За аналогією звернемось до відомого родовища Ауджила в Північній Африці (Сіртський басейн, Лівія). Породи-колектори в його осадовій товщі сформувались з різновікових уламкових відкладів при трансгресії моря в межах склепінної частини підняття, яке представлено гранітами фундаменту і є останцем ерозійної докембрійської суші. Вважається, що виступи фундаменту являють собою сильно вивітрені і які піддалися інтенсивній ерозії докембрійської суші, яка, скоріш за все, була сушею від ранньопалеозойського до пізньокрейдового часу. Докембрійський фундамент в межах борту ДДЗ перекрито візейськими відкладами. Таким чином, як відкрита поверхня він існував значно менший час, ніж Сіртський басейн, тому є всі підстави припускати наявність в його межах аналогічних структур, де продуктивними відкладами можуть бути як породи фундаменту, так і осадові товщі, які перекрили ерозійні виступи .

Виконані роботи з детальної обробки найхарактерніших і якісніших профілів на площі та аналіз отриманих матеріалів дали можливість побудувати структурну схему рельєфу кристалічного фундаменту. Успадкованість елементів структурної поверхні фундаменту в морфології структурних поверхонь осадових товщ карбону є безсумнівною, так само, як ймовірний вплив їх на літологічні відмінності осадової товщі. Це, насамперед, відноситься до Люботинської і Коротицької структур, які виникли над виступами фундаменту, як структури облягання.

На прикладі результатів робіт, виконаних на Люботинсько-Коротицькій площі, є підстави вважати, що під час проведення сейсмічних робіт на бортах ДДЗ на окремих площах можливе простеження фізичної межі, припустимо пов’язаної з поверхнею кристалічного фундаменту. Немає необхідності підкреслювати роль таких структурних побудов для подальшої розвідки і пошуків в межах бортів западини неантиклінальних пасток як в осадових відкладах, так і в самій товщі кристалічного фундаменту.