Бур'яни дуже різноманітні як за морфологічними, так і за біологічними та екологічними особливостями.

За тривалістю життя бур'яни поділяють на дві великі біологічні групи – малорічники (однорічні та дворічні види) і багаторічники. Перші майже завжди розмножуються тільки насінням, плодоносять звичайно один раз,після чого відмирають; другі живуть кілька років, неодноразово плодоносять, розмножуються насінням і вегетативно.

Бур'яни в перелогах сприяють розмноженню та поширенню багатьох шкідників і хвороб сільськогосподарських культур. Озима совка та лучний метелик, відкладають свої яєчка на листках лободи, березки тощо. Гусінь цих шкідників. Яка виходить з яєчок , живиться спочатку листям бур'янів, а пізніше переходить на посіви злакових та інших культур, завдаючи великої шкоди. Збудники таких хвороб, як жовта, лінійна та стеблова іржа, часто переходять на посіви злакових культур з бур'янів, зокрема з пирію, вівсюга тощо. Вівсюг поширює головню вівса. В бур'янах часто знаходять притулок миші, ховрахи та інші гризуни, які знищують посіви.

Однією з найбільш характерних біологічних особливостей багатьох видів бур'янів є їх надзвичайно велика плодючість та здатність до посиленого вегетативного розмноження. Вони дають дуже багато насіння, яке потрапляючи в грунт, створює, разом з вегетативними органами розмноження, так звану потенціальну засміченість ґрунту. Вона обчислюється сотнями мільйонів і навіть мільярдами насінин та величезною масою вегетативних органів розмноження бур'янів (кореневищ, кореневих паростків, цибулин) на кожен гектар ґрунту[3].

3.2. Вологість ґрунту під перелогами та в сівозміні

Таблиця 3.1

Вологість ґрунту під перелогами та в сівозміні під ріпаком озимим

Шар ґрунту, см | Вологість ґрунту, %

під перелогами | в сівозміні під ріпаком озимим

0 – 10

10 – 20

20 – 30

30 – 40

40 – 50 | 26.2

25.2

25.2

23.1

20.8 | 27.7

14.9

22.4

22.9

22.5

Вологість ґрунту в шарі 0 – 10см як під перелогами так і в сівозміні були практично однаковими і становили 26.2 та 27.7%.

З поглибленням відбору зразків ґрунту в шарі 10 – 20см вміст вологи під перелогами не змінювався. В той же час під посівом ріпаку її було на 41.9% менше, що, треба думати, обумовлено інтенсивним використанням вологи культурою. В шарі ґрунту 20 – 30 та 30 – 40см вологи під посівом ріпаку було дещо більше і досягло 22.4 – 22.9%, а під перелогами, навпаки зменшувався вміст її до 20.8%, що складало близько 2.3%.

Під перелогами як і під озимим ріпаком із поглибленням шару ґрунту до 40 – 50см вологи зменшилося на 5.2 – 5.4%.

Отже, в цілому забезпеченість вологою під перелогами в шарі ґрунту 0 – 50см становила 24.1%, а в сівозміні під озимим ріпаком – 22.1%, що було практично однаковим.

3.3. Об’ємна маса ґрунту

Об’ємна маса ґрунту залежить від механічного складу, структури, часу і способів обробітку ґрунту, а також від розвитку кореневої системи рослин, діяльності ґрунтової біоти.

Об'ємна маса, маса абсолютно-сухого ґрунту в одному кубічному сантиметрі (г/см3) при непорушній будові, тобто в такому стані, в якому грунт перебуває в полі.

Ґрунт, який складається із макроагрегатів (більше 0.25мм), рідко ущільнюється більше, як на 1.2 – 1.3 г/см3 , тоді як грунт, що складається із мікроагрегатів (менше 0.25мм) може мати об'ємну масу 1.55 – 1.60 г/см3, тобто буває більш ущільненим [12].

В дослідах об'ємна маса ґрунту під перелогами та в сівозміні під ріпаком озимим була дещо різною (табл.3.2).

Таблиця 3.2

Об'ємна маса ґрунту під перелогами та в сівозміні

Шар ґрунту, см | Об'ємна маса, г/см3

поле сівозміни | переліг

0-10 | 1.21 | 1.47

10-20 | 1.31 | 1.49

20-30 | 1.29 | 1.47

30-40 | 1.36 | 1.52

40-50 | 1.40 | 1.54

Так, в шарі ґрунту 0 – 10см під перелогами об'ємна маса становила 1.47 г/см3. З поглибленням до 10 – 30см вона практично не змінювалась і була 1.49 – 1.47 г/см3. Разом з тим об'ємна маса в шарі 30 – 40см зросла до 1.52 г/см3, а в шарі 40 – 50см була найбільшою по профілю і досягла 1.54 г/см3.

В полі сівозміни під ріпаком озимим в шарі ґрунту 0 – 10см об'ємна маса складала 1.21 г/см3, в шарі 10 – 20 і 20 – 30см вона зросла на 5.6% і становила 1.31 та 1.29 г/см3 відповідно, що є оптимальною для росту і розвитку рослин на дерново-підзолистих поверхнево-оглеєних ґрунтах.

Із поглибленням ґрунту в шарі 30 – 40см об'ємна маса ґрунту зросла до 1.36 г/см3 або на 12%, порівняно із верхнім шаром ґрунту 0 – 10см. Найбільшою вона була в шарі ґрунту 40 – 50см і становила 1.40 г/см3.

Отже, як свідчать результати досліджень на ґрунтах, які виведені із обробітку і знаходяться під перелогами до 14 років пройшло переущільнення по всьому профілю 0 – 50см. А як відомо, щільність є об’єктивним показником його основних властивостей важливих для росту рослин. від неї залежить повітряний, тепловий режими, біологічна активність і нарешті поживний режим ґрунту.

3.4. Твердість ґрунту

Твердість ґрунту – властивість ґрунту в природному стані чинити опір стисненню та розклиненню. Твердість ґрунту чинить опір розвитку кореневій системі рослин, нерідко знижує схожість рослин, істотно впливає на повітряний та тепловий режим ґрунту, збільшує опір ґрунтообробним машинам та знаряддям. Твердість ґрунту виражають в кг/см2 [7].

В умовах виведення орних земель із обробітку під перелоги збільшується техногенне навантаження на грунт, проходить ущільнення його, збільшується чисельність шкідників, поширення хвороб і стан ґрунтів оцінюється в зоні Полісся як середньо погіршений.

В цих ґрунтах профіль різко диференційований на генетичні горизонти. Внаслідок надмірного зволоження профіль цих