В апікальній частині Огульцівського склепіння пробурено свердловину 13 (Східно-Харківська пл.), при випробуванні якої з кори вивітрювання фундаменту (інт.4020-4041м) отримано приплив газу дебітом 110,8 тис.м3/добу через штуцер, діаметром 6 мм. Крім того, даною свердловиною виявлені поклади газу у візейських горизонтах В-16-В-18, В-19, В-20. У 1989 році Огульцівське ГКР включено до Державного балансу, як частина Східно-Харківського родовища. Поклади вуглеводнів на Огульцівському родовищі пов’язані з пластовими тектонічно екранованими та літологічно обмеженими пастками. Колекторами є пісковики з невисокими ємкісними властивостями.

В 1985-1986 рр. в межах Бурівської складки пробурена свердловина 5 (Східно-Харківська пл.), при випробуванні якої із горизонту В-18-19 (інт.4050-4071м) отримано непромисловий приплив газу, дебітом Q= 12,9 тис.м3/добу, а із горизонту С-20 (В-10) (інт.3694-3699м) стався газовий викид з високим початковим дебітом, який через кілька діб різко знизився. Після того, як свердловина була задавлена, а інтервал достріляний, дебіт став

Q = 26 тис.м3/добу. При випробуванні пісковиків горизонту С-9 (інт.3676-3679м) разом з горизонтом С-20 отримано слабкий приплив газу дебітом Qг = 608 м3/добу. Після інтенсифікації - Qг = 18,5 м3/добу. Поклад горизонту С-20 літологічно обмежений.

В 1990-1991рр. північно-східніше від свердловини 5 (Східно-Харківська площа) в зануреному блоці пробурена пошукова свердловина 14. При випробуванні свердловини за допомогою ВПТ із інтервалу 4158-4274 м (РЄ) - отримано слабкий приплив води; із інтервалу 4270-4300м (РЄ) - пластова вода з розчиненим газом; із інтервалу 4039-4038 м (В-18-19) - отримано непромисловий приплив газу, дебітом Qг = 11,6 м3/добу.

Характеристика розвіданих родовищ і проявлень нафти та газу

Таблиця 1.2

№ свр. | Продуктивні горизонти | Інтервал глибин | Корисні копалини або результати досліджень

1 | 2 | 3 | 4

Східно-Харківська родовище

1 | Б-10-12 | 3359 – 3378 | Q165 тис.м3/д.

С-5 | 3505 – 3528 | Q273 тис.м3/д.; Q9 м3/д.

С-6-7 | 3573 – 3582 | Q250 тис.м3/д.

5 | В -10 | 3697 – 3699 | Q26 тис.м3/д.

Огульцівське родовище

13 | В – 18 -19 | 3876 – 3900 | Q128,1 тис.м3/д. ; Q17 м3/д.

В – 20 - 21 | 3912 – 3921 | Q64,7 тис.м3/д.; Q55,5 м3/д.

3928 – 3939

В – 20 - 22 | 3932 – 4012 | Qг = 76,6 тис.м3/д., ВПТ

РЄ | 4020 – 4041 | Q110,8 тис.м3/д.

1.3.4 Обгрунтування першочергових геологічних задач

Східно-Харківська площа в тектонічному відношенні знаходиться в межах північного борту ДДЗ. Тут на фоні регіонального занурення шарів осадового чохла на південний захід виділяється Наріжнянсько-Огульцівська антиклінальна зона структур, яка простежується з північного заходу на південний схід. До складу цієї зони в межах проектної площі входять Наріжнянська, Рогівська струкрури.

Наріжнянська структура була виявлена у відкладах карбону (відбивальні горизонти Vв2 і Vб2) в 1979 році тематичними дослідженнями . В 1981р була вивчена її геологічна будова по верхньовізейських (відбивальний горизонт Vв2) та башкирських відкладах (відбивальний горизонт Vб2 ). В результаті цих досліджень Наріжнянська структура була підготовлена до пошукового буріння.

По мірі розбурювання Наріжнянсько-Огульцівської структурної зони виконувались тематичні перегляди сейсмічного матеріалу в 1984-1995рр. , в результаті яких була уточнена геологічна будова підняттів, виділені нові порушення.

Останніми сейсморозвідувальними роботами МСГТ, які проводились на Східно-Харківській площі, були дослідження с.п.31-34-40/92, які уточнили її геологічну будову. В межах південно-західних крил Нарижнянської, Рогівської структур виділено субширотне згідне порушення амплітудою близько 100м.

Наріжнянсько-Огульцівська зона антиклінальних структур по відкладах нижнього карбону (відбивальний горизонт Vв3-п) представляє собою ланцюжок малоамплітудних напівзамкнених складок приурочених до горстоподібного блоку фундаменту і обмежених з півночі незгідним скидом, амплітуда якого змінюється від 25 до 100м .

Північно-східні крила складок відсутні, зрізані незгідним скидом, а південно-західні протяжні, плавно переходять в монокліналь. Південно-західні крила Наріжнянської та Рогівської структур ускладнені субширотним розломом, амплітудою 100м. У свою чергу, вся зона розбита поперечними порушеннями різних амплітуд на окремі блоки.

Пошуково-розвідувальне буріння на площі було розпочате в 1982р. Свердловина 1 пробурена в склепінній частині Наріжнянської складки. В результаті її випробування отримано промислові припливи газу з теригенних відкладів башкирського (продуктивний горизонт Б-12) і серпухівського (продуктивні горизонти С-5, С-7) ярусів. Поклади вуглеводнів пластові, склепінні, тектонічно екрановані.

Буріння наступних свердловин (свр. 2, 4 ) не дало позитивних результатів. У свердловині 2, пробуреній в межах західної перикліналі Наріжнянського підняття, основні продуктивні горизонти Б-12, С-5, С-6-7 виявилися обводненими.

При випробуванні горизонту В-10 (С1s1) стався газовий викид, після його ліквідації дебіт газу значно зменшився і становив 26 тис.м3/д на 10мм штуцері. Очевидно, поклади горизонту В-10 літологічно обмежені.

В результаті буріння свердловини 13 в присклепінній частині Огульцівського підняття встановлена відсутність продуктивних горизонтів в башкирських і серпухівських відкладах і отримані промислові припливи газу та конденсату із верхньовізейських відкладів (продуктивні горизонти В-16 та В-20-22).

Результати пошукового буріння на Східно-Харківській площі свідчать про складну геологічну будову Наріжнянсько-Огульцівської зони структур, про різку зміну колекторських властивостей продуктивних горизонтів по площі.

Не виключено, що більшість свердловин пробурені в неоптимальних умовах. Тому важливим завданням даних робіт буде уточнення геологічної будови даної зони, особливо траси незгідного скиду, який екранує поклади в межах структурної зони та визначення характеру зчленування Наріжнянської, Рогівської структур.

1.4. Геофізична характеристика об’єкту робіт

1.4.1 Фізичні властивості гірських порід

1.4.1.1 Щільнісний розріз

. Щільність. Осадочний чохол. Щільнісний розріз нижньої частини осадочного чохла (інтервал відкладів С2в-С1v1) Східно-Харківської площі складений на основі узагальнення лабораторних визначень щільності і пористості по зразках порід із свр. Нарижнянська-1, 2, 4, 5, 6,