Р Е Ф Е Р А Т

Роботи проведені на Солохівській площі Копилівської ділянки з метою уточнення геологічної будови Солохівського ГКР по відкладах середнього та нижнього карбону та уточнення трасування розривних порушень з метою виділення нафтогазоперспективних блоків.

На Копилівській ділянці відпрацьовано чотири сейсмічних профілі МСГТ за 48-кратним перекриттям і застосуванням невибухових джерел збудження сейсмічних сигналів (СВ-10/180) з метою уточнення геологічної будови західної частини Копилівської складки в її приштоковій зоні по відкладах нижньої пермі і верхнього карбону, і визначення контуру Полтавського соляного штоку.

Ключові слова: ДДЗ, сейсморозвідка МСГТ, карбон, нафта, газ, структура.

З М І С Т |

Стор.

ВСТУП.....................................................................................................

1. | СТИСЛА ГЕОЛОГО-ГЕОФІЗИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ПЛОЩ РОБІТ...........................................................................................

1.1 | Орогідрографія та загальні відомості……………………….........

1.2 | Геолого-геофізична вивченість.......................................................

1.3 | Стратиграфія...................................................................................

1.4 | Тектоніка..........................................................................................

1.5 | Нафтогазоносність..........................................................................

2. | МЕТОДИКА І ТЕХНІКА ПОЛЬОВИХ РОБІТ...................................

2.1. | Сейсморозвідувальні роботи ……………....................................

2.2. | Топографо-геодезичні роботи ……………………………………….........

2.3. | Метрологічне забезпечення робіт........................................................

3. | ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ МАТЕРІАЛІВ

ГЕОФІЗИЧНИХ РОБІТ........................................................................

3.1. | Характеристика первинних сейсмічних матеріалів та їх якість..

3.2. | Обробка матеріалів на ПЕОМ …………………………................

3.3. | Характеристика хвильового поля часових розрізів МСГТ...........

3.4. | Побудова сейсмічних розрізів і структурних карт........................

ВИСНОВОК.............................................................................................

Список використаної літератури............................................................

Вступ

Сейсморозвідувальні дослідження МСГТ на Копилівській ділянці, яка розташована в межах центральної частини Дніпровського грабену.

В адміністративному відношенні ділянка робіт розташована на території Полтавського району Полтавської області.

Розмір площі робіт - 26,24 км2.

Основним завданням робіт було уточнення деталей геологічної будови Копилівської структури по відкладах нижньої пермі, верхнього та середнього карбону для більш раціонального розміщення проектних пошукових та розвідувальних свердловин.

Дослідження МСГТ проведені з використанням вібраційних джерел збудження за системою 48-кратного профілювання у відповідності з передбаченою НТР ДГП "Укргеофізика" методикою і технологією польових робіт.

Всього за польовий період на Копилівській ділянці відпрацьовано 4 профілі загальною довжиною 26,75 км, що складає 616 фізичних точок та 58,5 загоно-змін (згідно з протоколом від 5.10.2005р. - 3 профілі). Розглянуті сейсмічні матеріали минулих років.

В результаті цих робіт побудовані структурні карти по відбивальних горизонтах IVв2(P1sl), IVг2(P1nk), Va2(С3), Vб1(C2m) в масштабі 1:25000.

1. СТИСЛА ГЕОЛОГО-ГЕОФІЗИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ПЛОЩІ РОБІТ

Орогідрографія та загальні відомості

В орогідрографічному відношенні досліджувана ділянка робіт являє собою лісостепову горбисту рівнину, розчленовану долинами річок та широко розвинутою сіткою ярів і балок.

Гідрографічну сітку площі складають річка Ворскла та її лівий приток річка Коломак, які протікають в західній частині ділянки. Долини річок асиметричні: праві схили круті, розчленовані ярами та балками, ліві - більш пологі, більшою частиною заболочені.

Максимальні абсолютні відмітки рельєфу на водорозділах досягають 115 м, а мінімальні, пов’язані з заплавами річки Ворскла, зменшуються до 80м.

