КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА

на тему

«Вплив способів основного обробітку за різних норм внесення азотних

мінеральних добрив на продуктивність квасолі та азотний режим

дерново-підзолистого поверхнево-оглеєного ґрунту»

ЗМІСТ

ВСТУП.............................................................................................................

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ...............................................................

1.1. | Господарське та агротехнічне значення квасолі……………………...

1.2. | Ботанічна характеристика квасолі……………………………………..

1.3. | Біологічні особливості квасолі…………………………………………

1.4. | Технологія вирощування квасолі………………………………………

1.5. | Історія розвитку основного обробітку ґрунту в Україні……………..

1.6. | Історія вивчення впливу азоту на розвиток рослин і режим ґрунтів..

РОЗДІЛ 2. УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ...

2.1. |

Методика проведення досліджень (схема досліду, обліки та спостереження в дослідах, опис сорту)……………………………………….

2.2. | Кліматичні умови місця проведення досліджень...............................

2.3. |

Ґрунтовий покрив та агрохімічна характеристика ґрунтів дослідного поля…………………………………………………………………

2.4. | Рослинність місця проведення досліджень…………………………...

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

(результати досліджень)...................................................................................

3.1. | Опис ґрунтового розрізу досліджуваної ділянки…………………….

Гранулометричний склад дерново-підзолистого поверхнево-оглеєного ґрунту до закладки досліду………………………………...

3.2. |

Зміна об’ємної маси ґрунту за різних способів основного обробітку…………………………………………………………………………

3.3. | Вплив способів основного обробітку на водні властивості ґрунту…

3.4. |

Вплив застосування різноглибинного обробітку та удобрення на вміст легкогідролізованого азоту в ґрунті…………………………….

3.5. | Вплив застосування різноглибинного обробітку та удобрення на вміст лужногідролізованого азоту в ґрунті……………………………

3.6. |

Вплив технологічних прийомів вирощування квасолі на структуру урожаю…………………………………………………………………...

3.7. |

Продуктивність квасолі в залежності від агротехнічних заходів вирощування……………………………………………………………….

РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ВАРІАНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КВАСОЛІ………………………………

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ. САНІТАРНІ ПРАВИЛА ЗБЕРІГАННЯ,

ТРАНСПОРТУВАННЯ Й ЗАСТОСУВАННЯ МІНЕРАЛЬНИХ

ДОБРИВ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ…………………………….

4.1. |

Організація умов і заходів охорони праці при виконані робіт на посіві і збиранні квасолі…………………………………………………..

4.2. |

Гігієнічні вимоги до приміщень складів і правила зберігання мінеральних добрив………………………………………………………….

4.3. |

Гігієнічні вимоги і заходи безпеки при транспортуванні

мінеральних добрив…………………………………………………….

4.4. |

Санітарно-гігієнічні вимоги до технологічних операцій, пов’язаних з приготуванням і механізованим застосуванням мінеральних добрив у господарствах…………………………………………………….

4.5. |

Загальні заходи безпеки і гігієни при роботі з мінеральними добривами і вапняними матеріалами………………………………………

ВИСНОВКИ......................................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ.........................

ДОДАТКИ.........................................................................................................

ВСТУП

В умовах реформування агропромислового комплексу України та скорочення виробництва тваринної продукції важливого значення набуло виробництво високобілкових продуктів рослинництва. Як наслідок цього, за останні роки різко виріс попит на насіння зернобобових культур. Серед зернобобових культур чильне місце займає квасоля. Квасоля містить у середньому 24% білка, який за амінокислотним складом близький до білків тваринного походження. Тому її часто називають “рослинним м’ясом”. Квасоля — традиційна культура України. На жаль, в останні десятиріччя площі під цією культурою були незначні, вирощували її в основному на присадибних ділянках. Вона користується значним попитом на світовому ринку, ціни стабільно високі. Та її внутрішній ринок не задовільнений. Тому в останні 2—3 роки дуже виріс попит на насіння: просять господарства всіх форм власності, звертаються за консультаціями щодо технології її вирощування. Є надія, що квасоля на полях України займе належне місце. Селекцією квасолі займаються на кафедрі генетики, селекції та насінництва Харківського державного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва. У Реєстрі сортів рослин України на 2001 рік є 4 сорти зернової квасолі нашої селекції: Харківська 8, Харківська штамбова, Первомайська та новий сорт — Докучаєвська.

