- збирання в спеціальні місткості автомобільних мастил і електроліту з подальшою їх здачею;

- збирання технічних відходів і побутового сміття на базі партії і в тимчасових таборах з ліквідацією їх відповідно інструкції;

- упорядкування бази партії зеленими насадженнями;

- перевірка якості виконання ліквідаційних робіт перед початком весняних сільгоспробіт і за необхідності проведення повторної ліквідації;

- відпрацювання профілю з максимальним використанням шляхів і земель без посівів і угідь, а також з мінімальним прорубуванням просік.

Під час проведення польових робіт буде завдано шкоди посівам (змотування-розмотування сейсмокіс автозмотками, заїзди сейсмостанції на пікети, заїзди вібраторів на пункти збудження, розбивка профілю топобригадою, розмотування-змотування сейсмокіс і розстановка груп геофонів вручну сейсмобригадою). У зв’язку з цим передбачається відшкодування збитків власникам сільгоспугідь згідно з розрахунком.

Проектом передбачаються кошторисні витрати на ліквідацію наслідків заглиблень від діяння вібраторів на поверхню ґрунту. Використання вібраторів є досить ефективним засобом охорони навколишнього середовища в порівнянні з вибуховим способом. Але в результаті діяння вібратора на поверхню ґрунту відбувається його ущільнення з утворенням заглиблення площею біля 1,5м2, яке буде засипатися грунтом вручну без трамбування. Товщина ущільненого грунту залежить від стану і виду грунту, кількості збуджень, але фактично не перевищує 15см. Механічні властивості грунту ущільнених площадок відновлюються під час оранки. Родючість грунту при цьому не зменшується.

3. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА

3.1 Можливості визначення структури фундаменту ДДЗ за сейсмічними даними

З відкриттям родовищ вуглеводнів в межах Північного борту ДДЗ, пов’язаних як з осадовими товщами, так і з розущільненими породами кристалічного фундаменту, важливим для подальшої їх розвідки є простеження сейсморозвідкою поверхні фундаменту чи окремих фізичних меж в його товщі (відбиваючий горизонт VII). За останній (горизонт VII) на часових розрізах приймалось відбиття, яке простежувалось безпосередньо за горизонтом Vв2-п (C1v2); на ділянках профілів, де воно було відсутнє, кореляція велась умовно, переважно, паралельно даному горизонту. Таким чином, структурні побудови по горизонту VII, який відносять до верхів кристалічного фундаменту (100 – 250 м від покрівлі), практично повторювали структурний план підошви візейських відкладів, що припускало повну його пенепленізацію на час перекриття осадовими відкладами. Безумовно, це було далеко від дійсності, найбільш ймовірно, що ерозійна поверхня фундаменту мала складну форму з наявністю ерозійних виступів і западин; останні при трансгресії моря перекривались шарами відкладів, які відсутні на палеовиступах, що і повинно фіксуватись на часових розрізах після детальної обробки при достатній їх інформативності та оптимальній візуалізації.

Оптимальною програмою детальної обробки сейсмічного матеріалу, спрямованої на простеження на часових розрізах поверхні фундаменту в межах бортів ДДЗ, в процесі випробовувань виявилась програма TRABS. Біполярні часові розрізи (TRABS) підкреслюють динамічні особливості хвильового поля осадової товщі, тому стає можливим більш однозначно корелювати умовну границю “F” “осадова товща - фундамент”, яка на часових розрізах розділяє інтервал упорядкованого сейсмічного запису осадової товщі від хаотичного і невиразного, з окремими відбиттями з неупорядкованими короткими осями синфазності або повною їх відсутністю. При достатній щільності профілів задовільної якості не виключено можливості простеження цієї межі по площі і побудови структурної схеми, яка може бути пов’язана з поверхнею кристалічного фундаменту і могла б лягти в основу подальших робіт з прогнозування геологічного розрізу, в тому числі і зон фізичних змін порід в корі вивітрювання фундаменту.

Слід підкреслити, що однозначність кореляції межі “F” на часових розрізах, при загальній її суб’єктивності, в межах виступів вища, ніж в западинах, в яких ця межа може бути проведена глибше на основі віднесення до осадової товщі інтервалу запису з окремими впорядкованими хвилями з субпаралельними осями синфазності. Ці відбиття можуть бути пов’язані як з відкладами довізейського віку, накопичених в западинах на початковому етапі перекриття фундаменту, так і з шаруватістю самих порід фундаменту, зумовленою їх розущільненням в процесі їх вивітрювання.

Через відсутність на площі свердловин стратиграфічна прив’язка межі “F” неможлива, однак за межами площі у свердловині 14 (Огульцівська площа) на регіональному профілі Богатойка – Мерефа положення цієї межі відповідає глибині розкритого свердловиною фундаменту.

Рельєф фундаменту Люботинсько-Коротицької площі має складну морфологію: при загальній зануреності з півночі на південь його ускладнено окремими виступами, розділеними вузькими і глибокими долинами; одночасно по розривних порушеннях значної амплітуди напрямку північний захід – південний схід окремі блоки занурюються на південний захід. Ці порушення активно проявляли себе у візейсько-серпухівський час; в башкирських відкладах вони існують, здебільшого, як плікативні. Амплітуда коливань глибин залягання поверхні фундаменту значна: по лінії профілів 12482702 – 13482703 на цей момент перепад висот рельєфу фундаменту досягає 500 м, на момент перекриття його візейськими відкладами він становив 250 – 300 м .

Рельєф поверхні фундаменту на момент його перекриття осадовими товщами впливав на літологічні особливості перекриваючих його осадових товщ візейського і серпухівського, а, ймовірно, і башкирського ярусів карбону. У процесі трансгресивного перекриття його візейськими відкладами в межах палеозападин можуть бути присутні давніші відклади, ніж на виступах; при цьому в глибоководних ділянках западин відкладались дрібнозернисті, а по периферії виступів – крупнозернисті матеріали розмиву, які можуть бути перспективними як літологічні пастки вуглеводнів. У межах самих виступів ймовірним є опіскування окремих шарів верхньовізейських і серпухівських відкладів та утворення в їх межах літологічних пасток. Виявлені долини по поверхні кристалічного фундаменту в умовах осадонакопичення в карбоновий час могли продовжувати розвиватись