1.3. Стратиграфія

В геологічній будові площі приймають участь докембрійські породи фундаменту, на яких з кутовим і стратиграфічним неузгодженням залягають утворення осадової товщі палеозойського, мезозойського та кайнозойського віків.

Породи докембрійського кристалічного фундаменту на площі робіт і суміжних з нею ділянках свердловинами не розкриті.

На докембрійському фундаменті з кутовим і стратиграфічним неузгодженням залягає осадова товща, складена утвореннями палеозою, мезозою і кайнозою.

Девонські відклади в межах площі досліджень розкриті в штоковому заляганні і представлені кам’яною сіллю. Розкрита товщина солі 1425 м (свр.3 Полтавська площа).

Кам’яновугільна система представлена нижнім, середнім і верхнім відділами.

Нижньокам’яновугільні відклади представлені утвореннями турнейського, візейського та серпухівського ярусів, які трансгресивно залягають на породах девону. Характеристику турнейсько-візейського комплексу можна привести лише за даними свердловин, пробурених на значному віддаленні від Копилівської площі (свр.1, 2, 4, 5, 500 Мачуська пл., свр.415 Вільшанська пл.), де даний комплекс представлений карбонатними утвореннями і перешаруванням пісковиків, аргілітів з алевролітами.

Верхньосерпухівські утворення розкриті в межах Східно-Полтавської структури свердловиною 12, де їх розкрита товщина сягає 324 м. Складені вони чергуванням пісковиків і аргілітів. Останні переважають.

На відкладах верхньосерпухівського ярусу неузгоджено залягають утворення середньокам’яновугільної системи, яка представлена відкладами башкирського та московського ярусів. Розкрита товщина середньокам’яновугільних утворень на площі сягає 675 м (свр.13 Східно-Полтавська пл.). Відклади башкирського ярусу за літологофаціальним складом поділяються на дві товщі: нижню - глинисто-карбонату та верхню - піщано-глинисту. Відклади московського ярусу складені теригенною товщею.

Верхньокам’яновугільні утворення на площі робіт розкриті свердловинами 4, 6 Полтавської пл., та 13 Східно-Полтавської площі, де їх розкрита товщина сягає 1044м. Відклади представлені строкато-забарвленими глинами, аргілітами і пісковиками.

Пермська система представлена відкладами нижнього відділу, до складу якого входять породи картамиської, микитівської, слов’янської та краматорської світ.

Картамиська світа літологічно виражена алеврито-глинистими породами з рідкими прошарками пісковиків. Товщина світи на площі змінюється від 138 (свр.4, Полтавська пл.) до 162 м (свр.6, Полтавська пл.) і збільшується в сторону Кунцівського прогину до 194 м (свр.407, Затуринська площа).

Микитівська світа складена святогорським і торським циклами. Святогорський цикл представлений пачкою перешарування доломітів, пісковиків і червонобарвних глин та пачкою темно-сірих глин, що є фаціальним аналогом святогорського пласта кам’яної солі. Торський цикл складений перешаруванням ангідритів, доломітів, червонобарвних глин і потужною (біля 30 м) глинистою пачкою, фаціальним аналогом торського пласта кам’яної солі. Товщина микитівської світи збільшується від 200 (свр.6, Полтавська пл.) до 260-280 м (свр.407, Затуринська пл. та свр.13 Східно-Полтавська пл.) в сторону Східно-Полтавської структури і Кротенківського прогину.

Слов’янська світа складена підбрянцівським, брянцівським та надбрянцівським циклами. Підбрянцівський цикл складений пачкою перешарування доломітів, ангідритів, галопелітів, кам’яної солі і потужною

пачкою (до 20 м) темно-сірих глин, що є фаціальним аналогом підбрянцівського пласта кам'яної солі. Брянцівський цикл складений пачкою перешарування карбонатних порід, ангідритів, галопелітів, кам’яної солі і брянцівським пластом кам’яної солі. Надбрянцівський цикл складений ангідритами, галопелітами і кам’яною сіллю з прошарками карбонатних порід. Нижня і верхня частини цикла розділені надбрянцівським пластом солі потужністю до 20 м. Закінчується розріз слов’янської світи красносільською пачкою, яка складена в нижній частині чергуванням доломітів, ангідритів та галопелітів, а в верхній частині - потужним красносільським соляним пластом. Загальна розкрита товщина слов’янської світи на площі змінюється від 308 до 392 м, збільшуючись в сторону Східно-Полтавської структури до 415 м (свр.11 Східно-Полтавська пл.).

Краматорська світа являє собою чергування кам’яної солі, що вміщує бішофіт, корналліт, сільвініт з ангідритами і галітовими алевролітами. В нижній частині світи потужні пачки солі (до 45-80м) розділені вапняковими і галітовими пісковиками. Товщина світи на площі збільшується від 340 (свр.6, Полтавська пл.) до 402 м (свр.11, Східно-Полтавська пл.) в сторону прогину.

На породах пермі з кутовим та стратиграфічним неузгодженням залягають відклади тріасу. Складені вони в верхній частині пісковиками з прошарками глин і алевролітів та строкатобарвними глинами з прошарками пісковиків і алевролітів. В нижній частині - це піщано-глинисті породи та піски з прошарками глин і конгломератовидних пісковиків. Товщина цих відкладів по площі сягає 760-906м.

Утворення юрської системи складені різнозернистими пісками і пісковиками, що перешаровуються з темно-сірими глинами. Розкрита потужність відкладів юри на площі сягає 450-625 м, збільшуючись в сторону Східно-Полтавської структури.

Крейдяна система представлена глинами, пісками і пісковиками в нижній частині та кварцево-глауканітовими пісками і пісковиками, на яких залягає мергельно-крейдяна товща - в верхній частині. Товщина крейдяних відкладів на площі сягає 525 м.

Кайнозойські утворення розвинені повсюдно і представлені в нижній частині пісковиками, пісками і мергелями, в середній - пісками з прошарками пісковиків і щільних глин, в верхній - пісками, бурувато-червоною глиною і суглинком з прошарками піску і глини.

Стратиграфічне розчленування розрізів і глибин залягання комплексів порід, розкритих свердловинами на площі робіт та сусідніх ділянках приведені в таблиці 1.3.2.

Таблиця 1.3.2

Стратиграфічне розчленування розрізів свердловин Копилівського ГКР

№ свр. | Альти-туда, м | Q+N+P | K | I | T | P1+D3 | P1km | P1sl | P1nk | P1kt | C3kt | C3 | C2m | C2в | D3 | Пору-шення, глибина, м

альти-туда, м

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16

Копилівська площа

30 | 101,6 | - | 650 | 1255 | 2105 | - |