12 | 212,1 | 280 | 1038 | 1543 | 1770 | 1832 | 2400 | 2772 | 3280 | 3574 | 3790 | 4000 | 4045 | 4400*

13 | 210,5 | 270 | 1032 | 1513 | 1770 | 1830 | 2387 | 2758 | 3281 | 3590 | 3798 | 3958 | 4017 | 4300*

14 | 209,4 | 285 | 1038 | 1560 | 1780 | 1885 | 2412 | 2795 | 3331 | 3645 | 3845 | 4080 | 4130 | 4300*

16 | 200,2 | н/к | 1013 | 1553 | 1820 | 1885 | 2475 | 2855 | 3399 | 3727 | 3940 | 4200 | 4236 | 4276*

17 | 200,4 | 280 | 1020 | 1495 | 1740 | 1775 | 2337 | 2705 | 3228 | 3540 | 3745 | 3960 | 4012 | 4030*

18 | 209,7 | 270 | 1065 | 1570 | 1885 | 1955 | 2535 | 2902 | 3437 | 3725 | 3937 | 4205 | 4265 | 4365*

Юліївська площа

6 | 152,9 | 215 | 975 | 1470 | 1715 | 1806 | 2315 | 2641 | 3070 | 3285 | 3460 | 3683 | 3726 | 3750*

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16

8 | 181,0 | 220 | 1010 | 1475 | 1750 | - | 2277 | 2523 | 3013 | 3280 | 3455 | 3673 | 3707 | 4200*

12 | 189,6 | 240 | 990 | 1500 | 1783 | - | 2245 | 2600 | 3095 | 3370 | 3557 | 3785 | 3835 | 4000*

23 | 186,9 | 225 | 990 | 1494 | 1780 | - | 2250 | 2618 | 3023 | 3307 | 3484 | 3703 | 3745 | 3807*

27 | 194,8 | 1000 | 1508 | 1795 | - | 2338 | 2730 | 3084 | 3380 | 3560 | 3770 | 3828 | 3850*

62 | 193,5 | 2253 | 2593 | 3082 | 3305 | 3460 | 3660 | 3700 | 3760*

103 | 183,0 | 1000 | 1482 | 1752 | - | 2272 | 2528 | 3015 | 3280 | 3460 | 3684 | 3704 | 3750*

105 | 169,2 | 977 | 1464 | 1745 | - | 2165 | 2510 | 3000 | 3272 | 3448 | 3669 | 3702 | 3750*

110 | 185,9 | 2303 | 2640 | 3077 | 3364 | 3546 | 3752*

111 | 191,2 | 1000 | 1504 | 1791 | - | 2285 | 2686 | 3057 | 3350 | 3528 | 3744 | 3783 | 3850*

112 | 199,5 | 1798 | - | 2290 | 2690 | 3070 | 3360 | 3538 | 3759 | 3786 | 3800*

Болгарська площа

607 | 196,8 | 287 | 1147 | 1674 | 2118 | 2222 | 2801 | 3197 | 3822 | 4270 | 4662 | 5002*

Примітки: 1. 4286* - вибій свердловини.

2. Стратиграфічне розчленування розрізів свердловин приведено за даними

ДГП "Полтаванафтогазгеологія".

1.3.2 Тектоніка

В тектонічному відношенні площа робіт розташована в межах північного борту ДДЗ на південний захід від Юліївського нафтогазоконденсатного родовища. В гравітаційному полі площі фіксуються частини двох великих регіональних аномалій - Огульцівського максимуму та протяжної Сковородниківської зони мінімумів. Ці регіональні гравітаційні аномалії відповідають двом великим структурним елементам докембрійського фундаменту: Огульцівській синформі та зоні Сковородниківського глибинного розлому . Глибина залягання фундаменту в межах Східно-Харківської площі змінюється від 3700м (свр.62, Юліївська пл.) до 4407 м (свр.9, Східно-Харківська пл.) та 4540м (свр.1, Шляхова пл.).

На фундаменті моноклінально залягає осадова товща, яка, в міру заглиблення в сторону грабену, поступово збільшує свою товщину за рахунок появи у розрізі окремих стратиграфічних горизонтів і цілих комплексів.

Важливу роль у формуванні тектонічних особливостей борту відіграють поздовжні незгідні порушення, з якими генетично пов’язані антиклінальні зони підняттів.

Наріжнянська-Огульцівська структурна зона простежується в межах площі робіт і по відкладах нижнього карбону (відбив.гориз. Vв3-п) і за даними попередніх робіт являє собою ланцюжок малоамплітудних напівзамкнених складок (Наріжнянська, Рогівська, Шилівська, Бурівська та Огульцівська), приурочених до горстоподібного блоку фундаменту і обмежених з півночі незгідним субширотним скидом, амплітуда якого змінюється від 25 до 100м.

Північно-східні крила складок відсутні, зрізані скидом, а південно-західні протяжні, плавно переходять в монокліналь. Південно-західні крила Наріжнянської, Рогівської структур ускладнені субширотним розломом, амплітудою 100м. У свою чергу, вся зона розбита поперечними скидами різних амплітуд на окремі блоки, в межах яких локалізуються склепіння складок.

1.3.3 Нафтогазоносність

В межах Наріжнянсько-Огульцівської зони антиклінальних структур встановлені Наріжнянське та Огульцівське газоконденсатні родовища (табл.1.2).

Східно-Харківське ГКР відкрито в 1984 році, коли при випробуванні свердловини 1 з відкладів серпухівського ярусу (прод.гориз. С-7, інт. 3573-3582м) було одержано приплив газу 59,3 тис.м3/добу через діафрагму діаметром 6 мм. Крім серпухівських відкладів, в свердловині 1 було отримано промислові припливи газу із башкирських утворень (прод.гориз. Б-12-10, інт. 3359-3378м). Дебіт газу склав Q= 165 тис.м3/добу. Всього на родовищі пробурено чотири пошукових і розвідувальних свердловини. Промислово газоносними є теригенні відклади башкирського (гориз. Б-12) і