Північно-східні крила складок відсутні, зрізані скидом, а південно-західні протяжні, плавно переходять в монокліналь. Південно-західні крила Нарижнянської, Рогівської і Шилівської структур ускладнені субширотним розломом, амплітудою 100м. У свою чергу, вся зона розбита поперечними скидами різних амплітуд на окремі блоки, в межах яких локалізуються склепіння складок.

На північ від екрануючого незгідного скиду на площі простежується моноклінальний схил, адекватний південно-західному крилу Юліївсько-Золочівської структурної зони.

На південь від Шилівської і Бурівської складок, в межах монокліналі, виділяються Шляхова і Гринцівська структури, приурочені до вузького структурно-тектонічного блоку, утвореного скидами - крайовим на півдні та незгідним субширотним на півночі.

1.6. Нафтогазоносність

В межах Нарижнянсько-Огульцівської зони антиклінальних структур встановлені Нарижнянське та Огульцівське газоконденсатні родовища (табл.1.2).

Нарижнянське ГКР відкрито в 1984 році, коли при випробуванні свердловини 1 з відкладів серпухівського ярусу (прод.гориз. С-7, інт. 3573-3582м) було одержано приплив газу 59,3 тис.м3/добу через діафрагму діаметром 6 мм. Крім серпухівських відкладів, в свердловині 1 було отримано промислові припливи газу із башкирських утворень (прод.гориз. Б-12-10, інт. 3359-3378м). Дебіт газу склав Q= 165 тис.м3/добу. Всього на родовищі пробурено чотири пошукових і розвідувальних свердловини. Промислово газоносними є теригенні відклади башкирського (гориз. Б-12) і серпухівського (С-5, С-7) ярусів. Поклади вуглеводнів пластові склепінні тектонічно екрановані.

В апікальній частині Огульцівського склепіння пробурено свердловину 13 (Нарижнянська пл.), при випробуванні якої з кори вивітрювання фундаменту (інт.4020-4041м) отримано приплив газу дебітом 110,8 тис.м3/добу через штуцер, діаметром 6 мм. Крім того, даною свердловиною виявлені поклади газу у візейських горизонтах В-16-В-18, В-19, В-20. У 1989 році Огульцівське ГКР включено до Державного балансу як частина Нарижнянського родовища. Поклади вуглеводнів на Огульцівському родовищі пов’язані з пластовими тектонічно екранованими та літологічно обмеженими пастками. Колекторами є пісковики з невисокими ємкісними властивостями.

В 1985-1986 рр. в межах Бурівської складки пробурена свердловина 5 (Нарижнянська пл.), при випробуванні якої із горизонту В-18-19 (інт.4050-4071м) отримано непромисловий приплив газу, дебітом Q= 12,9 тис.м3/добу, а із горизонту С-20 (В-10) (інт.3694-3699м) стався газовий викид з високим початковим дебітом, який через кілька діб різко знизився. Після того, як свердловина була задавлена, а інтервал достріляний, дебіт став Q = 26 тис.м3/добу. При випробуванні пісковиків горизонту С-9 (інт.3676-3679м) разом з горизонтом С-20 отримано слабкий приплив газу дебітом Qг = 608 м3/добу. Після інтенсифікації - Qг = 18,5 м3/добу. Поклад горизонту С-20 літологічно обмежений.

В 1990-1991рр. північно-східніше від свердловини 5 (Нарижнянська площа) в зануреному блоці пробурена пошукова свердловина 14. При випробуванні свердловини за допомогою ВПТ із інтервалу 4158-4274 м (РЄ) - отримано слабкий приплив води; із інтервалу 4270-4300м (РЄ) - пластова вода з розчиненим газом; із інтервалу 4039-4038 м (В-18-19) - отримано непромисловий приплив газу, дебітом Qг = 11,6 м3/добу.

Характеристика розвіданих родовищ і проявлень нафти та газу

Таблиця 1.2

№ свр. | Продуктивні горизонти | Інтервал глибин | Корисні копалини або результати досліджень

1 | 2 | 3 | 4

Нарижнянське родовище

1 | Б-10-12 | 3359 – 3378 | Q165 тис.м3/д.

С-5 | 3505 – 3528 | Q273 тис.м3/д.; Q9 м3/д.

С-6-7 | 3573 – 3582 | Q250 тис.м3/д.

5 | В -10 | 3697 – 3699 | Q26 тис.м3/д.

Огульцівське родовище

13 | В – 18 -19 | 3876 – 3900 | Q128,1 тис.м3/д. ; Q17 м3/д.

В – 20 - 21 | 3912 – 3921 | Q64,7 тис.м3/д.; Q55,5 м3/д.

3928 – 3939

В – 20 - 22 | 3932 – 4012 | Qг = 76,6 тис.м3/д., ВПТ

1 | 2 | 3 | 4

РЄ | 4020 – 4041 | Q110,8 тис.м3/д.

Караванівське родовище

1 | В –18 - 19 | 3718 – 3724 | Q30,4 тис.м3/д.; Q2,12 м3/д.

Юліївське родовище

На Юліївському родовищі промислові скупчення вуглеводнів виявлені в породах кристалічного фундаменту (горизонти РЄ-І, РЄ-ІІ), кам’яновугільних відкладах візейського (горизонт В-25-26, В-20-21, В-16-19) та серпухівського (горизонт С-6, С-4, С-5) ярусів. Крім того, отримано припливи нафти із московських відкладів (горизонти М-4, М-5).

Ракитнянська площа

1 | В-18-19 | 4200-4234 | Q110 тис.м3/д.; ВПТ

2. МЕТОДИКА І ТЕХНІКА ПОЛЬОВИХ РОБІТ

2.1. Сейсморозвідувальні роботи МСГТ

Проектом сейсморозвідувальних досліджень на Нарижнянській площі, метою яких була деталізація геологічної будови західної частини Нарижнянсько-Огульцівської зони антиклінальних структур та зони їх зчленування по відкладах нижнього та середнього карбону, а також уточнення трасування розривних порушень і блокової тектоніки, передбачалось відпрацювати 145км профілів МСГТ за системою 48-кратного профілювання з використанням невибухових джерел збудження пружних коливань типу СВ-5-150, кроком між пунктами прийому 50м.

Фактично за польовий період відпрацьовано 17 профілів МСГТ загальною довжиною 164,025км (4576 ф.т., 317.5 заг.-зм.) за системою 48-кратного профілювання з кроком між пунктами прийому 50м. Відстань між профілями складає від 400м до 1500м, щільність - 2,09 км/км2(без врахування профілів минулих років). Параметри методики польових спостережень відповідають проекту договірних робіт і встановлені на підставі значних обсягів дослідних і виробничих досліджень, проведених вібросейсморозвідкою в минулі роки в межах Нарижнянської площі (с.п. 31/92),а також на сусідніх ділянках (с.п. 31/85, 31/87, 31/88, 31/00, 46/00, 27/02). Параметри польової методики по кожному з відпрацьованих профілів приведені в текстовому додатку 3.

Збудження пружних коливань здійснювалось групою з 6 вібраторів СВ-5-150 на базі 55м. При цьому застосовувався зондуючий свіп-сигнал тривалістю 15 с з частотним діапазоном 12-60 Гц, кількість накопичень 16 при одному переміщенні групи вібраторів в межах бази.

Реєстрація пружних коливань здійснювалась за допомогою комп’ютеризованих сейсмостанцій “Прогрес-3М” з АРМ оператора.