Таблиця 3.1.

Таблиця узагальненої залежності H = f(2t0) для Нарижнянської площі

№ п/п | Н +150, м | 2t0, мс | № п/п | Н +150, м | 2t0, мс

1 | 290 | 300 | 27 | 2280 | 1750

2 | 395 | 400 | 28 | 2365 | 1800

3 | 510 | 500 | 29 | 2450 | 1850

4 | 630 | 600 | 30 | 2535 | 1900

5 | 695 | 650 | 31 | 2625 | 1950

6 | 765 | 700 | 32 | 2715 | 2000

7 | 835 | 750 | 33 | 2805 | 2050

8 | 905 | 800 | 34 | 2905 | 2100

9 | 970 | 850 | 35 | 3010 | 2150

10 | 1040 | 900 | 36 | 3110 | 2200

11 | 1105 | 950 | 37 | 3210 | 2250

12 | 1170 | 1000 | 38 | 3310 | 2300

13 | 1235 | 1050 | 39 | 3410 | 2350

14 | 1300 | 1100 | 40 | 3510 | 2400

15 | 1370 | 1150 | 41 | 3610 | 2450

16 | 1430 | 1200 | 42 | 3710 | 2500

17 | 1500 | 1250 | 43 | 3815 | 2550

18 | 1570 | 1300 | 44 | 3915 | 2600

19 | 1640 | 1350 | 45 | 4135 | 2700

20 | 1720 | 1400 | 46 | 4245 | 2750

21 | 1800 | 1450 | 47 | 4350 | 2800

22 | 1880 | 1500 | 48 | 4450 | 2900

23 | 1955 | 1550 | 49 | 4760 | 3000

24 | 2035 | 1600 | 50 | 4960 | 3100

25 | 2115 | 1650 | 51 | 5160 | 3200

26 | 2195 | 1700 | 52 | 5360 | 3300

3.2. Комплексні геохімічні дослідження

Передлабораторне оброблення й аналітичні дослідження відібраних проб проводились у фізико-хімічній лабораторії ІГЕПД із застосуванням хроматографічного (ЛХМ-8, “Ендотестер”), спектрометричного, атомно-абсорбційного (С-115) видів аналізів. За допомогою лабораторного інтерферометра ЛІ-4М вивчався вміст у газових пробах вуглекислого газу.

Геолого-геохімічне моделювання Нарижнянської площі, оброблення й інтерпретація геохімічних даних проводились з використанням інформаційної геохімічної системи Gold Digger у такій послідовності: створення комп’ютерної бази даних; оброблення їх із попередньою фільтрацією «шумів»; статистичний аналіз; геолого-геохімічне моделювання з використанням кластерного, факторного і інших аналізів.

3.3 Електророзвідка методом ТЕМЗ

В основі методики оброблення матеріалів ТЕМЗ покладено єдиний спосіб визначення глибини досліджень, що базується на авторському варіанті математичного рівняння, який використовує закон збереження кінетичної енергії і рівняння Ейнштейна. Це рішення припускає розповсюдження вторинного поля в середовищі із постійною середньою швидкістю (Vср.), яка визначена вперше за результатами інтерпретації параметричних електромагнітних зондувань свердловин в Якутії (1993 р.).

Надалі було знайдено математичне рішення, визначені можливі фізичні елементи, що контролюють вторинне поле середовища. При роботах на параметричних свердловинах нафтогазоносних родовищ в Україні і Татарії було встановлено, що величина швидкості, визначеної за математичним рівнянням, дорівнює величині швидкості, яка одержується з аналізу параметричних спостережень. Для інтерпретації польових матеріалів ТЕМЗ даного звіту застосовувалася саме ця величина швидкості.

. При обробленні польових результатів електророзвідувальних робіт використовувалися криві напруженості ВЕП V(t)/I, виміряні у двох полярностях у приймальній петлі (Vtпр./I., Vtзв./I) двічі і координати пунктів ТЕМЗ.

Основними елементами програми оброблення є розрахункові параметри, що несуть інформацію про досліджуваний геоелектричний розріз:

Глибина досліджень, визначається за формулою:

H=Vср*tзатр * 0.5, (1)

де Vср – вертикальна швидкість, tзатр – часова затримка вимірюваного вторинного поля.

Уявний опір розрізу в інтервалах між різними часовими затримками вимірів (різними глибинами досліджень) – параметр RtІНТ, визначається за формулою:

RtІНТ=dH/dSk, (2)

де, dH – просторовий інтервал між двома глибинами досліджень, визначається за формулою (1), dSk величина уявної провідності між двома часовими затримками визначається за формулою В.А. Сидорова (1).

В даній роботі обчислювались значення Rt для двох полярностей в приймальній петлі (Rtпр., Rtзв.), а також їх різниця, яка вираховується за формулою:

Rtрізн = Rtпр – Rtзв (2.1).

Крім того, досліджувались величини часових змін напруженості ВЕП при одній полярності в приймальній петлі ( параметр dV), величина вертикального градієнта зміни напруженості вторинного поля (параметр Fi – інтенсивність спаду вторинного поля) при прямій і зворотній полярності в приймальній петлі, величина горизонтальної похідної між двома сусідніми точками спостережень від величин вертикального градіента зміни напруженості ВЕП (Fi(n), Fi(n+1)) при прямій, або зворотній полярності в приймальній петлі, а також величина суми останніх (параметри d1Fiпр., d1Fiзв., d1Fiсум.), величини розбіжностей між осередненнями по 3-х і по 5-ти пунктах ТЕМЗ (параметр dVпр.(3ср.-5ср.)).

На першому етапі досліджень матеріалів електророзвідки методом ТЕМЗ будувались карти різних електромагнітних параметрів, визначалась можливість виділення локальних аномалій над відомим Нарижнянським газоконденсатним родовищем, з урахуванням результатів буріння свердловин над іншими позитивними структурами, де проявів вуглеводнів поки що не виявлено. Виділялись площі локальних аномалій в межах зони незгідного скиду, подібні Нарижнянській.

На другому етапі будувались вертикальні розрізи електромагнітних параметрів, на яких виділялись профільні пластові аномалії, подібні Нарижнянському прояву по результатах робіт з петлями №1 і №2. Отримані результати покладені в основу пошукової моделі для всієї площі робіт ТЕМЗ.

На третьому етапі аналізувалось просторове розміщення площових і профільних пластових аномалій. Після спільного аналізу карт і вертикальних розрізів параметрів dVзв., nFiсум., Rtзв., Rtрізн. робились висновки про наявність електромагнітних аномалій, визначалися їхні