Всі ці фактори обумовили наявність хвиль-завад, що негативно вплинуло на якість фізичних спостережень та часових розрізів.

Аналіз якості часових розрізів свідчить про можливість успішного вирішення поставленого геологічного завдання наявними технічними засобами.

В цілому, якість польових матеріалів на отриманих часових розрізах добра, завдяки вибору оптимальних систем спостережень, умов збудження коливань, а також збільшенню кратності простеження відбиваючих горизонтів на ділянках із складною геологічною будовою.

1.4.2.2 Глибинні сейсмогеологічні умови

На часових розрізах, отриманих на Нарижнянській площі, зареєстровані відбивальні горизонти і площадки у відкладах палеозою і мезозою. Серед них впевнено виділяються цільові горизонти Vб2-п(C2в), Vв12(C1s2), Vв21(C1v2), Vв3-п(C1v1).

Відбивальний горизонт Vб2-п, простежений в підошві відкладів башкирського ярусу середнього карбону, характеризується найбільш динамічно вираженою двофазною хвилею, ототожнюється однозначно після розривів в кореляції і впевнено простежується по всій площі. Реєструється в інтервалі часу 2,70-2,10с.

Відбивальний горизонт Vв12 приурочений до підошви верхньосерпухівських відкладів нижнього карбону, простежується в інтервалі 2,80-2,20с. Характеризується в цілому динамічно невиразним однофазним відбиттям, динамічна вираженість по площі робіт неоднакова.

Відбивальний горизонт Vв21 приурочений до покрівлі продуктивного горизонту В-16, реєструється в інтервалі часу 3,20-2,20с. Це перша фаза в групі чотирифазного відбиття, яка має чітко виражені динамічні ознаки і об’єднує в собі два відбиття (рис.1.3).

Відбивальний горизонт Vв3-п приурочений до підошви нижньовізейських відкладів нижнього карбону, які залягають безпосередньо на поверхні кристалічного фундаменту, тобто відповідає границі розділу осадових і кристалічних порід. Як правило, він проявляється передостанньою фазою в групі чотирифазного коливання, яка має чітко виражені динамічні ознаки. Реєструється в інтервалі часу 3,50-2,30с.

В північній частині ділянки, в районі Юліївського родовища, спостерігається досить складна тектоніка: крутонахилені шари, більші амплітуди порушень. Це призводить до складної інтерференційної картини на часових розрізах, наявності дифрагованих хвиль, фазової невизначеності нижньокам’яновугільних відбивальних горизонтів.

Ускладнена хвильова картина спостерігається в районі крайового порушення і на південь від нього, в зануреній частині ДДЗ, а відбивальні горизонти в нижньому карбоні практично не простежуються.

Кореляція відбивальних горизонтів проводилась по позитивних значеннях фази. В місцях, де проявляються тектонічні порушення і фіксуються вузькі прогини або круті флексуроподібні злами пластів осадової товщі, хвильове поле значно ускладнюється інтенсивними і чіткими дифрагованими хвилями, а також “петльовими” годографами, для розшифровки яких застосовувались програми міграційних перетворень.

На окремих профілях нижче відбивального горизонту Vв3-п часом спостерігаються низькочастотні відбиття різної інтенсивності і протяжності (інколи неузгоджені з вищерозташованим горизонтом). По глибині ці відбиття відповідають границям в фундаменті.

1.5 Обгрунтування вибору геофізичного методу

Враховуючи сучасний стан методів, як в плані апаратури та техніко- економічних показників, так і в плані обробки і інтерпретації польових матеріалів, я вважаю, що для цих робіт доцільно було б використати метод спільної глибинної точки.

При проведенні сейсморозвідувальних робіт погіршення якості польових матеріалів, зазвичай, пов’язане як з промисловими завадами (інтенсивний рух транспорту по дорогах та сільськогосподарської техніки на полях, електролініями, населеними пунктами), так і з особливостями рельєфу площі робіт (глибокі балки і ярки з крутими схилами, ліси, болота, водоймища).

Крім цього, погіршення якості матеріалу обумовлюється також і глибинними сейсмогеологічними умовами – наявність тектонічних порушень, зміна літології. Всі ці фактори обумовлюють наявність хвиль-завад. Тому ефективно застосовувати метод спільної глибинної точки, який, при правильному виборі системи спостережень, дозволить підсилити корисну хвилю і одночасно погасити хвилю-заваду.

При інтерпретації часових розрізів можна виявити розташування границь геологічних структур, закартувати рель’єф поверхні фундаменту та місце розташування локальних структур, їх величину.

2 ПРОЕКТНА ЧАСТИНА

2.1 Мета та задачі геофізичних робіт

Метою проектних геофізичних робіт є вивчення геологічної будови Нарижнянської площі і підготовка її до глибокого буріння. Для вирішення цих питань планується провести сейсморозвідувальні роботи методом СГТ.

Основним завданням геофізичних робіт є:

-проведення польових сейсморозвідувальних робіт.

-обробка та інтерпретація геофізичного матеріалу.

-вдосконалення та застосування нових методик дослідження.

2.2 Методика та техніка польових робіт

2.2.1 Сейсморозвідка

Для того, щоб запроектувати проведення польових робіт потрібно розв’язати пряму задачу сейсморозвідки, яка дасть змогу визначити кратність спостережень, відстань між точками збудження, відстань між точками спостереження. Тобто, розрахувати систему спостереження СГТ.

Для цього потрібно вибрати цільову границю і створити модель середовища. Такою границею є поверхня візейського ярусу нижньокам’яновугільних відкладів. В моделі середовища вона є п’ятою. Створивши модель середивища, потрібно розрахувати коефіцієнти відбиття, а також коефіцієнти проходження хвиль.

Коли розраховані коефіцієнти відбиття хвиль, потрібно створити спрощену модель середовища з чотирма границями, котрі мають найбільші коефіцієнти відбиття. Третій і четвертий пласти об’єднуються в один загальний пласт. Для цих новостворених пластів розраховується середня швидкість проходження хвиль.

Для спрощеної моделі знову розраховуються коефіцієнти відбиття, а також коефіцієнти проходження хвиль.

Теоретичний вертикальний сейсмічний годограф буде мати вигляд (див.рис. 2.1).

Наступним етапом є розрахунок амплітуд корисної хвилі та кратної хвилі-завади.

Функція запізнення розраховується наступним чином:

Графік функції запізнення зображений на рисунку 2.2.

Рис. 2.2 Графік функції запізнення

Шифр функції запізнення кратної хвилі =

Для того, щоб вибрати характеристику спрямованості сумування по СГТ портібно знати ступінь подавлення кратної хвилі

Із набору цих характеристик спрямованості вибираємо таке сімейство характеристик з мінімально можливою кратністю n, яке при будь-якій кривизні забезпечує подавлення хвилі в D раз, тобто сімейство, у якого всі характеристики опускаються нижче рівня Р. Але оскільки, значення Р досить маленьке, то вибираємо максимальну кратність системи спостереження, а саме кратність n=48.

Отже, параметри системи спостереження МСГТ будуть наступними:

Для того, щоб подавити поверхневі хвилі-завади, потрібно розрахувати групу сейсмоприймачів. Тому наступним етапом буде розрахунок груп сейсмоприймачів.

Рис 2.3 Амплітудно-частотна характеристика

Характеристика групи спрямованості зображена на рисунку 2.4.

Рис 2.4 Характеристика групи спрямованості

же,