Прийом пружних коливань здійснювався геофонами типу GS-20DX при лінійному групуванні 12 приладів на базі 60м. Методика сейсморозвідувальних робіт, в основному, відповідала проектній.

2.2. Комплексні геохімічні дослідження

Розроблений в ІГЕПД наземний пошуково-оціночний геохімічний комплекс на вуглеводні (ГХПКВ) полягає в здатності уловлювати й розшифровувати за допомогою удосконалених наземних і морських придонних атмохімічних і літохімічних методів слабкі геохімічні сигнали, які надходять від покладів вуглеводнів і об’єднувати їх у стійкі інтегральні геохімічні показники, які оптимально вказують на місцезнаходження покладів і їх геохімічні особливості.

ГХПКВ включає три пошукових методи:

-пошуки ВВ по підгрунтових (морських придонних) вуглеводневих і інших газах;

-пошуки ВВ по сорбованих ґрунтами (морськими донними відкладами) вуглеводневих газах;

-літохімічні пошуки ВВ по легко рухомих формах хімічних елементів типоморфного комплексу.

Нарижнянська площа безпосередньо граничить з Юліївським газоконденсатним родовищем. Вважаючи, що геолого-ландшафтно-геохімічні умови даних ділянок (Юліївської й Нарижнянської) майже ідентичні, то однаковими для них повинні бути й прогнозно-пошукові технології, а також геохімічні ознаки й критерії на родовища вуглеводнів.

Для оптимального визначення прогнозно-пошукових геохімічних критеріїв і ознак для даного району ДДЗ були проведені в незначному обсязі (20 пунктів з кроком спостереження 250м) комплексні дослідно-методичні геохімічні дослідження на Юліївському родовищі.

Комплексне наземне геохімічне знімання Нарижнянської площі з використанням ГХПКВ виконано по сітці 500х250 м на загальній площі 104 кв. км. Усього досліджено 843 пункти, які розташовані на 32 профілях, кожен з яких довжиною 6,5 км.

Пошуки ВВ по підгрунтових вуглеводневих і інших газах проводились по вільному газу, який знаходиться в з’єднаних порах відкладів підгрунтового шару землі нижче зони інтенсивного газообміну його з атмосферою. Ріст концентрацій газів із глибиною має асимптотичний характер, тому за нижню межу цієї зони (інтенсивного газообміну) прийнята глибина, на якій концентрація газів складає 95% асимптотичного. Для району досліджень межа цієї зони проходить на глибині 0,8-1,2 м.

На кожному пункті досліджень із спеціально пробурених і облаштованих свердловин глибиною 1,7-2 м у спеціальні ампули були відібрані проби підгрунтового газу для подальших лабораторних досліджень у них концентрацій CH4, СО2, He, H, dO (дефіциту кисню) і, при потребі, інших газів. Крім того, заміри концентрацій вуглекислого газу в підгрунтовій атмосфері виконувались також у польових умовах – із допомогою переносного аналізатора.

Пошуки ВВ по сорбованих ґрунтами вуглеводневих газах спрямовані на форми газів, закріплені в ґрунтах і породах, що їх підстилають. У зв’язку з тим, що процеси сорбції газів продовжуються на протязі всього періоду формування ґрунтів, геохімічні показники, які описують їх сьогодняшній атмохімічний стан, носять інтегральний характер.

Необхідність вилучення сорбованої форми газів із ґрунтів і їх кількісної оцінки примусила розробити спеціальні прилади і нетрадиційні методики десорбції і хроматографічного аналізу проб ґрунтів і відкладів, що їх підстилають.

Усього на Нарижнянській площі і дослідному профілю Юліївського родовища, по сітці 500х250 м, було відібрано 863 проби ґрунтів з ілювіального горизонту для вилучення і хроматографічного визначення в лабораторних умовах сорбованих вуглеводневих газів.

Літохімічні пошуки ВВ по легкорухомих формах хімічних елементів орієнтовані на хімічні елементи, на які «геохімічно спеціалізовані» нафтогазові поклади. В родовищах вуглеводнів у збільшених концентраціях часто присутні Ni, V, Zn, Mo, Cr, Pb, Co, Mn, , Sr, Ti та інші.

Легкорухомі форми багатьох із перерахованих хімічних елементів разом із потоками вуглеводнів мігрують від покладів до поверхні і закріплюються в ґрунтах, відкладах, що їх підстилають і в корінних породах. В результаті змінюються Eh і рН останніх, утворюються вторинні мінерали (карбонати, сульфати, сульфіди), формуються накладені аномалії багатьох із перерахованих вище хімічних елементів.

Багаторічні дослідно-методичні дослідження показали, що нафтогазові поклади відмічаються накладеними аномаліями елементів-індикаторів в екстрактах ґрунтів і підгрунтових пухких відкладах у формі: металоорганічних комплексів, залізомарганцевих і сольових сполук, вторинних карбонатів та ін. В той же час аномалії валових концентрацій цих елементів зустрічаються рідко. Над покладами, як і за їх межами, вони знаходяться в концентраціях, близьких або рівних значенням їх фону.

В залежності від геологічних і ландшафтно-геохімічних умов, були застосовані удосконалені (пристосовані до умов району досліджень) методи пошуку по рухомих формах – геохімічний метод пошуків по формах знаходження елементів у фульватно-гуматному комплексі ґрунтів (МПФ) і геохімічний метод пошуків по формах, що концентровані у феромарганцевих сполуках (ТМГМ).

На Нарижнянській площі і дослідному профілю на Юліївському родовищі на всіх пунктах комплексних досліджень були відібрані проби ґрунтів (863 проби) із нижніх частин ілювіального горизонту, чи підгрунтових відкладів (нерідко з геохімічних бар’єрів, при їх наявності) для вилучення в лабораторних умовах по спеціальних технологіях потрібних екстрактів ґрунтів і подальшого їх аналізу на широке коло хімічних елементів.

2.3. Електророзвідка методом ТЕМЗ

Польові роботи методом ТЕМЗ проводились по профілях, що перетинають Нарижнянську, Рогівську, Шилівську та Бурівську структури.

Електромагнітні зондування виконувались апаратурою «Цикл-Мікро», яка має лінійну шкалу вимірів часових затримок в інтервалі 10-10000 мкс, під керуванням переносного персонального комп’ютера. Зазначена аппаратура здатна проводити електромагнітні дослідження в наземному варіанті ТЕМЗ при малогабаритних джерелах силового живлення.

Під час проведення робіт комутація генераторних і приймальних петель, їх розміри, конфігурація, азимут, довжина кондуктора залишались постійними. Величина струму в генераторній петлі залишалась постійною і досягала ~3А. Часова шкала вимірів – 10-3000 мкс. Крок вимірів часових затримок – 2, 4, 8 мкс. Інтервал часу інтегрування сигналу дорівнював – 5, 10 мкс.

При проведенні пошукових робіт використовувались генераторно-приймальні петлі типу №1, які мали наступні розміри: довжина одного витку 0.2 м, 100 витків в генераторній петлі і 600 витків в приймальній