петлі, петлі соосні. При проведенні детальних досліджень ви-користовувались генераторно-приймальні петлі типу №2 (авторська розробка).
Середня величина похибок контрольних спостережень складає:
2,03 – 2,01% для спостережень з генераторно-приймальними петлями №1;
1,6 – 1,9 % для спостережень з генераторно-приймальними петлями №2.
У процесі вимірів реєструвалась вертикальна компонента вторинного поля (dBz / dt) при прямій і зворотній полярності в приймальній петлі (величини напруженості ВЕП Vtпр./I., Vtзв./I.). При пошукових дослідженнях проводились виміри з повтореннями для визначення величин відносних часових змін напруженості вторинного поля (цей параметр надалі позначається як dVпр., dVзв.).
При пошукових роботах виконано 1403 ф.с. кроком 50, 100, 200 м. Кількість повторних вимірів 1268 ф.с.. Загальна довжина 14 пошукових профілів 89,25 км. Зроблено 304 ф.с.контролю (21,7 % від кількості ф.с. при пошукових роботах). Таким чином, планові обсяги виконано на 152%. Отримана та оброблена інформація 2243150 часових вимірів напруженості вторинного поля.
За ініциативою авторів проведені також деталізаційні роботи в межах зони незгідного скиду з метою підтвердження і локалізації електромагнітних аномалій, виділених на пошуковій стадії роботи. Виконано 1069 ф.с кроком 50, 100 м. Кількість повторних спостережень 177 ф.с. Загальна довжина 18 детальних профілів 90,3 км. Виконано 45 фізичних спостережень контролю (4,2 % від обсягу деталізаційних робіт). Отримана та оброблена інформація 895656 часових вимірів напруженності ВЕП.
Загальний обсяг виконаних робіт 2821 ф.с. Довжина 22 профілів складає 179,55 км. Отримана інформація 3138806 часових вимірів напруженості вторинного електромагнітного поля.
2.4. Топографо-геодезичні роботи
Топографо-геодезичні роботи виконувались з метою перенесення проектних сейсмічних профілів на місцевість, їх планової і висотної прив’язки, визначення координат і висот точок, побудови нівелювальних розрізів, складання топографічних основ для геофізичних карт. При цьому дотримувались вимог “Основних положень по топографо-геодезичному забезпеченню геологорозвідувальних робіт” і технічного проекту. Для виконання вказаних робіт сейсморозвідувальна партія 31 була укомплектована бригадами топографів та необхідними топографо-геодезичними інструментами (теодолітами, бусолями, біноклями, віхами та вимірювальними шнурами) і картографічними матеріалами.
Для планової прив’язки сейсмічних профілів використовувались чітко визначені контури на топографічних картах та місцевості, глибокі свердловини на площі робіт та планова геодезична основа. Нівелювання виконувалось по топографічних картах М 1:10 000.
В результаті остаточного оброблення матеріалів складені: каталог координат кінців, зламів та перетинів профілів, нівелювальні розрізи, основи для геофізичних карт.
Прив’язка пунктів комплексних геохімічних досліджень виконувалась за допомогою навігаційного приладу “eMap”.
При виконанні електророзвідки методом ТЕМЗ прив’язка пунктів зондувань на місцевості проводилася приладом GPS-72. В процесі оброблення кожному спостереженню ТЕМЗ надавалась його географічна координата на місцевості. Таким чином складався файл code.dbf. Для пошукової і детальної площ зроблені окремо два таких файли координат.
2.5. Метрологічне забезпечення
Метрологічне забезпечення сейсморозвідувальних робіт здійснювалось калібрувальною лабораторією метрологічної служби експедиції. Право калібрування, регулювання сейсморозвідувальної апаратури підтверджено атестаційним свідоцтвом № 07 СТ/05-163 від 07.12.1994р.Держкомгеології України, а з 2003р. атестатом акредитації № 28/2003, що иданий Державною геологічною службою.
