В 1987-91рр. в межах Нарижнянської площі партіями ДГЕ "Дніпрогеофізика" проведений досить потужний комплекс геофізичних досліджень. Він включав: електророзвідку методами багатокомпонентних ЧЗ-ВП і МТЗ та гравімагнітну зйомку масштабу 1 : 10 000 в поєднанні з профільними високоточними спостереженнями.

Гравімагнітна зйомка масштабу 1 : 10 000 виконана практично на всій площі по сітці спостережень - 100 х 100 м для гравірозвідки і 100 х 50 м для магніторозвідки. Сама південна частина площі закрита гравіметричною зйомкою масштабу 1 : 50 000 по сітці 400 х 400 м і аеромагнітною зйомкою масштабу 1:50 000 .

Електророзвідка методом ЧЗ-ВП виконана на більшій частині площі (крім південно-західного кута) по середній сітці спостережень 1000 х 500 м. Використовувалась станція ЦЕС-2, апаратура ЕВП-203, генгрупа ЕРС-67. Рознесення зондувань - 6 км, довжина діполя АВ - 2 км. Досягнута точність:

по сщ-4,9%, по ?цщ±1,45о. В західній частині вона проведена в п’ятикомпонентному варіанті (Ех, Еу, Нх, Ну, dBz/dщ). В східній частині через високий рівень техногенних завад ЧЗ-ВП виконувались в трикомпонентному (Ех, Еу, dBz/dщ, партія 235/92) і двокомпонентному (Ех і dBz/dщ, партія 235/90) варіантах. Причому рознос зондувань був зменшений до 2-4 км.

Електророзвідка методом МТЗ проведена тільки в північно-західній частині площі через вказані вище причини, причому пункти МТЗ були сполучені із пунктами ЧЗ-ВП. Реєстрація магнітотелуричного поля виконувалась на протязі 2-3 годин. В якості датчиків електричного поля використовувались діполі МN довжиною 100 м, магнітного - індукційні датчики ІД-2 і петля 40 х 40 м з ефективною площею 0,04 кв.км. Похибка вимірів в середньому склала: по ефективному імпедансу - 1,53%, по фазовому аргументу - ±1,03%.

Інтерпретація геофізичних матеріалів проводилась по трьох головних напрямках: вивчення геологічної будови докембрійського фундаменту і нижньої частини осадового чохла, прогнозування продуктивності виявлених нафтогазоперспективних об’єктів за комплексом геофізичних ознак. При вивченні будови фундаменту встановлено, що головною тектонічною структурою докембрійських утворень в районі Нарижнянської площі є Огульцівська зеленокам’яна синформа пізньоархейського віку. Вона складена утвореннями михайлівської серії (амфіболіти, слюдяні сланці, метабазити), які інтенсивно змінені наступними процесами ультраметаморфізму, гранітизації і метасоматозу. Відзначається також інтенсивне пророблення порід накладеними процесами, характерними для зон розривних порушень. Аналіз аномалій фізичних полів, характерних для зон тріщинуватих розущільнених порід, дозволив прогнозувати декілька таких ділянок, в тому числі на північ від Рогівського підняття.

В 1993-99р. в результаті тематичних досліджень по узагальненню та оперативному аналізу геофізичних матеріалів по північному борту ДДЗ складені зведені карти гравітаційного і магнітного полів масштабу 1: 200 000,

побудована структурно-геологічна карта докембрійського фундаменту Нарижнянської площі в маштабі 1:50000, узагальнені геолого-геофізичні дані по свердловинах, які розкрили фундамент. Ці дані стосуються кори вивітрювання, петрографії порід фундаменту та їх фізичних властивостей, характеристики геологічної обстановки .

Аерокосмічними спостереженнями 1978-79рр. (т.п.100/78-79) в межах площі виділена Войтенківська прогнозна радіолокаційна аномалія, пов’язана з локальним підняттям в осадовому чохлі (Нарижнянська складка).

Головними дослідженнями по вивченню геологічної будови площі робіт являються сейсморозвідувальні роботи МСГТ і глибоке буріння.

За результатами сейсморозвідувальних робіт КМЗХ, які виконувались на площі в різні роки, починаючи з 1973 року, були вивчені характер залягання поверхні кристалічного фундаменту, наявність порушень, блоків та інших структурних елементів. По поверхні фундаменту Нарижнянська площа розташована над північним схилом Валківської западини (т.п.100/81). Глибина залягання фундаменту в межах площі збільшується з півночі на південь від 3,8 до 5,0 км.

В результаті регіональних сейсмічних досліджень МСГТ (т.п.113/89) на Нарижнянській площі відпрацьовано два РП: Перещепине-Валки та Багатійка-Мерефа. При інтерпретації матеріалів цих профілів разом з рештою РП, відпрацьованих в межах Північного борту та узагальненні сейсмічних матеріалів по цих профілях, було одержано нові, або уточнено існуючі уявлення про геологічну будову і історію розвитку цієї території та її локальних структурних форм, виконано прогнозування перспективних зон для пошуків нафтогазоперспективних об’єктів в різних структурно-тектонічних умовах вироблено рекомендації з подальших напрямків регіональних, пошукових та тематичних сейсмічних досліджень, а також рекомендації з методичних прийомів інтерпретації сейсмічної інформації в комплексі з даними буріння і ГДС.

В 1965-75рр. на площі робіт була відпрацьована сітка профілів МВХ і

МСГТ (с.п.53-54/65, 36/73, 40/75), за даними яких у відкладах нижньої пермі і карбону було зафіксовано (с.п.40/75) структурний ніс, названий Шилівським. В результаті тематичного перегляду (т.п.45/78) в межах вищеназваного структурного носу виділено замкнуте Нарижнянське підняття. В 1981 році сейсмопартією 40/79 була вивчена геологічна будова Нарижнянської складки по верхньовізейських та башкирських відкладах. В результаті цих досліджень Нарижнянське підняття було підготовлене до пошукового буріння по відбивальному горизонту Vв2(С1v2).

В 1982 році Нарижнянська площа введена в глибоке буріння. Пробурена свердловина 1 встановила промислову газоносність верхньосерпухівських (прод.гор.С-7) та башкирських (прод.гориз. Б-12-10) відкладів. По мірі розбурювання Нарижнянсько-Огульцівської структурної зони виконувався моніторинг сейсмічного матеріалу в 1983-97рр. (т.п.45/83, 45/87, 45/89, 45/91, 45/93, 45/95.), в результаті якого була уточнена геологічна будова підняттів, виділені нові порушення.

В 1992-97рр. проводились сейсморозвідувальні дослідження МСГТ с.п.31-34-40/92, які охоплювали і Нарижнянську ділянку (с.п.40/92.).

В результаті даних робіт уточнено геологічну будову даної ділянки у відкладах нижнього і середнього карбону, а також виявлені південніше Нарижнянсько-Огульцівської структурної зони Шляхове та Гринцівське підняття.

Пошукове буріння в межах Нарижнянсько-Огульцівської антиклінальної зони було розпочате в 1982 році. Промислові