У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


породами в зоні розлому і незміненими породами становить 0,1г/см3. Якщо породи в зоні розлому газонасичені, то різниця збільшиться до 0,16г/см3. При пористості 12% ці значення становлять відповідно 0,2г/см3 і 0,32г/см3, що дуже суттєво. При значних розмiрах зони розривних порушень будуть впевнено картуватись. За даними електророзвідувальних досліджень методом МТЗ зони розривних порушень відображаються на картах параметрів МТ-поля лінійними зонами підвищеної провідності, пониженого уявного опору та підвищеної анізотропії геоелектричних параметрів. Так, уявний опір порід тут знижується до 100-500 ом.м, тоді як в суцільних незмінених масивах порід він досягає 1000-10 000 ом.м.

Загалом очевидно, що щiльнiсть та iншi властивостi порiд в зонi розривного порушення змiнюються в широких межах як на глибину, так i по її простяганню. Цим, можливо, i пояснюється рiзна ступiнь прояву в фiзичних полях одного i того ж порушення, що спостерiгається на багатьох дiлянках Пiвнiчного борту ДДЗ.

1.4. Стратиграфія

У геологічній будові площі беруть участь породи кристалічного фундаменту, на яких з кутовим і стратиграфічним неузгодженнямм залягають відклади осадового чохла в складі палеозойського, мезозойського і кайнозойського віків (табл.1.1).

Породи фундаменту розкриті майже усіма свердловинами Нарижнянської і Юліївської площ на глибинах від 3700м (свр.62, Юліївська пл.) до 4407 м (свр.9, Нарижнянська пл.). Покрівельна частина кристалічної основи перетворена гіпергенними процесами в кору вивітрювання, товщина якої по площі змінюється від 16м (свр.12) до 50-85 м (свр.1, 13). В корі вивітрювання виділені: зона каолінізації, зона гідрослюдитізації та зона дезінтеграції. В петрографічному відношенні свердловинами розкриті біотитові плагіограніти, плагіомігматити, амфіболіти. За рахунок процесів гранитизації і мігматизації (східна частина площі) амфіболіти перетворені в діорити і амфібол-біотитові плагіогнейси. Відмічається інтенсивна хлоритизація, карбонатизація, сосюритизація, серитизація, сульфатизація, окварцювання порід, багаточисленні тріщини останніх виповнені піритом, кварцем, кальцитом.

Кам’яновугільні відклади палеозою трансгресивно залягають на породах фундаменту. Девонські і турнейські відклади в умовах борту відсутні. За даними мікрофацій у керні Юліївських і Нарижнянських свердловин виділена малопотужна пачка порід нижньовізейського під’ярусу, товщина якої змінюється від 20м (свр.103, Юліївська пл.) до 60м (свр.1, 3, 13, 18, Нарижнянська пл.). Представлені нижньовізейські відклади пісковиками, аргілітами, алевролітами і вапняками. Алевроліти часто вапнисті, глинисті, вапняки глинисті, інколи з конкреціями сидериту. До цієї товщі приурочений нафтогазоносний горизонт В-25-26, продуктивний у свр.13 (Нарижнянська пл.).

У верхньовізейському під’ярусі, за даними мікрофауни, виділені ХІІ і ХІІа та ХІ мікрофауністичні горизонти. У літологічному відношенні це перешарування вапняків, аргілітів, алевролітів, глин і пісковиків. Товщина комплексу по площі змінюється від 200м (свр.62, Юліївська пл.) до 260-264м (свр.1, 2, 16, Нарижнянська пл.) сягаючи 370м на Шляховій площі (свр.1). До цієї частини візейського розрізу приурочені газоносні горизонти В-20-21, В-19, В-16-18 (свр.13, Нарижнянська пл.).

Серпухівський ярус в обсязі двох під’ярусів розповсюджений на усій території. Нижній під’ярус - теригенна товща складена, в основному, глинами з прошарками алевролітів і пісковиків. Потужність під’ярусу 175м (свр.6, 8 , Юліївська пл.) - 236м (свр.1, Нарижнянська пл.).

Верхньосерпухівський під’ярус складений, в основному, пісковиками з прошарками глин і вапняків. Його товщина по площі змінюється від 260м (свр.2, Нарижнянська пл.) до 323 м (свр.1, Шляхова пл.), досягаючи 448м в свр.607 Болгарської пл. Газові поклади в цьому комплексі виявлені у піщаних горизонтах С-5, С-7 (свр.1, Нарижнянська пл.).

Середньокам’яновугільні відклади незгідно перекривають підстилаючі утворення і складені відкладами двох ярусів: башкирського і московського.

Відклади башкирського ярусу складають теригенно-карбонатну товщу, яка представлена алевролітами і аргілітами з прошарками пісковиків і вапняків. Останні в більшості переважають в нижній частині башкирських відкладів. Товщина останніх на площі досліджень змінюється від 490м (свр.8, 105 Юліївська пл.) до 567м (свр.9, Нарижнянська пл.) збільшуючись до 625м у свр. 607 Болгарської площі. До нижньої частини башкирських утворень приурочений газоносний горизонт Б-12 (свр.1, Нарижнянська пл.).

Московські відклади складені пісковиками та глинами з рідкими прошарками вапняків. Товщина цих відкладів 326-390 м (свердловини, відповідно, 6 Юліївська та 4 Нарижнянська).

Глибини залягання підошов стратиграфічних горизонтів , розкритих пробуреними свердловинами

Таблиця 1.1

№ свр. | Альтит.

ротора | Q+N+P | K | I | T | P1 | C3 | C2m | C2в | C1s2 | C1s1 | C1v2 | C1v1 | D3fr | РЄ

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16

Нарижнянська площа

1 | 182,4 | 265 | 1057 | 1557 | 1878 | 1960 | 2538 | 2913 | 3390 | 3675 | 3911 | 4175 | 4235 | 4290*

2 | 191,6 | 265 | 1075 | 1585 | 1890 | 1973 | 2542 | 2920 | 3430 | 3690 | 3918 | 4182 | 4234 | 4265*

3 | 199,1 | 270 | 1055 | 1560 | 1858 | 1915 | 2495 | 2870 | 3415 | 3725 | 3930 | 4145 | 4204 | 4240*

4 | 191,3 | 260 | 1055 | 1562 | 1890 | 18960 | 2495 | 2885 | 3432 | 3701 | 3933 | 4160 | 4217 | 4250*

5 | 204,6 | 270 | 1042 | 1560 | 1797 | 1830 | 2440 | 2820 | 3363 | 3680 | 3890 | 4085 | 4102*

6 | 184,7 | 265 | 1065 | 1590 | 1965 | 2050 | 2555 | 2935 | 3510 | 3745 | 4020 | 4300 |


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23