За аналогією звернемось до відомого родовища Ауджила в Північній Африці (Сіртський басейн, Лівія). Породи-колектори в його осадовій товщі сформувались з різновікових уламкових відкладів при трансгресії моря в межах склепінної частини підняття, яке представлено гранітами фундаменту і є останцем ерозійної докембрійської суші. Вважається, що виступи фундаменту являють собою сильно вивітрені і які піддалися інтенсивній ерозії докембрійської суші, яка, скоріш за все, була сушею від ранньопалеозойського до пізньокрейдового часу. Докембрійський фундамент в межах борту ДДЗ перекрито візейськими відкладами. Таким чином, як відкрита поверхня він існував значно менший час, ніж Сіртський басейн, тому є всі підстави припускати наявність в його межах аналогічних структур, де продуктивними відкладами можуть бути як породи фундаменту, так і осадові товщі, які перекрили ерозійні виступи .

Виконані роботи з детальної обробки найхарактерніших і якісніших профілів на площі та аналіз отриманих матеріалів дали можливість побудувати структурну схему рельєфу кристалічного фундаменту. Успадкованість елементів структурної поверхні фундаменту в морфології структурних поверхонь осадових товщ карбону є безсумнівною, так само, як ймовірний вплив їх на літологічні відмінності осадової товщі. Це, насамперед, відноситься до Люботинської і Коротицької структур, які виникли над виступами фундаменту, як структури облягання.

На прикладі результатів робіт, виконаних на Люботинсько-Коротицькій площі, є підстави вважати, що під час проведення сейсмічних робіт на бортах ДДЗ на окремих площах можливе простеження фізичної межі, припустимо пов’язаної з поверхнею кристалічного фундаменту. Немає необхідності підкреслювати роль таких структурних побудов для подальшої розвідки і пошуків в межах бортів западини неантиклінальних пасток як в осадових відкладах, так і в самій товщі кристалічного фундаменту.

4 ВИРОБНИЧО- ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА ТА КОШТОРИС

4.1 Виробничо-технічна частина

УМОВИ ВИКОНАННЯ РОБІТ

Вид робіт - пошукові.

Масштаб робіт - 1:25 000.

Обсяг робіт - 46 км (геологічних), Харківська область .

Рельєф місцевості: | Горбиста рівнина, прорізана балками і ярами. Абсолютні відмітки висот в межах +138,0 до +205,5м.

Наявність на місцевості лісів, посадок, боліт, угідь, ріллі, населених пунктів, доріг (в середньому, %): | заболоченість | - 3 %;

ліс і посадки | - 17 %;

рілля | - 60 %;

угіддя | - 5 %;

населені пункти і дороги | - 15 %.

Характеристика лісового покриву - |

Посадки вздовж доріг з листяних порід.

Гідрографічна сітка - | Невеличкі річки Мокрий Мерчик та Карамушина і ставки замерзають в грудні.

Влаштування переправ проектом не передбачається.

Розподілення площі за категоріями складності умов виконання робіт згідно з ДУКН (%) - | Виходячи з характеристики місцевості та досвіду робіт с.п.31-34-40/92 , в середньому, в умовах

ІІ категорії складності буде відпрацьовано 40%, а ІІІ категорії - 60% профілів.

Топографо-геодезичні роботи:

ІІ категорія - 40%,

ІІІ категорія - 60%.

Завади і суцільні посіви - | Робота в умовах завад - 70%,

в умовах суцільних посівів - 65%.

Режим робіт - | Півторазмінний.

Нарижнянська площа розташована в межах північного борту ДДЗ, де, незважаючи на відносно невеликі глибини залягання нафтогазоперспективних товщ (3,35-4,0 км), при сейсморозвідувальних роботах МВХ спостерігається досить складна хвильова картина: відсутність динамічної виразності та фазової однозначності відбивальних горизонтів візе (особливо при неоднорідних умовах збудження пружних коливань та в складнопобудованій ВЧР); вузли дифракції, зближення осей синфазності, що відповідають різним стратиграфічним рівням в випадках вузького частотного спектра імпульсу збудження коливань, наявність практично "німих" ділянок часового розрізу та інш. Це обумовлено об’єктивними геолого-геофізичними причинами - малі потужності осадових шарів; великі кути нахилу шарів в піденній частині площі тощо. Неоднозначність і складність хвильового поля яскраво проявились при сейсморозвідувальних роботах МСГТ за системами 12-24-кратних спостережень с.п.31-34-40/92, 31/00, особливо на ділянках вимушених пропусків пунктів збудження коливань. Тому для картування структурних планів нижнього карбону та складання паспорта на нафтогазоперспективний об’єкт необхідно передбачити густу сітку профілів МСГТ з інформативною щільністю не менше 0,5 км/км2 з 48-кратним простеженням відбивальних горизонтів. Збудження пружних коливань повинно виконуватись сейсмовібраційним способом з частотою зондуючого сигналу 12-60Гц, що забезпечить достатню стабільність частотного спектра падаючого імпульса та необхідну роздільність часових розрізів. Тривалість свіп-сигналу може знаходитись в інтервалі 12-15с, дискретизація запису - 2мс. Довжина бази спостереження - 2350м, з невеликим виносом пункту збудження 150м з метою простеження для корекції статики відносно спокійно залягаючих відбивальних горизонтів юри та тріасу. Це реалізується застосуванням 48-канальної сейсмостанції "Прогрес-3М" з автоматизованим робочим місцем оператора при кроці між каналами 50м. Приймання коливань

буде здійснюватись прецизійними сейсмоприймачами GS-20DX, пригнічення регулярних завад - їх групуванням по 12шт. на базі 50-60м та переміщенням сейсмовібраторів в межах бази групи, що для 6 вібраторів складає 60-70м.

Перелік технічних засобів, основні параметри систем спостережень, а також параметри збуджень та реєстрації пружних коливань наведено в таблиці 4.1

Таблиця 4.1

№ п/п | Найменування показників | Показники

1 | 2 | 3

1. | Обсяг робіт | 46 км (геологічних),

Харківська область

2. | Тип системи спостережень | 48-кратна з 2-ма фланговими пунктами збудження на одну розстановку сейсмоприймачів (згідно з доповненням до ДУКН, вип.3, 1989р., стор.8).

3. | Відстань між центрами груп сейсмоприймачів | 50м

4. | Тип і умови групування сейсмоприймачів | Геофони GS-20DX, лінійне групування по 12шт. на базі 60м .

5. | Джерела збудження | Невибухові, СВ-5-150, група з 6 вібраторів. Кількість діянь - 8-15, база групування 60-70м, одне переміщення в межах бази збудження.

6. | Тип