За холодний період по території області випало 131-157мм опадів, що становить в середньому 80% від кліматичної норми.

Сума опадів за теплий період року становила 639-749мм, що відповідає 121% норми.

За режимом зволоження в цілому по території області теплий період характеризувався як вологий – ГТК = 1,5 (Івано-Франківськ) та надмірно вологий ГТК = 2,0-2,9 на решті території.

2.2. Об'єкт досліджень

Об’єктом дослідження були дерново-опідзолені поверхнево-оглеєні ґрунти, в орному шарі яких міститься:

гумусу 1.8 – 2.0% (по Тюріну)

лужногідролізованого азоту – 60,3 кг/га (за Корнфільдом)

рухомого фосфору – 30.7 мг/кг (за Кірсановим)

обмінного калію – 40.8 мг/кг (за Кірсановим)

сольове рН ґрунту – 5.1-5.5

На ґрунтах взято ділянки, які 14 років виключені із обробітку і знаходяться під перелогами вкриті різнотрав’ям (Рис.2.1) та поля, що знаходяться в обробітку із сівозміною: озима пшениця – озимий ріпак – ячмінь + багаторічні трави – багаторічні трави 2 роки використання (Рис.2.2).

Рис.2.1 Ґрунтовий розріз під перелогами

Рис.2.2 Ґрунтовий розріз ділянки поля, що знаходиться в обробітку із сівозміною

2.3. Методика досліджень

У відповідності з програмою досліджень виконувались наступні завдання:

- вологість ґрунту – ваговим методом

- об'ємна маса пошарово 0-50см – циліндричним методом

- твердість ґрунту пошарово 0-50см – твердомір І.В. Гулубєва

- структурно-агрегатний склад – сухим просіюванням

- ботанічний склад трав'яного покриву перелогів – за Д.К. Зеровим «Визначник рослин України».

РОЗДІЛ 3

Експериментальна частина

Вплив перелогів на агрофізичні властивості ґрунту

Серед агрофізичних властивостей ґрунту виділяють загальні та фізико-механічні (або технологічні). До загальних відносять питому масу, будову ґрунту, пористість і об’ємну масу (щільність), а до фізико-механічних – зв’язаність, пластичність, прилипання і спілість. Агрофізичною властивістю ґрунту є його структура. Значення їх для росту рослин і одержання високих урожаїв дуже важливе, на що у свій час вказував Д.І. Мендєлєєв. На його думку, значення фізичних властивостей ґрунту не зменшується, а навпаки, збільшується при використанні мінеральних добрив. Вивченню агрофізичних властивостей ґрунту присвятили свої дослідження багато вітчизняних вчених – В.Р. Вільямс, О.Г. Дояренко, І.Б. Ревут, Д.І. Буров та інші. Із зарубіжних вчених слід відзначити Є.Вольні і Кіна [7].

Фізичні властивості визначають напрямок майже всіх процесів, які відбуваються в ґрунті. Вони істотною мірою впливають на ріст і розвиток рослин. Більшість агротехнічних і меліоративних заходів у землеробстві застосовуються для тимчасового або тривалого поліпшення, головним чином, фізичних властивостей ґрунтів. Розробляючи агротехніку вирощування сільськогосподарських культур, до уваги беруть, насамперед, ці показники.

Питома маса – це відношення маси абсолютно-сухого ґрунту до маси води при 4°С в такому ж об’ємі, який займає сам сухий грунт (без проміжків між частинками). Величина його залежить в основному від механічного складу ґрунту і вмісту гумусу. У середньому питома маса ґрунту (за винятком торф’янисто-болотного) коливається в межах 2,4 – 2.8. З питомою масою пов’язані зусилля, які доводиться витрачати на обробіток ґрунту. Від заходів землеробства (обробітку, внесення добрив тощо) питома маса ґрунту змінюється мало.

Будова ґрунту – це співвідношення між об’ємом твердої фази ґрунту і проміжками різних розмірів (пористістю). Будова ґрунту тісно пов’язана із ступенем його ущільнення і розпушення. В окультуреному ґрунті на проміжки, де може міститися волога й повітря (що визначає пористість ґрунту), повинно припадати близько 50% загального об’єму ґрунту. Залежить будова ґрунту від механічного складу, структури і зложення його (зложення – це взаємне розташування частинок ґрунту).

Пористість – дуже важлива властивість ґрунту. Ще наприкінці ХІХ ст. В.Р. Вільямс сказав: " Найбільш інтенсивною, з точки зору землеробства, фізичною властивістю ґрунту є пористість ". Для забезпечення кращого водно-повітряного режиму необхідно, щоб у ґрунті були проміжки більших розмірів (некапілярні), які зумовлюють водопроникність, повітроємкість та повітропроникність, і менших – не більше як 0,1мм (капілярні), від яких залежить вологоємкість і капілярний рух вологи в ґрунті. Сумарна кількість проміжків (капілярних і некапілярних) становить загальну пористість ґрунту і виражається воно в процентах до сумарного об’єму твердої фази і об’єму всіх проміжків.

Від будови ґрунту і питимої маси твердої фази залежить також його щільність, або об’ємна маса, - маса абсолютно-сухого ґрунту в одному кубічному сантиметрі (г/см3) при непорушеній будові, тобто в такому стані, в якому грунт перебуває на полі. Значно впливають на щільність, механічний склад і структура ґрунту.

Щільність ґрунту є об’єктивним показником його основних властивостей, важливих для росту рослин. Від неї залежать водний, повітряний, тепловий режими, біологічна активність і, нарешті, поживний режим ґрунту.

Структура ґрунту. Серед твердих частинок ґрунту виділяють механічні елементи і структурні частинки.

Механічні елементи, за визначенням Н.М. Качинського, - це відокремлені скибочки (скалки) породи і мінералів, а також аморфні сполуки в ґрунті, всі елементи яких перебувають у хімічному зв’язку. Воно можуть утворюватись або в результаті подрібнення породи, або при взаємодії окремих елементів твердої фази ґрунту з ґрунтовим розчином.

Залежно від способу утворення механічні елементи можуть бути мінеральні, органічні й органо-мінеральні. За розміром вони бувають від каменів до найдрібніших колоїдів [16].

3.1. Ботанічний склад трав'яного покриву перелогів

Рослинний покрив перелогів на досліджуваній ділянці визначали за Д.К. Зеровим “ Визначник рослин України ” [10]. На перелогах зростає змішаний вид рослин – злакові та дводольні. Серед них:

пижма звичайна/Tanacetum vulgare L.

лисохвіст польовий/Alopecurus arvense L.

м’яточник чорний/Ballota nigra L.

деревій звичайний/Achillea millefolium L.

осот сивий/Cirisium incanum

осот польовий/Cirsiumarvense L.

морква дика/Daucus carota L.

ромашка/Matricaria L.

будяк/Carduum L.

плоскуха звичайна/Echinochloa crus-galli (L.)

пирій повзучий/Elytrigia repens (L.)

подорожник великий/ Plantago major L.

звіробій звичайний/Hypericum perforatum L.

росичка коров’яча/Drosera L.

Проектне покриття трав'янистою рослинністю перелогів становило 100%, а посівів ріпаку –