(4.5)

або, оскілки ?Р = ?Рк - ?Рс(t)

(4.6)

Де T - час роботи свердловини до зупинки; t - час з початку зупинки (час спостереження за відновленням тиску); знаки «+» та «-» перед Q0 відповідають стоку і джерелу.

Рис. 4.1 - Схема до визначення зміни тиску на вибої свердловини при її дослідженні згідно з методом суперпозиції

Ми одержали лінійну залежність між і Рс(t) і (рис. 4.2).

Із графіка знаходимо Рк (екстраполяція до осі ординат) і тангенс кута л нахилу прямої

(4.7)

звідки визначаємо гідропровідність

(4.8)

та проникність з відомих h та м

(4.9)

Рис. 4.2 – Обробка результатів дослідження за методом Хорнера

Цей метод обробки даних відновлення тиску називають методом Хорнера. Його використовують тоді, коли T і t одного порядку ве-личини, тобто коли свердловина працювала короткий проміжок часу перед зупинкою, наприклад, це була розвідувальна свердловина.

Якщо свердловина перед зупинкою працювала тривалий час T >> t, то можна вважати, що тиск на вибої стабілізувався, а усталена депре-сія

(4.10)

де Pсо - вибійний тиск перед зупинкою.

Після зупинки неусталена депресія виражається формулою (4.5), яку можна записати при T >> t

(4.11)

Зміна тиску на вибої становитиме

(4.12)

або

(4.13)

Це рівносильно пуску свердловини в роботу, тільки має бути ?P1 = Pc(t) – Pсо, тобто зміна тиску відраховується уже не від постійного тиску Pк, а від Pсо.

Рівняння (4.13) можна записати у вигляді

(4.14)

де

; (4.15)

Звідси дістаємо можливість криволінійну залежність трансформувати у пряму лінію ?P1(lnt) що показано на рис. 4.3. З графіка знаходимо

(4.16)

а тангенс кута г нахилу прямої і відрізок А, що відтинається дотичною до точок виміру, які вкладаються вздовж прямої лінії. Звідси метод обробки даних дослідження дістав назву метод дотичної.

Знаючи i та A, обчислюємо гідропровідність пласта

(4.17)

проникність

(4.18)

комплексний параметр

(4.19)

або

(4.20)

Зазначимо, шо тут rc - це зведений радіус свердловини, який визначається для конкретної свердловини за результатами її досліджень на відміну від його оцінки з використанням, наприклад, графіків І .Щурова.

Рис. 4.3 – Крива відновлення вибійного тиску у часі (а) та її обробка за методом дотичної

Типовий розрахунок 5

Обробити результати дослідження свердловини на неусталених режимах фільтрації з побудовою кривої відновлення тиску, тобто визначити коефіцієнти гідропровідності, п`єзопровідності і проникності пласта та зведений радіус свердловини. Радіус свердловини прийняти рівним 0,12 м, а коефіцієнти об`ємного розширення нафти та скелету породи відповідно 2*10-9 Па-1 та 10-10 Па-1. Дебіт свердловини до оброблення 30 м3/добу. Загальна товщина пласта 40 м, а динамічна в`язкість нафти 2 мПа*с.

- дебіт свердловини до обродлення

- динамічна в`язкість нафти

- загальна товщина пласта

- коефіцієнт об`ємного розширення нафти

- коефіцієнт об`ємного розширення скелету породи

- коефіцієнт пористості

- радіус свердловини

Дані для побудови кривої відновлення тиску:

Дотична до кривої

Рис. 1 - Крива відновлення тиску

Відрізок А, що відсікається дотичною на осі абсцис відповідає значенню:

Нахил прямолінійного відрізка знаходимо з формули:

Маючи значення і обчислюємо значення гідропровідності:

Маючи значення і обчислюємо значення проникності:

Визначаємо коефіцієнт п'єзопровідності за формулою:

де - коефіціент об'ємної пружності насиченої породи, Па-1, який визначаємо по наступній формулі:

Підставляючи в рівняння отримане значення коефіціента об'ємної пружності насиченої породи визначаємо коефіцієнт п'єзопровідності:

Визначимо зведений радіус свердловини:

Відповідь:

коефіцієнт гідропровідності:

коефіцієнт проникності:

коефіцієнт п'єзопровідності:

зведений радіус свердловини:

Висновок

В даному курсовому проекті мною на основі заданих вихідних даних було розглянуто усталену фільтрацію нестисливої рідини в зонально-неоднорідному пласті.

У другій частині роботи я розглянув інтерференцію свердловин, приплив рідини до рядів смугоподібного покладу і визначив дебіти свердловин кожного ряду смугоподібного пласта (Q1=2,333·103 м3/с; Q2=1,092·103 м3/с; Q3=2,333·103 м3/с).

У наступній частині курсової роботи я охарактеризував види гідродинамічної недосконалості свердловин та їх врахування в формулах дебіту.

В останній частині роботи я розглянув обробку результатів дослідження свердловини на неусталених режимах фільтрації з побудовою кривої відновлення тиску.

Список літератури

1. Бойко В.С., Бойко Р.В. Підземна гідромеханіка: Підручник – Львів: Апріорі, 2005. –

с. 452.

2. Чарний И.А. Подземная гидрогазодинамика: Учебное пособие. – Москва: Гостоптехиздат, 1963. – 396 с.

3. Бойко В.С. Збірник задач з підземної гідрогазомеханіки: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. – Івано – Франківськ: ІФНТУНГ, 2002.