Предмет і зміст ґрунтознавства, зв’язок його з іншими науками.

Ґрунтознавство – це наука про ґрунти, їх походження, розвиток, еволюцію, функціонування, склад, будову, властивості, взаємозв’язок із живими організмами та навколишнім середовищем, закономірності географічного поширення, родючість, шляхи раціонального використання та охорони.

Ґрунт виступає основним засобом виробництва в сільському господарстві. Його раціональне використання сприятиме розв’язанню продовольчої, екологічної та аграрної проблеми.

Завдання: раціональне освоєння та облаштування території, розробка ефективних методів і технологій вирощування сільськогосподарських культур, підвищення їх продуктивності, отримання екологічно чистих продуктів, в цілому ж – розв’язання проблем аграрного виробництва. Людина використовує ґрунт як засіб виробництва, і він є не тільки предметом праці, а також й продуктом праці. Раціональне використання земель можливе лише на базі глибоких знань особливостей ґрунтового покриву, специфіки родючості ґрунтів, їх економічних властивостей. Від використання ґрунтового покриву залежить використання біосфери загалом. Підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур, зростання виробництва зерна, кормів та іншої продукції можливо лише на основі застосування зональних науково-обґрунтованих систем ведення господарства.

Глибокі завдання ґрунтознавства необхідні також для вирішення проблеми припинення деградації ґрунтів та забезпечення широкого відтворення їх родючості. Для її розв’язання необхідні знання зональних закономірностей ґрунтових режимів і процесів. Велике значення мають знання про ґрунти та їх властивості для здійснення на них агротехнічних та меліоративних заходів. Все це загалом визначає величину валових зборів продукції, прибуток, розвиток економіки та добробут народу.

Ґрунтознавство тісно пов’язане з гідрологією, динамічною геологією, тектонікою, кліматологією, метеорологією, мікробіологією, біохімією (теми: формування ґрунтового покриву, генезис ґрунтів, еволюція і розвиток ґрунту).

Ґрунтознавство – одна з фундаментальних наук про землю і біосферу, тісно пов’язане з такими важливими для людства прикладними дисциплінами, як екологія, агрономія, лісівництво, з фундаментальними науками (фізикою, хімією, математикою); природничими (геологією, мінералогією, петрографією, фізичною географією, геоботанікою, гідрологією, біологією, мікробіологією, біохімією); сільськогосподарськими (агрохімією, фізіологією рослин, рослинництвом, землеробством, луківництвом, лісівництвом, економікою сільського господарства, землеустроєм та ін.).

Історія виникнення і розвиток ґрунтознавства.

Перше визначення ґрунт дав В.В.Докучаєв у науковій праці “Лекції з ґрунтознавства” (1901). Ґрунтознавство в емпіричній стадії свого розвитку з’явилося 2-2,2 тис. років тому. Це була наука з гіпотезами і практичними висновками, які мали для свого часу ранг законів науки.

Розвиток ґрунтознавства в Україні

Перші відомості про ґрунтовий покрив України належать до початку ХІХ ст., коли на основі кадастрових даних були складені грунтові карти Європейської Росії. Знання про грунти України значно розширилися у результаті польових. В Україні, починаючи з 1957р., розгорнулися великі грунтово-картографічні роботи з дослідження грунтів і складання ґрунтових карт у кожному господарстві. На базі ґрунтових і агрохімічних досліджень розроблені заходи з підвищення родючості грунтів, переглянуті й нарізані сівозміни з урахуванням ґрунтового покриву та розвитку ерозійних процесів, проведені меліоративні роботи: зрошення, осушення, вапнування, гіпсування; розроблені системи удобрення сільськогосподарських культур.

Уже в 30-х рр.. ХХ ст. значну діяльність розгорнула науково-дослідна лабораторія ґрунтознавства АН УРСР, якою керував О.Н. Соколовський. У 1960-1970 рр. при вивченні ґрунтового покриву значну увагу було приділено вивченню генезису і властивостей солонців і солонцюватих (О.М. Грінченко, О.М. Можейко, Г.С. Грінь), бури лісових (І.М. Гоголєв, Г.О. Андрущенко, В.І, Канівець ті ін.), галоморфних грунтів (М.І. Полупан), солодей (Д.І. Ковалишин), дерново-карбонатних грунтів (М.В. Лісовий), грунтів Передкарпаття (П.А. Кучинський, І.І, Назаренко), легких (Д.Г. Тихо ненко) й органогенних грунтів (С.Т. Вознюк, Р.С, Трускавецький та ін.). Поглиблено вивчались проблеми антропогенезу при зрошенні (Г.С. Гринь, О.М. Можейко, Г.В. Новикова, М.І Полупан, В.В. Медвєдєв та ін.) при різних рівнях інтенсифікації землеробства В.Д. Кисіль, М.І. Полупан, Г.Я. Чесняк та ін.). Вивченням колоїдно-хімічної характеристики гумусу займався М.І, Лактіонов, розробкою колоїдно-хімічних методів боротьби з фільтрацією – М.К. Крупський, О.Я. Демидієнко, ерозійними процесами – М.К. Шикула, екологією грунту – А.П. Травлєєв. В останні роки все більше уваги надається вивченню еволюції ґрунтового покриву, класифікації грунтів, спрямованості ґрунтотворних процесів під впливом окультурення, розробці і створенню математичних моделей родючості грунтів тощо (М.І. Полупан, Н.М. Бреус, Д.Г. Тихоненко, В.Д. Муха, І.І. Назаренко, Т.О. Грінченко, М.В. Лісовий, С.А. Балюк та ряд інших дослідників.

О.Н. Соколовський – створив учення про активний і пасивний му, гумус; колоїдно-хімічну технологію грунтів; абсорбтивну насиченість лесів кальцієм; походження й окультурювання солонцюватих грунтів каштанового комплексу; основоположник с/г ґрунтознавства.

О.М. Грінченко – установив походження й шляхи окультурювання грунтів Придніпров’я та внесення вапна і гіпсу на чорноземних грунтах України; обґрунтував культурний (антропогенний) процес ґрунтоутворення.

М.К. Крупський – обґрунтував колоїдно-хімічну технологію грунтів; воднево-алюмінієву природу ґрунтової кислотності, методику великомасштабного обстеження грунтів України.

О.М. Можейко – установив походження й окультурювання солонцюватих грунтів Придніпров’я і грунтів каштанового комплексу; використання шахтних, артезіанських і промислових стічних вод для підвищення урожайності польових культур на каштанових грунтах Сухого Степу т чорноземах Лісостепу.

Г.С. Грінь – установив генезис засолених грунтів країни та провів с/г їх типологію; розробив методику великомасштабного обстеження гуртів України, номенклатурний список та агро виробниче їх групування.