В межах різних ділянок Східно-Харківської площі, як свідчать наявні матеріали по свердловинах, щільнісний розріз є досить стабільним. Це обумовлено невеликими коливаннями товщини та літологічного складу всіх стратиграфічних підрозділів осадочного чохла.

Звертає на себе увагу відсутність суттєвих щільнісних границь розділу в низах осадочної товщі (С2в, С1s, С1v). Це створює несприятливі умови для прояву в гравітаційному полі позитивних структур, що розвинуті тут, головним чином, на цьому рівні. Ефективна щільність на межі осадочний чохол – фундамент залежить, головним чином, від щільності порід фундаменту і змінюється в досить широких межах – від –0,02 г/см3 до +0,30 г/см3. Таким чином, позитивні структурні форми на рівні поверхні фундаменту будуть краще проявлені в гравітаційному полі на ділянках розвитку більш щільних порід (амфіболіти, діорити).

Кристалічний фундамент. Щільність порід фундаменту в районі Східно-Харківської площі вивчена досить добре при проведенні тут гравімагнітних досліджень, так як більшість свердловин Юліївської і Східно-Харківської площ пробурені зі значним відбором керна із докембрійських утворень. Розвинуті в районі Східно-Харківської площі породи фундаменту, в цілому, розділяються на дві групи, які в значній мірі відрізняються за щільнісними властивостями – гранітоїди (плагіограніти, граніти, мігматити) і зеленокам’яні породи (головним чином, амфіболіти та горнблендити, змінені в різній мірі). Тому зеленокам’яні структури, які тут широко розвинуті в докембрійському комплексі порід, чітко проявляються в гравітаційному полі позитивними аномаліями відповідної форми і інтенсивності. Ділянкам розвитку гранітоїдів відповідають мінімальні значення поля.

1.4.1.2 Швидкісна характеристика

Швидкості розповсюдження сейсмічних хвиль на Східно-Харківській площі визначались при проведенні сейсмокаротажу в свердловинах 2, 5, 12, 16, 17 Східно-Харківської, 6, 8, 14, 15, 22, 23 Юліївської площ. Слід зазначити нерівномірність вивченості швидкості по площі. Найбільш повно швидкість пружних коливань вивчена вздовж незгідного скиду, який контролює Нарижнянсько-Огульцівську зону антиклінальних структур.

Приповерхневий шар (зона малих швидкостей) відрізняється по швидкості та інших параметрах від решти розрізу і потребує спеціального вивчення. Значення швидкостей в ЗМШ змінюється від 300-400 м/с до 1200-1600 м/с. Це залежить, в основному, від диференційності рельєфу і літологічного складу розрізу. Треба зазначити, що швидкості в ЗМШ можуть змінюватись також від пори року і кількості атмосферних опадів. Швидкості в ЗМШ досить добре вивчені там, де використовувалось вибухове збудження пружних коливань і проводився МСК вибухових свердловин.

Нижче ЗМШ залягає так звана зона корінних порід, в якій швидкість витримана по площі і змінюється в межах 2560-4250 м/с. Для розрахунку статичних поправок швидкість в корінних породах прийнята постійною і рівною 3876 м/с.

Проаналізувавши часовий розріз , який перетинає структуру, встановлено що осадовий чохол складається з 5-ти комплексів. Також, встановлено товщину цих комплексів та середню швидкість розповсюдження пружних хвиль в цих комплексах. Пластові швидкості визначалися за формулою Vпл= 2*Hпл/t0 . Дані наведені табл 1.3.

Середні швидкості та товщини комплексів

Таблиця 1.3

№ комплексу | Швидкість, м/с | Товщина, м

1 | 2560 | 2050

2 | 3400 | 750

3 | 3900 | 800

4 | 3850 | 750

5 | 4250 | 180

1.4.1.3 Магнітні властивості

Магнітні властивості. Осадочний чохол. Розріз осадочного чохла від четвертинних до кам’яновугільних відкладів в магнітному відношенні слабко диференційований і характеризується низькими значеннями магнітних параметрів. Він буде створювати понижене магнітне поле. І тільки в деяких випадках слабкомагнітні породи антропоген-неогену та верхньої і середньої юри обумовлюють локальні малоінтенсивні магнітні аномалії, які найбільш впевнено фіксуються наземними магнітними зйомками. Всі інші регіональні і інтенсивні локальні магнітні аномалії в межах площі досліджень зв’язані з породами докембрійського комплексу.

Кристалічний фундамент. Магнітні властивості порід фундаменту – магнітна сприйнятливість () і залишкова намагніченість (Іr) – змінюються в досить широких межах. Бiльшiсть зразкiв порiд характеризуються невеликими значеннями магнiтної сприйнятливостi ( в межах 10 – 300 х 10-5 од.СI).

Загалом по магнiтнiй сприйнятливостi породи в межах площі можливо роздiлити на три групи:

Слабкомагнiтнi породи ( до 300-400 х10-5 од.СI ). Сюди вiдноситься бiльшiсть типiв порiд – гранiтоїди, бiльшiсть рiзновидiв сланцiв, мiгматитiв, метасоматитiв, амфiболiтiв, гнейсiв, гранодiоритiв, аплiти, мiкроклiнiти, епiдозити, альбiтити.

Середньомагнiтнi породи ( = 400 5000 –10 000 х 10-5 од. СI ). Сюди

можна вiднести плагiогранiти i плагiомiгматити по деяких зеленокам’яних породах, дiорити, кварцевi дiорити, деякi рiзновиди амфiболiтiв, габброїдiв, гнейсiв, мiгматитiв.

Високомагнiтнi породи ( = 5 000 – 10 000 150 000 х 10-5 од. СI). Ця група в межах площі розвинута дуже обмежено і представлена деякими рiзновидами основних i ультраосновних порiд.

1.4.2. Характеристика геофізичних матеріалів

1.4.2.1 Якість сейсмічного матеріалу

На якість польового матеріалу впливали як поверхневі, так і глибинні сейсмогеологічні умови, а також наявність різних завад техногенного характеру.

При проведенні сейсморозвідувальних робіт на Східно-Харківській площі погіршення якості польових матеріалів було пов’язане як з промисловими завадами (інтенсивний рух транспорту по дорогах та сільськогосподарської техніки на полях, електролініями, населеними пунктами), так і з особливостями рельєфу площі робіт (глибокі балки і ярки з крутими схилами, ліси, болота, водоймища).

Крім цього, погіршення якості матеріалу обумовлювалось також і глибинними сейсмогеологічними умовами – наявність тектонічних порушень, зміна літології.

Всі ці фактори обумовили наявність хвиль-завад, що негативно вплинуло на якість фізичних спостережень та часових розрізів.

Аналіз якості часових розрізів