Оскільки при просапній системі землеробства вирощують найбільш цінні і продуктивні рослини і більше, ніж при інших системах, використовують засоби, які постачає промисловість (добрива, машини) , то вона є найбільш інтенсивною порівняно з іншими системами землеробства.

В конкретних умовах окремих природних зон країни впроваджують і інші специфічні види інтенсивної системи землеробства. Наприклад, в східних районах України, де поширена вітрова ерозія, ефективною виявилася ґрунтозахисна система землеробства. Сівозміни її характеризуються насиченістю зерновими і значною площею парів, смуговим розміщенням парів і зернових, впровадженням спеціальних способів обробітку ґрунту з зменшенням стерні на поверхні та інших заходів, ефективних у боротьбі з вітровою ерозією.

Отже, в цілому всі інтенсивні системи землеробства передбачають здійснення таких заходів:

науково обґрунтовану спеціалізацію – виробництво того виду продукції, для якого є найкращі умови і може бути найбільшою економія витрат;

найбільш раціональне використання всіх земельних угідь (впровадження ефективної структури посівних площ);

впровадження правильних сівозмін відповідно до запроектованої структури посівних площ;

виробництво і реальне використання органічних добрив;

диференційовані способи обробітку ґрунту;

поліпшення якості насіння і впровадження нових високопродуктивних сортів і гібридів;

комплексна механізація всіх сільськогосподарських робіт і вирощування культур з найменшими затратами або без ручної праці;

здійснення заходів по зрошенню і осушенню земель, а також захисту ґрунту від ерозії (ґрунтозахисні сівозміни, протиерозійний обробіток ґрунту, полезахисні насадження тощо);

впровадження у виробництво досягнень науки і передового досвіду та наукової організації праці, яка б забезпечила високоякісне проведення всіх робіт у найкоротші строки.

Всі наведені заходи диференціюють і конкретизують залежно від місцевих природних і екологічних умов [21].

1.1 Агрохімічний та агроекологічний стан ґрунтів Івано-Франківської області

Грунтотвірний процес проходить в тісному взаємозв’язку з кліматом, рельєфом, характером материнської породи, рослинності, глибиною залягання ґрунтових вод і господарської діяльності людини. Під впливом цих факторів сформувався сучасний ґрунтовий покрив області з такими ґрунтовими відмінами.

I Сірі опідзолені ґрунти на лесовидних суглинках

1. Ясно-сірі опідзолені пилувато-легкосуглинкові

2. Сірі-опідзолені пилувато-легкосуглинкові

3. Темно-сірі опідзолені пилувато-середньосуглинкові

II Чорноземи на лесовидних суглинках

4. Чорноземи опідзолені пилувато-середньосуглинкові

5. Чорноземи глибокі вилугувані пилувато-важкосуглинкові

III Лучні ґрунти на алювіальних та делювіальних відкладах

6. Лучні глибокі опідзолені глеюваті пилувато-середньосуглинкові

7. Лучні неглибокі опідзолені пилувато-середньосуглинкові

8. Лучні глибокі наносні шаруваті пилувато-легкосуглинкові

9. Лучні глейові пилувато-середньосуглинкові

10. Лучно-болотні пилувато-середньосуглинкові

IV Дернові опідзолені, дерново-підзолисті і буроземно-підзолисті ґрунти на делювіальних та алювіальних відкладах

11. Дернові опідзолені глеюваті пилувато-легкосуглинкові

12. Дерново-середньопідзолисті поверхнево-глеюваті пилувато-легкосуглинкові

13. Дерново-сильнопідзолисті поверхнево-глеюваті пилувато-легкосуглинкові

14. Підзолисто-дернові поверхнево-глеюваті пилувато-легкосуглинкові

15. Буроземно-підзолисті поверхнево-глеюваті пилувато-легкосуглинкові

V Бурі лісові та дерново-буроземні ґрунти на елювії-делювії Карпатського флішу

16. Бурі лісові опідзолені пилувато-середньосуглинкові

17. Дерново-буроземні опідзолені піщано-легкосуглинкові

18. Дерново-буроземні опідзолені неглибокі піщано-легкосуглинкові

VI Торфовища низинні

19. Торфовища низинні неглибокі

20. Торфовища низинні глибокі [16].

Агроекологічний стан ґрунтів області

Основними джерелами забруднення навколишнього середовища в області є електростанції, транспорт, промисловість та використання в землеробстві засобів захисту рослин.

Контроль за екологічним станом довкілля в області веде радіологічно-токсологічна служба обласного центру “ Облдержродючість ”.

Основним завданням її є здійснення радіологічного і токсикологічного контролю за станом забруднення земель сільськогосподарського призначення та продукції рослинництва радіонуклідами, важкими металами і залишками пестицидів.

З цією метою в кожному адміністративному районі у 1976 році закладено постійні контрольні ділянки на різних типах ґрунтів сільськогосподарського призначення.

На контрольних ділянках вивчаються фізико-хімічні та агрохімічні властивості ґрунтів, рівні експозиційної дози ( гамма-фон ). В зразках ґрунту та рослин визначають щільність забруднення радіонуклідним цезієм – 137 та стронцієм – 90.

Крім цього вивчається динаміка забруднення ґрунту важкими металами та залишками пестицидів [11].

Агрохімічна оцінка ґрунтів

Аналіз основних агрохімічних показників ґрунтів по роках агрохімічного обстеження показує тенденцію до зниження їх якісного стану.

Однією з причин зниження родючості ґрунтів, погіршення їх фізичних і хімічних властивостей, збільшення небезпеки ерозії ї втрати гумусу – головної запоруки родючості ґрунтів. За результатами останнього туру агрохімічного обстеження середньо заражений показник вмісту гумусу по області зменшився на 0.08% (табл.1.1).

Таблиця 1.1

Агрохімічна характеристика земель за останнім туром обстеження

Назва адміністративно-територіальної одиниці | Обстежена площа, тис.га | Площі ґрунтів за вмістом гумусу

Дуже низький ‹1.1 | Низький 1.1-2.0 | Середній 2.1-3.0 | Підвищений 3.1-4.0 | Високий 4.1-5.0 | Дуже високий ›5.0

тис.га | % | тис.га | % | тис.га | % | тис.га | % | тис.га | % | тис.га | %

Богородчанський | 11.4 | - | - | - | - | 11.4 | 100 | - | - | - | - | - | -

Верховинський | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | -

Галицький | 21.3 | - | - | 0.2 | 0.9 | 12.3 | 57.8 | 8.8 | 41.3 | - | - | - | -

Городенківський | 41.7 | - | - | 1.2 | 2.9 | 1.3 | 3.1 | 21.4 | 51.3 | 16.1 | 38.6 | 1.7 | 4.1

Долинський | 3.1 | - | - | 0.1 | 3.2 | 2.0 | 64.5 | 1.0 | 32.3 | - | - | - | -

Калуський | 8.1 | - | - | 1.0 | 12.4 | 6.1 | 75.2 | 1.0 | 12.4 | - | - | - | -

Коломийський | 34.0 | - | - | - | - | 10.7 | 31.5 | 19.4 | 57.1 | 3.9 | 11.4 | - | -

Косівський |