Надвірнянський | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | -

Рогатинський | 28.6 | - | - | 0.3 | 1.0 | 14.9 | 52.1 | 13.4 | 46.9 | - | - | - | -

Рожнятівський | 4.9 | - | - | 1.1 | 22.5 | 2.9 | 59.2 | 0.9 | 18.3 | - | - | - | -

Снятинський | 18.6 | - | - | - | - | 3.3 | 17.7 | 13.3 | 71.5 | 2 | 10.8 | - | -

Тисменицький | 15.0 | - | - | 1.4 | 9.3 | 11.2 | 74.7 | 2.4 | 16.0 | - | - | - | -

Тлумацький | 29.2 | - | - | - | - | 7.3 | 25.0 | 16.1 | 55.1 | 5.8 | 19.9 | - | -

Всього по області | 223.5 | - | - | 5.3 | 2.4 | 91 | 40.7 | 97.7 | 43.7 | 27.8 | 12.4 | 1.7 | 0.8

Раціональне використання земельних угідь в сільськогосподарському виробництві, розробка і ефективне застосування комплексу заходів по регулюванню та управлінню родючістю ґрунтів не можливі без знання їх фактичного агроекологічного стану.

Кінцевою метою сільськогосподарського виробника в рослинництві є отримання максимального врожаю при належному збереженні родючості ґрунту та його екологічного стану.

Агрохімічна оцінка якості ґрунтів визначалась з використанням агрохімічних показників, що характеризують їх внутрішні властивості, і виражають в балах. За 100 балів приймається еталонний грунт з найвищим значенням показників властивостей ґрунту, а інші ґрунти отримують оцінку відносно еталону. Агрохімічна оцінка ґрунтів поля визначає рівень їх окультуреності.

Такі фактори, як клімат, кислотність ґрунтів істотно впливають на їх стан, що і спонукає враховувати їх при агрохімічній оцінці.

Еколого-агрохімічний стан ґрунту визначається шляхом внесення в агрохімічну оцінку поправки на забруднення його радіонуклідами, важкими металами та пестицидами. Еколого-агрохімічна оцінка включає показники не лише родючості, але й дані про забрудненість ґрунтів і є зведеним показником агроекологічного стану поля, земельної ділянки та інших територіальних одиниць.

Найвищим еколого-агрохімічним балом характеризуються ґрунти районів, які розташовані в Придністровській (Лісостеповій) зоні. Значну площу в зоні займають чорноземи та темно-сірі опідзолені ґрунти, які є найбільш родючими в області.

Одним із важливих показників, який визначає рівень родючості та продуктивності ґрунту є ресурс родючості в зернових одиницях. Розраховується він через ціну одного бала в зернових одиницях, помножених на показник еколого-агрохімічної оцінки.

Ціна одного бала – це величина урожаю сільськогосподарських культур, що припадає на один бал оцінки поля або земельної ділянки. Ціна бала є загальнодержавним показником і розраховується на основі польових досліджень на ґрунті, прийнятому за еталон, шляхом ділення врожаю всіх сільськогосподарських культур в зернових одиницях, одержаного без добрив за рахунок природної родючості ґрунту, на його еколого-агрохімічну оцінку в балах. Вона виражає здатність ґрунту, залежно від його родючості, забезпечити врожай без внесення добрив [14].

РОЗДІЛ 2

Умови, об’єкт, методика досліджень

2.1. Умови досліджень

Дослідження проводились на базі земель Загвіздянської сільської ради, Ботанічного саду та дендропарку "Дружба" Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника.

Агрометеорологічні умови за час дослідження були цілком задовільними для росту і розвитку основних сільськогосподарських культур. У районі досліджень можна виділити такі особливості агрометеорологічних умов:

Зима була аномально теплою, відхилення від норми середньомісячних температур становило плюс 3 – 8°С. Особливо теплим був січень, який за температурними показниками відповідав березню – початку квітня. Середня за місяць температура становила 3,2°С тепла, максимальна підвищувалась до 12 - 14°С тепла. Відбувалося поновлення ростових процесів рослин озимих культур.

Умови перезимівлі озимих культур не мали негативних наслідків.

Протягом вегетаційного періоду відмічалося зниження відносної вологості повітря до критичних значень 30% і нижче та виникнення суховіїв, найбільша кількість днів відмічалася у квітні, але вони були не тривалими та не несли збитків.

Спостерігався підвищений температурний режим протягом всього періоду вегетації. Особливо жаркими були липень та серпень, коли в окремі дні максимальна температура повітря підвищувалась до 35 - 37°С тепла.

В окремі періоди вегетації відмічалося виникнення небезпечних та стійких гідрометеорологічних явищ ( випадання сильних дощів, граду, сильний вітер ), що носили локальний характер. Було пошкоджено сільськогосподарські угіддя та нанесені збитки сільському господарству.

Випадіння рясних дощів зливного характеру в окремі дні протягом першої половини липня 2008 року перешкоджали проведенню польових робіт по збиранню та вивезенню врожаю та негативно впливало на дозрівання зернових колосових культур.

Спостерігалися в основному сприятливі умови осінньої вегетації озимих культур під врожай 2009 року.

Середня місячна температура повітря лише у вересні та жовтні наближалася або була нижче норми, в решту місяців по всій території області значно перевищувала норму. Найвищі відхилення від норми ( плюс 7-8°С) спостерігалися у січні 2007 року, найнижчі (мінус 0,4-0,7°С) – у вересні 2007 року.

Режим випадіння опадів характеризувався нерівномірним розподілом як у часі так і по території. Найбільшим недобором у порівнянні з нормою у холодний період відрізнявся грудень 2006 року ( 13-33% норми ). У теплий період найсухішим був квітень 2007 р. ( 49-61% від норми ). Найголовнішим місяцем холодного періоду був січень та