Короткоротаційні сівозміни для господарств різних форм господарювання.
Короткоротаційні сівозміни повинні базуватися на основі плодозміни. Це значить, що насиченість сівозміни має бути таким: 50% — зернові колосові; 25% — бобові і зернобобові; 25% — просапні.
Набір культур визначається спеціалізацією господарства, зональними особливостями, кон’юнктурою ринку. Оптимальна кількість полів 4 з коливанням від 3 до 5. Це обумовлюється допустимим періодом повернення культури на попереднє місце вирощування, який для їх більшості становить 3-4 роки.
Для Лісостепу можна навести такі сівозміни:
І. 1–горох; 2–озима пшениця; 3–цукрові буряки; 4–ячмінь.
ІІ. 1–горох; 2–озима пшениця; 3–кукурудза на зерно; 4–кукурудза на силос.
ІІІ. 1–горох; 2–озима пшениця; 3–цукрові буряки; 4–кукурудза на зерно.
IV. 1–еспарцет; 2–озима пшениця; 3–цукрові буряки; 4–ячмінь з підсівом еспарцету.
Розміщення культур у короткоротаційних сівозмінах, період повернення яких на попереднє місце вирощування становить 5–8 років (соняшник, баштанні), проводять, висіваючи їх на половині поля, міняючи місцями після закінчення ротації з культурою, яка займала другу половину поля.
Перша ротація: 1 — чистий пар, зайнятий пар; 2 — озима пшениця; 3 — ячмінь; 4 — соняшник, кукурудза на зерно.
Друга ротація: 1 — зайнятий пар, чистий пар; 2 — озима пшениця; 3 — ячмінь; 4 — ? кукурудза на зерно, соняшник.
Якщо сівозміни мають 2–3 поля, то їх слід насичувати проміжними посівами з метою подовжити період повернення культур на попереднє місце вирощування: 1–горох; 2–озима пшениця плюс післяжнивні посіви на зелені добрива; 3–цукрові буряки.
В підзоні недостатнього зволоження з метою стабілізації водного режиму та послаблення ґрунтовтоми при насиченні сівозміни озимою пшеницею слід вводити чистий пар: 1 — чорний пар, зайнятий пар; 2 — озима пшениця; 3 — озима пшениця.
Для спеціалізованих господарств можна навести орієнтовні короткоротаційні сівозміни:
І. 1–горох; 2–озима пшениця; 3– кукурудза (ячмінь).
ІІ. 1–соя; 2–кукурудза; 3–кукурудза (ячмінь) — для господарств по вирощуванні свиней, птиці.
І. 1–багаторічні трави; 2–озима пшениця; 3–ячмінь.
ІІ. 1–багаторічні трави на один укіс; 2–озима пшениця плюс післяжнивні посіви на зелений корм; 3–картопля, кормові буряки; 4–ячмінь з підсівом багаторічних трав — для господарств по виробництву молока, яловичини.
Багатопільні сівозміни, що мають великий набір культур, можна трансформувати в короткоротаційні з деяким корегуванням чергування культур.
Десятипільна сівозміна: 1) багаторічні трави на один укіс; 2) озима пшениця; 3) цукрові буряки; 4) кукурудза на силос; 5) озима пшениця; 6) кукурудза на зерно; 7) горох; 8) озима пшениця; 9) цукрові буряки; 10) ячмінь з підсівом багаторічних трав.
Короткоротаційні сівозміни з наведеної вище десятипільної:
І. 1–багаторічні трави на один укіс; 2–озима пшениця; 3–цукрові буряки; 4–кукурудза на зерно; 5–ячмінь з підсівом багаторічних трав.
ІІ. 1–кукурудза на силос і зелений корм; 2–озима пшениця; 3–горох; 4–озима пшениця; 5–цукрові буряки.
Восьмипільна сівозміна: 1) конюшина на один укіс; 2) озима пшениця; 3) цукрові буряки; 4) кукурудза на зерно; 5) горох; 6) озима пшениця; 7) цукрові буряки; 8) ячмінь з підсівом конюшини трансформують у дві короткоротаційні. Перша ланка з чотирьох культур — перша короткоротаційна сівозміна, наступні чотири культури є другою короткоротаційною сівозміною.
Спеціалізовані сівозміни та їх види.
За господарським призначенням і співвідношенням культур вони досить різноманітні. Представниками цього типу є овочеві сівозміни. Як відомо, овочеві культури дуже вибагливі до агротехніки, родючості грунтів тощо. Овочеві сівозміни розміщують на високо родючих грунтах заплав або на добре окультурених високо родючих зрошуваних землях. Ось приклад просапні овочевої сівозміни на зрошуваних землях: 1 – цибуля (на зелень) і огірки; 2 – картопля; або 1 – капуста; 2 – столові буряки; 3 – морква; 4 – силосні; 5 –морква; 6 – зеленні овочі.
Тютюнові і махоркові сівозміни.
Для запобігання ураженню тютюну хворобами його не рекомендується висівати більше, ніж два роки підряд на одному й том самому полі. Кращими попередниками, які запобігають захворюванням тютюну, є зернові колосові культури й трави, а північних районах – коноплі. Для умов України рекомендовані 5-7-пільні сівозміни з двома полями тютюну, 1-2 полями багаторічних трав, наприклад: 1 – зернові з підсівом конюшини; 2 – конюшина; 3 – тютюн; 4 – кукурудза; 5 – тютюн.
Короткоротаційні сівозміни для господарств з невеликою площею ріллі.
Короткоротаційні сівозміни повинні базуватися на основі плодозміни. Це значить, що насиченість сівозміни має бути таким: 50% — зернові колосові; 25% — бобові і зернобобові; 25% — просапні.
Набір культур визначається спеціалізацією господарства, зональними особливостями, кон’юнктурою ринку. Оптимальна кількість полів 4 з коливанням від 3 до 5. Це обумовлюється допустимим періодом повернення культури на попереднє місце вирощування, який для їх більшості становить 3-4 роки.
Для Лісостепу можна навести такі сівозміни:
І. 1–горох; 2–озима пшениця; 3–цукрові буряки; 4–ячмінь.
ІІ. 1–горох; 2–озима пшениця; 3–кукурудза на зерно; 4–кукурудза на силос.
ІІІ. 1–горох; 2–озима пшениця; 3–цукрові буряки; 4–кукурудза на зерно.
IV. 1–еспарцет; 2–озима пшениця; 3–цукрові буряки; 4–ячмінь з підсівом еспарцету.
Розміщення культур у короткоротаційних сівозмінах, період повернення яких на попереднє місце вирощування становить 5–8 років (соняшник, баштанні), проводять, висіваючи їх на половині поля, міняючи місцями після закінчення ротації з культурою, яка займала другу половину поля.
Перша ротація: 1 — чистий пар, зайнятий пар; 2 — озима пшениця; 3 — ячмінь; 4 — соняшник, кукурудза на зерно.
Друга ротація: 1 — зайнятий пар, чистий пар; 2 — озима пшениця; 3 — ячмінь; 4 — ? кукурудза на зерно, соняшник.
Якщо сівозміни мають 2–3 поля, то їх слід насичувати проміжними посівами з метою подовжити період повернення культур на попереднє місце вирощування: 1–горох; 2–озима пшениця плюс післяжнивні посіви на зелені добрива;
