаходження скупчень вуглеводнів в межах площі аномалії Ан-3 необхідно провести буріння глибокої свердловини. Глибина аномального пласта 3300-3900 м.

В західній частині площі досліджень виділена електромагнітна пластова аномалія Ан-4 подібна Ан-2. Для визначення просторових меж аномалії, по рекомендації виконавців електророзвідувальних робіт ТЕМЗ, необхідно провести деталізаційні роботи на площі Войтенківської структури сіткою вимірювань ТЕМЗ 500 –100 м, включаючи площу свердловини 607 Болгарська.

Дослідні роботи на профілі, що проходив через Юліївську структуру відзначили, що вертикальний розріз уявних опорів на Юліївському родовищі відрізняється від Нарижнянського відсутністю шару низького опору в верхній частині розрізу, що дало можливість виділити шари вуглеводнів Добропільського і Золочівського родовищ, як шари аномально низьких значень уявного опору (глибини досліджень 3000-3100 м).

За результатами робіт на Нарижнянській площі метод точкових електромагнітних зондувань, на думку виконавців робіт ТЕМЗ, може використовуватись в загальному комплексі пошуково-розвідувальних робіт на ВВ при вивченні сейсмічних, чи інших аномалій, визначенні глибин залягання шарів аномальних електромагнітних властивостей, перспективних на скупчення вуглеводнів. За інформативністю, швидкістю отримання даних, їх оброблення та вартістю, розроблена методика прогнозування пластових покладів вуглеводнів електророзвідувальним методом точкових зондувань, на думку авторів звіту [18], може бути рекомендована для впровадження у виробництво, як складова частина загального комплексу пошуково-розвідувальних робіт на вуглеводні. Застосування метода ТЕМЗ на попередніх стадіях пошуків родовищ вуглеводнів може сприяти більш раціональному розташуванню сейсмічних профілів та свердловин.

4.4. Гравімагніторозвідка і електророзвідка ЧЗ-ВП

В рамках комплексних геофізичних досліджень на Нарижнянській площі Північного борту ДДЗ ДГЕ “Дніпрогеофізика” була проведена переінтерпретація і узагальнення матеріалів раніше виконаної гравімагнітної зйомки М 1:10 000 і профільної площинної електророзвідки методом ЧЗ-ВП (М 1:50 000). В результаті по трьох основних напрямках інтерпретації (будова докембрійського фундаменту, будова осадочного чохла, прогноз нафтогазоперспективності об’єктів) одержана така головна геолого-геофізична інформація:

1.Геологічна будова докембрійського фундаменту і прогноз перспективних в нафтогазоносному відношенні ділянок:

В районі Нарижнянської площі виділяються дві головні докембрійські структури – Огульцівська синформа і зона Сковородниківського глибинного розлому (рис.4.4). Огульцівська синформа, в межах якої розташована східна

рис.4.4

частина площі, представляє собою пізньоархейську грабен-синклінальну структуру, складену первинно осадочно-вулканогенним комплексом порід михайлівської серії, які метаморфізовані до зеленосланцевого і амфіболітового ступеня і частково гранітизовані. Зона Сковородниківського глибинного розлому, в межах якої розташована західна частина Нарижнянської площі, являє собою лінійну зону активізації ультраметаморфічних, магматичних та, можливо, диз’юнктивних процесів і складена переважно гранітоїдами. Закладення зони відбулося в післяпізньоархейський час, а останній етап активізації імовірно завершився в палеозої.

Крупні розривні порушення, які обумовили утворення Юліївської і Нарижнянської структурних зон в осадочному чохлі, при своєму закладанні в палеозойський час успадковували фрагменти докембрійських порушень. Часто при перетині різних тектонічних структур докембрію змінюється простягання структурних зон осадочного чохла. Про неодноразове омолодження розривних порушень в межах площі свідчить вивчення кернового матеріалу. Наприклад, в свр. Нарижнянська-17, яка пробурена практично в площині Нарижнянського незгідного скиду, за даними детального опису шліфів виділяється не менше п’яти етапів перетворення розкритих плагіогранітів.

Передбачається, що в межах Нарижнянської площі розвинутий тріщинно-площовий тип кори вивітрювання (КВ), який формується в інтенсивно тектонічно порушених зонах. Для такого типу кори характерна неповнота профілю (зазвичай відсутня зона каолінізації) і підвищена потужність зони дезінтеграції. До деяких порушень, в першу чергу до Нарижнянського незгідного скиду, імовірно приурочена КВ лінійного типу, потужність якої досягає 85 м (свр.13). Спостерігається збільшення потужності зони гідрослюдизації (для неї характерні найкращі колекторські властивості порід) від Огульцівської до Нарижнянської структур, що обумовлено зміною петрографічного складу порід фундаменту – від зеленокам’яних утворень Огульцівської синформи до гранітоїдів Сковородниківської зони. Повністю КВ перебурена в межах площі тільки декількома свердловинами (Нарижнянська-12, 13, 14). Можливості гравімагніторозвідки для вивчення КВ обмежені, так як останні через невелику потужність і значну глибину залягання безпосередньо в означених полях не відображаються.

Виявлені локальні геофізичні і геологічні ознаки, які характерні для ділянок (об’єктів), що вміщують поклади ВВ в породах фундаменту. До них відносяться: за даними електророзвідки – провідні зони в верхній частині фундаменту та ділянки їх перетину, комплексні аномалії підвищеного опору і підвищеної анізотропії в надфундаментній товщі; за даними гравімагніторозвідки – лінійні зонки малоінтенсивних мінімумів та ділянки їх перетину; за даними сейсморозвідки – аномалії понижених значень псевдоінтервальних швидкостей і підвищених значень резонансних частот відбивального горизонту VІІ(РЄ); за геологічними даними – наявність зон динамометаморфізму (катаклаз, мілонітизація, брекчіювання, розсланцьованість, підвищена тріщинуватість, дзеркала ковзання) і інтенсивної проробки порід гідротермально-метасоматичними процесами (епідотизація, карбонатизація, окварцювання, вилуговування, хлоритизація та ін.); наявність ділянок перетину різновікових розривних порушень різного рангу і різної орієнтації, часто здвигового характеру.

За поєднанням геофізичних і геологічних ознак-критеріїв в межах Нарижнянської площі авторами [19] виділені чотири локальні ділянки, перспективні для пошуків покладів ВВ в фундаменті. Три із них розташовані на північ від Нарижнянської і Рогівської структур, четверта – на південь від Добропільської структури (рис.4.6).

2.Геологічна будова осадочного чохла:

Виділені в межах Нарижнянської площі при аналізі гравітаційного поля локальні позитивні аномалії, що характерні для позитивних