Таблиця 3.3

Твердість ґрунту під перелогами та в сівозміні

Шар ґрунту, см | Твердість ґрунту, кг/см2

поле сівозміни | переліг

0-10 | 3.2 | 5.6

10-20 | 3.7 | 10.8

20-30 | 4.5 | 21.0

30-40 | 5.2 | 24.5

40-50 | 5.8 | 27.9

Як видно із табл.3.3, твердість ґрунту під перелогами істотно відрізняється від ґрунту що є в обробітку сівозміни. Твердість ґрунту збільшується під перелогами пошарово від 0 – 10см по всьому профілю до 40 – 50см. Якщо у верхніх шарах твердість ґрунту складала 5.6 кг/см2, то в шарі 10 – 20см вона збільшилась у 2 рази, а в шарі 20 – 30см майже у 5 разів і становила 24.5 кг/см2. Найвищим цей показник становив в шарі 40 – 50см – 27.9 кг/см2.

На ґрунтах які знаходяться в обробітку твердість ґрунту коливалася від 3.2 кг/см2 у шарі 0 – 10см до 5.8 кг/см2 у шарі 40 – 50см. Як видно із результатів ця різниця була незначною і становила 42%.

3.5. Структурно-агрегатний стан ґрунту під перелогами та ґрунтами, що є в обробітку

Таблиця 3.4

Структурно-агрегатний стан та коефіцієнт структурності під перелогами та в сівозміні під озимим ріпаком

Шар ґрунту, см | Переліг | Ґрунт, що знаходиться в обробітку

агрофізично-цінні агрегати, % | коефіцієнт структурності | агрофізично-цінні агрегати, % | коефіцієнт структурності

0 – 10

10 – 20

20 – 30

30 – 40

40 – 50 | 80.6

74.3

68.5

66.8

67.7 | 4.17

1.8

1.1

0.9

0.8 | 44.6

42.9

40.7

43.8

39.4 | 1.25

0.81

0.5

0.32

0.2

При визначенні структурно-агрегатного стану під перелогами в шарі ґрунту 0 – 10см одержані наступні дані: агрофізично-цінних агрегатів більше 10мм і менше 0.25мм становили 80.6% від загальної кількості. При цьому коефіцієнт структурності склав 4.17.

Разом з тим структурно-агрегатний стан ґрунту, що знаходиться в обробітку в сівозміні цей показник склав відповідно 44.4% агрофізично-цінних агрегатів, а коефіцієнт структурності становив – 1.25.

В шарі ґрунту 10 – 20см склад агрофізично-цінних агрегатів перелогів зменшився до 74.3%, коефіцієнт структурності – 1.8, а в сівозміні він склав – 42.9% і 0.81.

Як під перелогами, так і під озимим ріпаком із поглибленням шару ґрунту від 20см до 50см показник агрофізично-цінних агрегатів склав: під перелогами – 68.5 – 67.7%, в сівозміні – 40.7 – 39.4%; коефіцієнт структурності становив: під перелогами – 1.1 – 0.8, в сівозміні – 0.5 – 0.2.

Це свідчить про те, що систематичний відвальний обробіток ґрунту в сівозміні під польові культури призводить до погіршення структури ґрунту порівняно із довготривалими перелогами.

РОЗДІЛ 4

Охорона праці

Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві поширюються на всі підприємства, установи й організації незалежно від підпорядкування та форми власності на підприємців, фермерів та інших юридичних та фізичних осіб, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції.

Правила охорони праці встановлюють вимоги безпеки праці по вирощуванню, збиранню і первинній обробці сільськогосподарських культур.

Вимоги до виконання робіт із хімічними речовинами в лабораторіях

Безпека праці при роботі зі шкідливими хімічними речовинами повинна забезпечуватися згідно з вимогами типової інструкції з безпеки праці для працюючих зі шкідливими речовинами.

Підлога в лабораторій повинна бути рівною, не слизькою, із зручною для очищення поверхнею і виконуватися з матеріалів, стійких до кислот, лугів, розчинників та інших хімічних речовин.

Стіни лабораторних приміщень повинні бути з вогнетривких матеріалів, таких, що легко миються.

Усі лабораторії мають бути обладнані лабораторними столами з полицями завдовжки 1.8 – 2.7м на кожного працівника. Ширина проходів між обладнанням лабораторії повинна бути не менше ніж 1.4м.

Біля робочих місць на видному місці вивішуються інструкції з охорони праці і пожежної безпеки.

Приміщення лабораторії обладнуються припливно-витяжною вентиляцією і, незалежно від цього, - пристроями для природної вентиляції (кватирки, фрамуги, вентиляційні канали). Керування цими пристроями повинно проводитися безпосередньо з підлоги.

Переливати невелику кількість рідини необхідно за допомогою сифона і гумової груші, користуватися лійками із загнутими вінцями і капілярними трубками. Мірники повинні бути забезпечені покажчиками рівнів і сигнальними трубками для відводу агресивних рідин у стік при переповненні.

Під час приготування розчинів суміші кислот, лугів і отруйних речовин потрібно:

вливати кислоту у воду, а не навпаки;

сухі реактиви відбирати шпателем, склом чи ложкою.

Усі концентровані розчини сірчаної, азотної, соляної, оцтової та інших кислот, кристалічний йод, фосфорний ангідрид, азотнокисла мідь та інші леткі речовини необхідно зберігати у спеціальному скляному посуді з притертими пробками.

Зберігання у хімічних лабораторіях сильнодіючих, отруйних, вибухових, вогненебезпечних речовин допускається в межах змінної потреби чи потреби на 1 робочий день.

Не допускається користуватися розбитим чи тріснутим посудом, ставити його безпосередньо на вогонь і прибирати бите скло незахищеними руками. Бите скло необхідно скласти у спеціально виділену ємкість.

Не допускається використовування хімічного посуду для харчових цілей.

Не допускається пробувати на смак чи запах невідомі речовини.

В місцях, де виконують роботу з кислотами, лугами та іншими сильнодіючими хімічними реактивами, потрібно завжди мати запас нейтралізуючих речовин та аптечку першої допомоги.

При попаданні кислоти на тіло необхідно промити уражене місце 2-3 %- ним розчином бікарбонату натрію (харчової соди), при попаданні лугу – 3-5 %- ним розчином оцтової кислоти чи 2 %- ним розчином борної кислоти, а при відсутності цих речовин – терміново промити уражене місце під струменем води протягом 10-15 хв.

При попаданні кислоти в очі треба негайно промити їх водою з фонтанчика або крана і терміново звернутися до лікаря.

Пролиті отруйні речовини необхідно терміново знешкоджувати нейтралізацією розчином бікарбонату натрію чи оцтової кислоти з подальшим прибиранням за допомогою тирси і ретельним промиванням цих місць водою [18].

ВИСНОВКИ

Основною причиною низької продуктивності перелогів на