Періодичність і зміст контролю технічних параметрів сейсморозвідувальної апаратури та калібрування відповідали заводській експлуатаційній документації з додержанням вимог стандартів ДСТУ 3989-2000 та СТП 06-3.09-93.
Сейсморозвідувальні роботи проводилися за допомогою сейсмостанції “Прогрес-3М” № 1169. Збудження пружних коливань здіснювалось сейсмовібраторами СВ-5-150, а реєстрація - геофонами GS-20DX.
За своїми технічними характеристиками апаратура забезпечує необхідну точність сейсморозвідувальних спостережень.
Засоби вимірів, які входять до сфери державного метрологічного нагляду (електронні осцилографи, вольтметри, частотоміри та інш.), а також топогеодезичні прилади проходили повірку при Полтавському державному центрі стандартизації, метрології, сертифікації відповідно вимогам ДСТУ 2708-99.
За звітний період сейсморозвідувальна аппаратура та обладнання знаходились в справному стані, про що свідчать результати тестування, а також акти приймання польових матеріалів
Для забезпечення нормативних вимог експлуатації сейсморозвідувальної аппаратури в експедиції створено ремонтний підрозділ та калібрувальну лабораторію, які забезпечені необхідними ЗВТ загального призначення, випробувальним і допоміжним обладнанням та документацією. Фахівці підрозділів мають вищу та середню технічну освіту.
3. ОБРОБЛЕННЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ МАТЕРІАЛІВ
ГЕОФІЗИЧНИХ РОБІТ
3.1.Сейсморозвідка
3.1.1. Характеристика первинних матеріалів та їх якість
Якість первинного польового матеріалу на окремих ділянках площі досліджень визначалася в основному наявністю джерел промислових завад: ліній електропередач, газопроводів, нафтопроводів та ін.
Пропуски пунктів збудження, пов’язані з населеними пунктами, складним рельєфом, охоронними зонами об’єктів та комунікацій, істотно вплинули на інформативність часових розрізів на таких ділянках.
В цілому якість отриманих результативних часових розрізів слід вважати високою, так як інтегральний коефіцієнт якості польових сейсмограм складає 0,985.
3.1.2. Оброблення матеріалів на ПЕОМ
Оброблення сейсмічних матеріалів, отриманих на Нарижнянській площі, проводилось на обчислювальному центрі СУГРЕ на робочій станції Sun Spark в системі ProMAX за прийнятим в експедиції графом, який включав наступні процедури:
1. Демультиплексація.
2. Аналіз свіп-сигналів і кореляція віброграм.
3. Редакція сейсмограм.
4. Складання паспорта профілю (геометрія, статичні, кінематичні поправки).
5. Отримання експерс-суми по СГТ.
6. Деконволюція по вхідних сейсмограмах:
а) вирівнювання сейсмограм по амплітудах (для кожної сейсмограми розраховується одна функція підсилення, яка застосовується до всіх трас цієї сейсмограми) – (Ensemble Gain);
б) деконволюція по сейсмограмах (Ensemble Decon) мінімально-фазова або з передбаченням – з інтервалом прогнозу 20 мс і “білим шумом” 20% - один оператор для всіх трас вхідної сейсмограми та полосовий частотний фільтр 8-100 Гц;
в) вирівнювання трас – (Trace Equalization) – один коефіцієнт підсилення для всіх дискретів траси;
г) автоматична редакція піків та аномальних шумів;
д) ослаблення повітряної (звукової) хвилі – при її наявності.
7. Корекція статичних поправок по перших вступах та по прямій хвилі (RUST).
8. Корекція кінематики (через 50-100 СГТ) – (Vel.Analys).
9. Автоматична корекція статики (Max.Pow.Autostat).
10. Корекція кінематики (через 20-50 СГТ).
11. Ручна корекція статики – у випадку низькочастотної статики (більше 0,25 довжини розстановки).
12. Автоматична корекція статики.
13. Корекція кінематики (через 20-50