вважатимемо, що із свердловини продовжується відбір рідини, але у цю саму свердловину почали закачувати рідину з витратою Q0, а отже сумістимо стік і джерело з однаковою витратою Q0 в одній свердловині. У результаті загальна витрата дорівнюватиме нулю. Тоді зміну тиску на вибої свердловини, що викликана збуренням - пуском і зупинкою - згідно з методом суперпозиції запишемо (рис. 4.1).
(4.5)
або, оскілки ?Р = ?Рк - ?Рс(t)
(4.6)
Де T - час роботи свердловини до зупинки; t - час з початку зупинки (час спостереження за відновленням тиску); знаки «+» та «-» перед Q0 відповідають стоку і джерелу.
Рис. 4.1 - Схема до визначення зміни тиску на вибої свердловини при її дослідженні згідно з методом суперпозиції
Ми одержали лінійну залежність між і Рс(t) і (рис. 4.2).
Із графіка знаходимо Рк (екстраполяція до осі ординат) і тангенс кута л нахилу прямої
(4.7)
звідки визначаємо гідропровідність
(4.8)
та проникність з відомих h та м
(4.9)
Рис. 4.2 – Обробка результатів дослідження за методом Хорнера
Цей метод обробки даних відновлення тиску називають методом Хорнера. Його використовують тоді, коли T і t одного порядку ве-личини, тобто коли свердловина працювала короткий проміжок часу перед зупинкою, наприклад, це була розвідувальна свердловина.
Якщо свердловина перед зупинкою працювала тривалий час T >> t, то можна вважати, що тиск на вибої стабілізувався, а усталена депре-сія
(4.10)
де Pсо - вибійний тиск перед зупинкою.
Після зупинки неусталена депресія виражається формулою (4.5), яку можна записати при T >> t
(4.11)
Зміна тиску на вибої становитиме
(4.12)
або
(4.13)
Це рівносильно пуску свердловини в роботу, тільки має бути ?P1 = Pc(t) – Pсо, тобто зміна тиску відраховується уже не від постійного тиску Pк, а від Pсо.
Рівняння (4.13) можна записати у вигляді
(4.14)
де
; (4.15)
Звідси дістаємо можливість криволінійну залежність трансформувати у пряму лінію ?P1(lnt) що показано на рис. 4.3. З графіка знаходимо
(4.16)
а тангенс кута г нахилу прямої і відрізок А, що відтинається дотичною до точок виміру, які вкладаються вздовж прямої лінії. Звідси метод обробки даних дослідження дістав назву метод дотичної.
Знаючи i та A, обчислюємо гідропровідність пласта
(4.17)
проникність
(4.18)
комплексний параметр
(4.19)
або
(4.20)
Зазначимо, шо тут rc - це зведений радіус свердловини, який визначається для конкретної свердловини за результатами її досліджень на відміну від його оцінки з використанням, наприклад, графіків І .Щурова.
Рис. 4.3 – Крива відновлення вибійного тиску у часі (а) та її обробка за методом дотичної
Типовий розрахунок 5
Обробити результати дослідження свердловини на неусталених режимах фільтрації з побудовою кривої відновлення тиску, тобто визначити коефіцієнти гідропровідності, п`єзопровідності і проникності пласта та зведений радіус свердловини. Радіус свердловини прийняти рівним 0,12 м, а коефіцієнти об`ємного розширення нафти та скелету породи відповідно 2*10-9 Па-1 та 10-10 Па-1. Дебіт свердловини до оброблення 30 м3/добу. Загальна товщина пласта 40 м, а динамічна в`язкість нафти 2 мПа*с.
- дебіт свердловини до обродлення
- динамічна в`язкість нафти
- загальна товщина пласта
- коефіцієнт об`ємного розширення нафти
- коефіцієнт об`ємного розширення скелету породи
- коефіцієнт пористості
- радіус свердловини
Дані для побудови кривої відновлення тиску:
Дотична до кривої
Рис. 1 - Крива відновлення тиску
Відрізок А, що відсікається дотичною на осі абсцис відповідає значенню:
Нахил прямолінійного відрізка знаходимо з формули:
Маючи значення і обчислюємо значення гідропровідності:
Маючи значення і обчислюємо значення проникності:
Визначаємо коефіцієнт п'єзопровідності за формулою:
де - коефіціент об'ємної пружності насиченої породи, Па-1, який визначаємо по наступній формулі:
Підставляючи в рівняння отримане значення коефіціента об'ємної пружності насиченої породи визначаємо коефіцієнт п'єзопровідності:
Визначимо зведений радіус свердловини:
Відповідь:
коефіцієнт гідропровідності:
коефіцієнт проникності:
коефіцієнт п'єзопровідності:
зведений радіус свердловини:
Висновок
В даному курсовому проекті мною на основі заданих вихідних даних було розглянуто усталену фільтрацію нестисливої рідини в зонально-неоднорідному пласті.
У другій частині роботи я розглянув інтерференцію свердловин, приплив рідини до рядів смугоподібного покладу і визначив дебіти свердловин кожного ряду смугоподібного пласта (Q1=2,333·103 м3/с; Q2=1,092·103 м3/с; Q3=2,333·103 м3/с).
У наступній частині курсової роботи я охарактеризував види гідродинамічної недосконалості свердловин та їх врахування в формулах дебіту.
В останній частині роботи я розглянув обробку результатів дослідження свердловини на неусталених режимах фільтрації з побудовою кривої відновлення тиску.
Список літератури
1. Бойко В.С., Бойко Р.В. Підземна гідромеханіка: Підручник – Львів: Апріорі, 2005. –
с. 452.
2. Чарний И.А. Подземная гидрогазодинамика: Учебное пособие. – Москва: Гостоптехиздат, 1963. – 396 с.
3. Бойко В.С. Збірник задач з підземної гідрогазомеханіки: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. – Івано – Франківськ: ІФНТУНГ, 2002.