Клімат району помірно-континентальний, з середньорічною температурою плюс 70С. Середньорічна кількість опадів не перевищує 600мм.

В економічному відношенні район робіт є сільськогосподарським. Найбільш значні населені пункти: Копили, Шпортівка, Зінці, Терешки, Лісок, Макухівка. Підприємства, що тут розташовані, мають місцеве значення. Ділянку робіт пересікають залізничні шляхи Полтава-Київ, Кременчук-Харків та автотраса Київ-Харків.

1.2. Геолого-геофізична вивченість

На Копилівській і прилягаючих ділянках виконаний значний комплекс геолого-геофізичних досліджень, який включає сейсморозвідувальні, магнітометричні, гравіметричні і електророзвідувальні роботи, а також структурно-картувальне, пошукове та пошуково-розвідувальне буріння.

За результатами гравіметричних досліджень, які проводились г.п.240/80 та г.п.232/82 (автори, відповідно, Малиновський А.К. та Попович В.С.), в районі досліджень установлено інтенсивний локальний мінімум сили тяжіння, обумовлений Полтавським соляним штоком.

Електророзвідувальними роботами е.п.33/68 (автор Карпій В.С.) встановлено, що склепінній частині Копилівської структури відповідає зменшення значень сумарної провідності S.

В 1968-69рр. проведено аеромагнітну зйомку, яка охоплює ділянку досліджень. За результатами цих робіт встановлено слабозмінне магнітне поле, яке зазнає незначних змін з поступовим збільшенням значень ДТ в західному напрямку (а.п.15/68, автор Тесленко А.В.).

Починаючи з 1968 року, на Копилівській площі проводились сейсморозвідувальні роботи КМЗХ, якими був вивчений характер залягання поверхні кристалічного фундаменту, наявність порушень, блоків та інших структурних елементів. По відношенню до структур кристалічного фундаменту Копилівське підняття розташоване над віддаленою північною перикліналлю Руденківського виступу, який ускладнює Ландарійську та Полтавську западини. Глибина залягання поверхні фундаменту в цім районі складає 10,5-12,5 км (т.п.100/81-82, автор Манюта М.Г.).

В 1934-38рр. на площі досліджень проведені гідрогеологічні дослідження (автор К.І.Черпак), якими по відкладах мезозою виявлена Копилівська солянокупольна структура, яка підтверджена креліусним бурінням в 1948 р.

Найбільш детально площа робіт вивчена сейсморозвідувальними роботами, які проводились в різні роки. Першими сейсморозвідувальними дослідженнями МСГТ були роботи с.п.49/61-62, 53/62-63 (автори Медведєва В.Г., Будаєва В.В.), в результаті яких по відкладах мезозою, верхньої та нижньої пермі вивчено будову південного крила та східної перикліналі Копилівської складки.

В 1969-70рр. роботами с.п.30/69 та 30/69-70 (автор Будаєва В.В.) вивчено геологічну будову східної перикліналі Копилівського підняття в середньокам’яновугільних відкладах і уточнено його будову в пермських породах.

Роботами с.п.35/77 та с.п.35/80 (автори Заєць П.З. та Межуєв В.П., відповідно) частково вивчено південно-східну перикліналь та деталізовано будову східної перикліналі Копилівського підняття по відкладах тріасу, пермі, середнього та нижнього карбону.

Пізніше були проведені сейсморозвідувальні роботи с.п.46/00, які дали змогу уточнити будову Копилівської структури по відкладах нижньої пермі та карбону, а також уточнити контур Полтавського соляного штоку.

З 1959 року площа досліджень введена в глибоке буріння. В період з 1959 по 1982 роки в межах площі пробурено сім свердловин (№№ 1, 2, 3, 4, 6, 7, 13), якими розкрито відклади девону в приштоковому заляганні (свр.1, 3), пермські, верхньо- та середньокам’яновугільні породи.

Пізніше, в 2002-2005 роках, пробурено три пошукові свердловини (30, 32, 33). Одночасно з бурінням цих свердловин проводився тематичний перегляд сейсмічних матеріалів в рамках моніторингу при розвідці Копилівського родовища.

Крім