Через 7 днів після посіву і при появі бур’янів у фазі “білої ниточки” проводили боронування.

Таким чином, вибір місця досліджень і агротехніки їх виконання проведено у повній відповідності до принципів доцільності (застосування мінеральних добрив і окремих специфік агротехніки), типовості і придатності умов для досліду.

Схема досліду

В процесі роботи проводились експериментальні дослідження з вивчення впливу прийомів основного обробітку ґрунту та мінерального удобрення на агротехнічні властивості ґрунту та урожайність культури (таблиця 2.1.1.).

Таблиця 2.1.1

Схема досліду

Фактор А | Способи основного обробітку ґрунту, см

№ варіанта

1

2 | Оранка 20-22 см

Оранка 14-16 см

Фактор В | Мінеральне удобрення

№ варіанта

1

2

3

4 | - без добрив (контроль)

- P60K60

- N30P60K60

- N 60P60 K60

В схему досліду включені наступні способи основного обробітку ґрунту: контроль – звичайна оранка на глибину 20-22 см, мілка оранка – 14-16 см; система мінерального удобрення: 1. - без добрив (контроль), 2. – Р60К60, 3. – N30Р60К60, 4. – N60Р60К60.

Площа дослідних ділянок – 60 м2, в тому числі: облікова площа ділянок – 50 м2, лабораторна смуга – 10 м2. Повторність в просторі трьохразова, повторність в часі – триразова (2008-20010 рр). Спосіб розміщення ділянок – систематичний, повторень – розкидний.

Обліки та спостереження в дослідах.

Оцінка результатів досліджень

Польові і лабораторні дослідження виконувались за загальноприйнятими методиками. Для характеристики показників родючості ґрунту досліджуваної ділянки зразки відбирали з орного шару до посіву і після збирання урожаю квасолі.

1. Агрохімічні властивості ґрунту: вміст гумусу за методикою Тюріна, лужногідролізованого азоту - за Корнфілдом, рухомого фосфору і обмінного калію за Кірсановим. Рухомі форми елементів живлення (N, P2O5, K2O) визначаємо в шарах ґрунту 0-10, 10-20, 20-30 см перед закладкою досліду та в кінці вегетації.

2. Фізичні властивості ґрунту: вологість (термостатно-ваговим методом (М.І. Петуня, 1965) пошарово через 10 см до глибини 100 см, перед посівом та в основні фази розвитку рослин), щільність твердої фази ґрунту (піктометричним методом), об’ємну масу ґрунту (методом ріжучих кілець в модифікації Качинського через 10 см на глибину 40 см).

3. Облік урожаю (методом суцільного обмолоту урожаю облікових ділянок) (за Б.А. Доспєховим).

4. Структура урожаю (за результатами пробних снопів) (за Б.А. Доспєховим, В.Ф. Мосейченком, В.О. Єщенком).

5. Забур’яненість посівів визначали кількісно-ваговим методом з визначенням груп та видів.

6. Статистична обробка дослідів(дисперсія) – за програмними пакетами [1, 2, 3, 8, 9, 10, 24, 27, 35, 38, 41].

Опис сорту

Для визначення впливу мінеральних добрив на режим ґрунту використовували квасолю сорту “Надія”. Цей сорт виведений селекціонерами Буковинського інституту АПВ УААН, зернового напряму використання, високопродуктивний, занесений до Реєстру сортів України в 2001 році під №99067001.

Рослини кущової компактної форми, заввишки 40-60 см. Висота прикріплення нижніх бобів 12-20 см, стійкі до вилягання. Насіння біле, середньої величини, кущ штамбовий.

Квасоля вимоглива до тепла. Насіння починає проростати при температурі 100С а сходи ростуть при температурі 12 – 100С. Сходи дуже чутливі навіть до короткочасних весняних приморозків і пригнічуються від температури близько 00С, а при температурі -0,5-10С - гинуть. При низьких позитивних температурах і сирій дощовій погоді під час цвітіння - зв’язування бобів відбувається погано, велика їх кількість опадає. Зовсім припиняється ріст при температурі 400С.

Квасоля вологолюбива рослина, яка потребує багато води під час проростання насіння (106-114% від маси насіння). Зменшується врожайність при нестачі вологи під час цвітіння і зав’язування бобів. Найкращі умови для росту створюються при 70% НВ. Квасоля більш посухостійка ніж горох. Надмірну зволоженість ґрунту, особливо за прохолодної погоди вона переносить погано-дуже уражається бактеріальними та грибковими хворобами.

Характерним для сорту є рівномірне достигання насіння, високі смакові якості. Сорт придатний до механізованого збирання. Маса 1000 насінин – 300-450 г. Вміст білка 23.6 %. Вегетаційний період 80-95 днів.

2.2. Кліматичні умови місця проведення досліджень

Клімат області зумовлюється як географічним положенням, так і будовою поверхні й іншими чинниками.

Оскільки Івано-Франківська область розташована в середніх географічних широтах, то величина сумарної сонячної радіації в середньому дорівнює 96-98 ккал/см2 , тобто типова для помірного кліматичного поясу. У річній величині сумарної радіації понад 50% припадає на розсіяну. В зимовий період частка розсіяної радіації через збільшення хмарності досягає 70% і більше.

Віддаленість від морів і океанів, а також рівнинний рельєф з північно-східного боку району визначають вплив повітряних мас з Атлантичного океану. Незахищена територія від проникнення повітря з Північного Льодовитого океану, а також континентальних повітряних мас з центральних районів Євразії. Потоки повітря, що йдуть з Європи, зокрема Середземномор’я , затримують гори Карпати. Цими чинниками зумовлене формування помірно-континентального типу клімату. Суворість клімату зростає в напрямку до гір. В горах, при підійманні на 100 м температура знижується на 0,5-0,7°С, в нижній зоні передгір’я переважає м’який помірно-вологий клімат, сприятливий для землеробства і садівництва. В міру наближення до гір клімат стає більш вологим й холодним. Найбільший вплив на клімат мають повітряні маси з Атлантичного океану вони взимку приносять порівняно теплу погоду з опадами, а влітку – прохолодну, теж із значною кількістю опадів.

Розподіл температури повітря зумовлюється в значній мірі будовою поверхні. Ізотерми січня і липня мають загальний напрям з північного заходу на південний схід. Найбільш рівномірний хід температур за рік спостерігається в передгірській частині району. Наростання і спад температур на протязі року тут приблизно однакові. В рівнинній частині наростання температур відбувається швидше, ніж спадання, а в гірській частині навпаки.

За багаторічними даними середня річна температура повітря становить +7,3°С,