Крім того, квасоля відіграє важливу роль у покращенні балансу азоту в землеробстві. За сприятливих умов рослини квасолі у симбіозі з бульбочковими бактеріями здатні фіксувати 120-140 кг/га біологічного азоту з атмосфери, що становить 65-75% їх потреби у цьому елементі. При цьому, з пожнивними та кореневими рештками в ґрунт надходить 30-50 кг/га симбіотично фіксованого азоту повітря. Це дає можливість зменшити обсяги використання азотних добрив як під посів квасолі, так і наступної культури, що знижує собівартість продукції та енергоємність виробництва.

За 10-річчя (1995-2004 рр.) внесення органічних добрив зменшилося до 2-3 т/га, а мінеральних - відповідно до 16-20 кг/га N, 3-4 кг/га P2O5 і 1,8-2,2 кг/га К2О. За оптимальної потреби 8-12 т/га органічних і 180-220 кг/га діючої речовини мінеральних добрив. Все це автоматично знизило основні показники родючості ґрунту.

Різке зниження рівня застосування мінеральних добрив в Україні призвело до підвищення агрохімічної деградації ґрунтів, тобто прискорене збіднення їх на елементи живлення, підвищення кислотності, погіршення гумусового стану і поживного режиму.

Отже, підвищення врожайності с/г культур напряму зв’язано з мінеральними добривами, правильне їх застосування в поєднанні з оптимальним обробітком ґрунту покращує кількість та якість сільськогосподарської продукції.

Актуальність теми. У системі землеробських заходів обробіток ґрунту та система удобрення є одними з дієвих заходів за впливом на формування продуктивності польових культур. Обробітком ґрунту та удобренням оптимізуються забезпеченість культурних рослин елементами мінерального живлення, вологою, значною мірою визначається кінцева продуктивність агроценозів. Тому проблеми, пов’язані з визначенням найдоцільнішої системи обробітку ґрунту та системи удобрення, з урахуванням конкретних особливостей місця і часу, ґрунтово-кліматичних та соціально-економічних, завжди мали велику актуальність, а тим більше – за сучасної екологічної, економічної, енергетичної, продовольчої ситуації.

Мета досліджень. Мета досліджень полягала у розробці найбільш ефективної системи обробітку та системи удобрення дерново-середньопідзолистого поверхнево-оглеєного ґрунту для покращення агрофізичних властивостей ґрунту, забезпечення високої продуктивності культур та зменшення витрат енергоресурсів.

Завдання досліджень: 1)провести спостереження за зміною фізичних показників ґрунту при різних способах обробітку ґрунту; 2)дослідити вплив способів основного обробітку на вологість ґрунту; 3)зафіксувати урожайність посівних площ квасолі та зміну азотного режиму ґрунту за різних способів основного обробітку та системи удобрення дерново-підзолистого поверхнево-оглеєного ґрунту.

Об’єкт дослідження – способи основного обробітку дерново-підзолистого поверхнево-оглеєного ґрунту, система удобрення, формування урожаю рослинами.

Предмет дослідження – вплив системи основного обробітку ґрунту та системи удобрення на агротехнічні показники ґрунтового покриву та урожайність рослин квасолі.

Методи дослідження. Використанні польовий, вегетаційний, візуальний, вимірювально-ваговий, лабораторно-хімічний, математично-статистичний, розрахунково-матеріальний методи