В межах різних ділянок Нарижнянської площі, як свідчать наявні матеріали по свердловинах, щільнісний розріз є досить стабільним. Це обумовлено невеликими коливаннями товщини та літологічного складу всіх стратиграфічних підрозділів осадочного чохла.

Звертає на себе увагу відсутність суттєвих щільнісних границь розділу в низах осадочної товщі (С2в, С1s, С1v). Це створює несприятливі умови для прояву в гравітаційному полі позитивних структур, що розвинуті тут, головним чином, на цьому рівні. Ефективна щільність на межі осадочний чохол – фундамент залежить, головним чином, від щільності порід фундаменту і змінюється в досить широких межах – від –0,02 г/см3 до +0,30 г/см3. Таким чином, позитивні структурні форми на рівні поверхні фундаменту будуть краще проявлені в гравітаційному полі на ділянках розвитку більш щільних порід (амфіболіти, діорити).

Кристалічний фундамент. Щільність порід фундаменту в районі Нарижнянської площі вивчена досить добре при проведенні тут гравімагнітних досліджень, так як більшість свердловин Юліївської і Нарижнянської площ пробурені зі значним відбором керна із докембрійських утворень. Розвинуті в районі Нарижнянської площі породи фундаменту, в цілому, розділяються на дві групи, які в значній мірі відрізняються за щільнісними властивостями – гранітоїди (плагіограніти, граніти, мігматити) і зеленокам’яні породи (головним чином, амфіболіти та горнблендити, змінені в різній мірі). Тому зеленокам’яні структури, які тут широко розвинуті в докембрійському комплексі порід, чітко проявляються в гравітаційному полі позитивними аномаліями відповідної форми і інтенсивності. Ділянкам розвитку гранітоїдів відповідають мінімальні значення поля.

1.4.1.2 Швидкісна характеристика

Швидкості розповсюдження сейсмічних хвиль на Нарижнянській площі визначались при проведенні сейсмокаротажу в свердловинах 2, 5, 12, 16, 17 Нарижнянської, 6, 8, 14, 15, 22, 23 Юліївської площ. Слід зазначити нерівномірність вивченості швидкості по площі. Найбільш повно швидкість пружних коливань вивчена вздовж незгідного скиду, який контролює Нарижнянсько-Огульцівську зону антиклінальних структур.

Приповерхневий шар (зона малих швидкостей) відрізняється по швидкості та інших параметрах від решти розрізу і потребує спеціального вивчення. Значення швидкостей в ЗМШ змінюється від 300-400 м/с до 1200-1600 м/с. Це залежить, в основному, від диференційності рельєфу і літологічного складу розрізу. Треба зазначити, що швидкості в ЗМШ можуть змінюватись також від пори року і кількості атмосферних опадів. Швидкості в ЗМШ досить добре вивчені там, де використовувалось вибухове збудження пружних коливань і проводився МСК вибухових свердловин.

Нижче ЗМШ залягає так звана зона корінних порід, в якій швидкість витримана по площі і змінюється в межах 2560-4250 м/с. Для розрахунку статичних поправок швидкість в корінних породах прийнята постійною і рівною 3876 м/с.

Проаналізувавши часовий розріз , який перетинає структуру, встановлено що осадовий чохол складається з 5-ми комплексів. Також, встановлено товщину цих комплексів та середню швидкість розповсюдження пружних хвиль в цих комплексах. Пластові швидкості визначалися за формулою Vпл= 2*Hпл/t0 . Дані наведені табл 1.3.

Середні швидкості та товщини комплексів

Таблиця 1.3

№ комплексу | Швидкість, м/с | Товщина, м

1 | 2560 | 2050

2 | 3400 | 750

3 | 3900 | 800

4 | 3850 | 750

5 | 4250 | 180

1.4.1.3 Магнітні властивості

Магнітні властивості. Осадочний чохол. Розріз осадочного чохла від четвертинних до кам’яновугільних відкладів в магнітному відношенні слабкодиференцьований і характеризується низькими значеннями магнітних параметрів. Він буде створювати понижене магнітне поле. І тільки в деяких випадках слабкомагнітні породи антропоген-неогену та верхньої і середньої юри обумовлюють локальні малоінтенсивні магнітні аномалії, які найбільш впевнено фіксуються наземними магнітними зйомками. Всі інші регіональні і інтенсивні локальні магнітні аномалії в межах площі досліджень зв’язані з породами докембрійського комплексу.

Кристалічний фундамент. Магнітні властивості порід фундаменту – магнітна сприйнятливість () і залишкова намагніченість (Іr) – змінюються в досить широких межах. Бiльшiсть зразкiв порiд характеризуються невеликими значеннями магнiтної сприйнятливостi ( в межах 10 – 300 х 10-5 од.СI).

Загалом по магнiтнiй сприйнятливостi породи в межах площі можливо роздiлити на три групи:

Слабкомагнiтнi породи ( до 300-400 х10-5 од.СI ). Сюди вiдноситься бiльшiсть типiв порiд – гранiтоїди, бiльшiсть рiзновидiв сланцiв, мiгматитiв, метасоматитiв, амфiболiтiв, гнейсiв, гранодiоритiв, аплiти, мiкроклiнiти, епiдозити, альбiтити.

Середньомагнiтнi породи ( = 400 5000 –10 000 х 10-5 од. СI ). Сюди

можна вiднести плагiогранiти i плагiомiгматити по деяких зеленокам’яних породах, дiорити, кварцевi дiорити, деякi рiзновиди амфiболiтiв, габброїдiв, гнейсiв, мiгматитiв.

Високомагнiтнi породи ( = 5 000 – 10 000 150 000 х 10-5 од. СI). Ця група в межах площі розвинута дуже обмежено і представлена деякими рiзновидами основних i ультраосновних порiд.

1.4.2. Характеристика геофізичних матеріалів

1.4.2.1 Якість сейсмічного матеріалу

На якість польового матеріалу впливали як поверхневі, так і глибинні сейсмогеологічні умови, а також наявність різних завад техногенного характеру.

При проведенні сейсморозвідувальних робіт на Нарижнянській площі погіршення якості польових матеріалів було пов’язане як з промисловими завадами (інтенсивний рух транспорту по дорогах та сільськогосподарської техніки на полях, електролініями, населеними пунктами), так і з особливостями рельєфу площі робіт (глибокі балки і ярки з крутими схилами, ліси, болота, водоймища).

Крім цього, погіршення якості матеріалу обумовлювалось також і