Рівні кислотності та лужності грунтів (І.І, Кауричев, 1989)

Фізичні, фізико-механічні властивості ґрунту.

Агрофізичні властивості грунту та структура грунту – важливі умови його родючості. Незважаючи на те, що вони не забезпечують рослини жодним із факторів життя, вони можуть змінити розвиток рослин.

До загальних фізичних властивостей грунту належать щільність твердої фази грунту, щільність (об’ємна маса) грунту і пористість.

Щільність твердої фази грунту (питома маса грунту) – це відношення маси твердої фази грунту до маси рівного об’єму води при 4-х градусах.

Щільність грунту (об’ємна маса) – це маса в грамах 1см3 абсолютно сухого грунту в непорушеному (природному)щільність грунту виражається в г/см3. вона характеризує взаємне розміщення частинок і агрегатів.

Пористість грунту – це загальний сумарний об’єм грунтових пор, заповнених водою або повітрям. Пори, в яких знаходиться капілярна вода, ґрунтове повітря, мікроорганізми та корені рослин, називаються активним. До неактивних відносять пори, зайняті водою.

До фізико-механічних властивостей грунту належать пластичність, липкість, набухання, осідання, зв’язність, питомий опір та ін.

Пластичність – це властивість грунту змінювати свою форму під впливом будь-якої зовнішньої сили без порушення суцільності та зберігати свою форму після знешкодження впливу зовнішньої сили.

Прилипання – це властивість вологого грунту прилипати до інших тіл. Від прилипання зростає опір і погіршується якість обробітку.

З липкістю пов’язана фізична стиглість грунту. Вона відповідає вологості, при якій грунт не прилипає до ґрунтообробних знарядь і кришиться на грудочки.

Набухання – збільшення об’єму грунту при зволоженні.

Осідання – зменшення об’єму при висиханні.

Зв’язність грунту – здатність протидіяти зовнішній силі, що намагається роз’єднати частинки грунту.

Твердість – це здатність грунту протидіяти стискуванню і розклиню ванн.

Питомий опір грунту – це зусилля, що затрачається на здійснення технологічних процесів обробітку грунту (підрізання скиби, перевертання) та подолання тертя грунту по робочій поверхні ґрунтообробних знарядь. Структура ґрунту – це відмінності (агрегати), на які може розпадатися грунт. Розміри й форми структурних агрегатів варіюють у широких межах як у різних ґрунтах, так і в межах якогось горизонту одного ґрунту.