Сучасна політика ресурсозбереження та ефективність її здійснення - діяльності підприємства з управління ресурсозбереженням зумовлює необхідність �...

Реферат - Сучасна політика ресурсозбереження та ефективність її здійснення

діяльності підприємства з управління ресурсозбереженням зумовлює необхідність створення відповідної системи. Під системою управління ресурсозбереженням підприємства слід розуміти сукупність дій щодо здійснення впливу управлінських органів на процес ресурсоз-береження за допомогою реалізації функцій (загальних, конкретних і забезпечуючих). Управлінню ресурсозбереженням підприємства, як і будь-якому об’єкту, властиві функції управління. Функціональний підхід базується на визначенні функції управління ресурсозбереженням, які дозволяють здійснювати перехід об’єкта управління із одного стану в інший та реалізують виконання цих функцій на будь–якому рівні управління. Функції управління ресурсозбереженням реалізуються через елементи управлінського циклу: визначення мети управління ресурсозбереженням підприємства, планування рівня ресурсозбере-ження, організація управління ресурсозбереженням, мотивація, коорди-нація, оцінка та аналіз та моніторинг ресурсозбереження. Сутність параметричного підходу до управління ресурсозбе-реженням полягає у визначені системи параметрів, що оцінюють стан системи управління ресурсозбереженням на підприємстві. Послідовність управління за зазначеним підходом полягає у визначені набору параметрів, нормування значень параметрів, визначення фактичних їх значень, порівняння фактичних значень параметрів з нормативними, розрахунок інтегральних (узагальнених) показників стану управління ресурсозбереженням, вибір та прийняття рішень з управління. Процесний підхід до управління ресурсозбереженням передбачає його розгляд як процесу, що складається із таких взаємозалежних фаз: виявлення проблеми щодо ресурсозбереження на підприємстві; розробка варіантів вирішення проблеми; ухвалення рішення як визначення мети й програми дій щодо ресурсозбереження; організація виконання цього рішення; збір й обробка інформації щодо виконання рішення з управління ресурсозбереженням (у тому числі контроль й облік) для наступного ухвалення рішення. Цільовий підхід до управління ресурсозбереженням заснований на визначенні та структуризації бажаного результату управління та на побудові програми досягнення цілей. В межах цього підходу виконується: формулювання головної мети управління ресурсозбереженням, побудова дерева цілей, розробка програми досягнення цих цілей, контроль та аналіз реалізації програми досягнення мети управління ресурсозбереженням.Для управління ресурсозбереженням на підприємстві не існує єдиного методу управління цим процесом, тому кожен із визначених підходів потребує застосування певного методу або декількох методів чи їх комбінацію. Ефективність управління ресурсозбереженням значною мірою залежить від правильності застосування та співвідношення цих методів управління, а також від ситуації, яка складається на конкретний момент часу та від урахування специфіки процесу ресурсозбереження на підприємстві Через методи управління ресурсозбереженням реалізується основний зміст управлінської діяльності щодо ресурсозбереження. Правильно підібрані методи управління ресурсозбереженням в залежності від підходу до управління забезпечують скорочення часу на обґрунтування, вибір та реалізацію управлінських рішень та, як наслідок, підвищують ефективність ресурсозбереження. Наукова новизна наведених результатів полягає у визначені методичних підходів до управління ресурсозбереженням, а саме системного, функціонального, параметричного, процесного, цільового, що дозволяють підприємству розробити ефективну ресурсозберігаючу стратегію його функціонування та розвитку. Крім того, автором були визначені методи управління ресурсозбереженням в залежності від обраного підходу до управління. Практичне значення визначених підходів полягає у використанні результатів дослідження для розробки ефективної стратегії ресурсозбереження.

ВИСНОВОК

Проблема виснаження ресурсів і забруднення навколишнього середовища має системний характер. Рішення цієї проблеми особливо актуальне для України. Це визначається тим, що в даний час і на найближчу перспективу провідною галуззю національної економіки є чорна металургія, і саме ця галузь відіграє дуже істотну роль у виснаженні природних ресурсів за рахунок споживання значної кількості мінерально-сировинних ресурсів – залізної руди, коксу, вапняку, природного газу й ін. З одного боку недостатність усіх видів ресурсів стримує нарощування обсягів виробництва і технічне переозброєння за сприятливої ситуації на світовому ринку сталі. З іншого - дефіцит на технічне переозброєння призводить до перевитрати матеріально-енергетичних ресурсів, і тому існує не менш актуальна для металургійної промисловості проблема економії сировинних і матеріально-енергетичних ресурсів, що стає ще більш актуальною на тлі зростаючих цін на сировину і матеріальні ресурси. Рішення цієї проблеми сприяє зменшенню обсягу видобутку мінерально-сировинних ресурсів, навантаження на навколишнє середовище і зниженню собівартості продукції.Істотний внесок у розвиток теорії і практики ресурсозбережувального способу розвитку економіки зробили українські і закордонні вчені. Важливі принципові проблеми ресурсозабезпечення і ресурсозбереження розглянуті в роботах Беренса В., Медоуза Д.Х., Медоуза Д.Л., Міллера Т., Рендерса Й. та інші. З вітчизняних учених, що вирішували питання ресурсозбереження на техніко-економічному рівні, необхідно виділити роботи Аптекаря С.С, Беня Т.Г., Бреславцева О.В., Долгорукова Ю.О., Захожай В.У, Іванова М.І., Полякова В.В., Садєкова А.А.,Стрільця А.І., Товаровського І.Г., Чернати Т.М., Хижняк Л.Т. та інші. Вагомий внесок у рішення проблеми Ресурсозбереження зробили такі російські вчені як Лісін В.С., Лякішев Н.П., Шалімов А.Г., Юсфін Ю.С. та інші. Разом з тим, в існуючих роботах недостатньо системно розглядаються питання управління есурсозбереженням з урахуванням інноваційних процесів, діючої системи оподатковування. Ці обставини і сприяли вибору теми цієї наукової праці й обумовили її актуальність.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ареф'єва О. В., Сахаєв В. Г., Ареф'єв О. В., Махсма М. Б., Попрозман О. І. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Європейський ун-т. – К. : Видавництво Європейського університету, 2004. – 238 с.

2. Бойчик І. М. Економіка підприємства: Навч. посіб. – Вид. 2-е, доп., перероб. – К. : Атіка, 2007. – 528 c.

3. Бойчик І. М. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К. : Атіка, 2004. – 480 с

4. Бойчик І. М., Харів П. С., Хопчан М. І., Піча Ю. В. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. І- ІV рівнів акредитації. – 2.вид., виправ. і доп. – К. : Каравела, 2001. – 298 с.

5. Бойчик І. М. Економіка підприємства: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів. – К. : Атіка, 2002. – 480с

6. Бондар Н.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8