32 | 101,31 | 159 | 647 | 1255 | 2140 | - | - | 2737 | 2858 | 2934 | - | 3621 | 3641* | 2934*/200-230

33 | 99,12 | 181 | 644 | 1235 | 2101 | - | 2458 | 2813 | 2996 | 3117? | 3276 | 3930 | 4140 | - | 4220* | 3876*/200

Східно-Полтавська площа

6 | 93,2 | - | 680 | 1299 | 2160 | - | 2507 | 2893 | 3088 | 3240 | 3380 | 4014*

8 | 113,4 | 171 | 703 | 1320 | 2180 | - | 2576 | 2981 | 3248 | 3410 | 3598 | 4523 | 5250 | 5305*

11 | 104,7 | 195 | 713 | 1347 | 2198 | - | 2695 | 3015 | 3275 | 3441 | 3615 | 4533 | 4700*

13 | 93,8 | 157 | 684 | 1309 | 2166 | - | 2523 | 2917 | 3120 | 3267 | 3524 | 4309 | 4950 | 4984*

Полтавська площа

1 | 86,9 | - | 384 | 839 | 1622*

2 | 83,4 | 135 | 488 | 1056 | 1947? | 2500? | - | 2634*

3 | 83,2 | - | 400 | 845 | 1606 | 3031*

4 | 86,3 | 152 | 510 | 1083 | 2000 | 2567 | - | 2882 | 3092 | - | 3230 | 3501*

7 | 81,9 | 508 | 1077 | 1983 | 2553 | - | 2861 | 3074? | - | 3112*

Примітки: 1. 3501* - вибій свердловини.

2. Стратиграфічне розчленування свердловин приведено за даними т.п."Укрбургаз" та

об’єднання "Полтаванафтогазгеологія".

1.4. Тектоніка

В тектонічному відношенні площа досліджень розташована в центральній частині Дніпровського грабену і охоплює Копилівську структуру. Будова кристалічного фундаменту, як уже згадувалось вище, вивчена регіональними профілями КМЗХ. За цими даними, по відношенню до структур поверхні фундаменту, Копилівське підняття знаходиться над віддаленою північною перикліналлю Руденківського виступу. Глибина залягання фундаменту в межах території, що досліджувалась, змінюється від 10,5 до 12,5 км.

В осадовому чохлі, на глибині 6050-6550 м (відбивальний горизонт Vв1(C1s) ) Копилівське підняття разом із Східно-Полтавською складкою утворює єдину антиклінальну зону субширотного простягання, яка з півночі обмежена Кротенківським, а з півдня Північно-Машівським прогинами. Між собою складки розділені сідловиною.

Безпосередньо Копилівське підняття, по відкладах карбону, являє собою брахіантиклінальну складку, склепінна частина якої ускладнена Полтавським грибовидним передмезозойським соляним штоком. Даний шток відноситься до типу передтріасових, закритих, деградуючих. У відкладах нижньої пермі він утворює "козирок". Із-за поверхневих умов сейсмічними дослідженнями вивчена будова лише східна периклінальна частина структури і частково визначено контур соляного штоку. У відкладах середнього і нижнього карбону контур штоку більш обширний ніж у відкладах нижньої пермі. Кути падіння шарів в межах східної перикліналі нижньопермських утвореннях складають 6-100 і з глибиною збільшуються до 8-120 (серпухівські утворення).

В мезозойських відкладах над Полтавським соляним штоком картується Полтавська куполовидна складка.

1.5. Нафтогазоносність

На Копилівському родовищі поклади вуглеводнів встановлені у відкладах словянської світи нижньої пермі, де в свердловинах 30 і 32 з продуктивного горизонту А-2, в інтервалах глибин 2616-2609м і 2578-2600м, одержано промислові припливи газу, дебітом Q6г = 52,3 тис.м3/д. і Q4г = 34,8 тис.м3/д., відповідно.

В свердловині 33 Копилівської площі за даними ГДС продуктивним є горизонт А-2 (P1sl) в інтервалі глибин 2620-2640м.

Продуктивність відкладів словянської світи нижньої пермі підтверджена також свердловинами 4, 7 Полтавської площі, де з горизонту А-2 одержані непромислові припливи газу, дебітом Q14г = 6,3 тис.м3/добу і Q14г = 1,45 тис.м3/добу, відповідно.

Крім того, в свердловині 6 Полтавської площі непромисловий приплив газу було одержано із відкладів верхнього карбону (інт.3755-3770 м). А свердловиною 33 Копилівської площі в утвореннях московського ярусу середнього карбону з інтервалу глибин 3964-4100м отримано слабкі припливи газу Q3г = 8 тис.м3/добу.

В межах сусіднього, Східно-Полтавського ГКР, промислово продуктивними є відклади середньокам’яновугільних (горизонти М-1, М-3) та верхньокам’яновугільних (горизонт К-5) утворень.

2. Методика і техніка польових робіт

2.1. Сейсморозвідувальні роботи

Сейсморозвідувальні роботи на Копилівській ділянці (4 профілі загальною довжиною 26,8 км) виконані методом СГТ з використанням зустрічної флангової системи 48-кратного профілювання із застосуванням вібраторів типу СВ-10/180 та цифрової реєструючої апаратури - сейсмостанції "Прогрес-3М" з комп’ютеризованим робочим місцем оператора.

Параметри системи спостережень: відстань між центрами груп сейсмоприймачів та інтервал збудження дорівнювали 50 м, мінімальна відстань пункт збудження - прилад - 150 м, максимальна - 2500м.

Використовувалось лінійне групування геофонів GS-20DX в кількості 12 шт. на базі 60 м.

Збудження пружних коливань здійснювалось групою з 5-6 вібраторів СВ-10/180 на базі їх групування 60м, кількість накопичень 16-24, тривалість сигналу - 20с, частота зондуючого сигналу - 16-65 Гц. Тривалість запису 5с з кроком дискретизації 2 мс.

2.2. Топографо-геодезичні роботи

Топографо-геодезичні роботи на площі виконані у відповідності з вимогами "Основних положень по топографо-геодезичному забезпеченню геолого-розвідувальних робіт" та технічного проекту.

Роботи виконувались топографічними загонами сейсморозвідувальних партій 25, 27 на Солохівській площі та 46 на Копилівській ділянці, які були забезпечені вимірювальними приладами, необхідними інструментами, що пройшли метрологічний контроль (теодоліти 2Т30П, бусолі БГ-1, персональні навігатори еMAP GPS), та картографічними матеріалами.

На місцевість перенесено 22 профілі загальною довжиною 334,78 пог.км на Солохівській площі та 4 профілі загальною довжиною 30,4 пог.км на